У криницях висохла вода

Через дефіцит питної води потерпає у ці спекотні дні село Гранів Гайсинського району. Тут майже три тисячі жителів. У більшості криниць води обмаль. Водопровід проклали не на всіх вулицях. У деяких місцях труби хоч і встановили, та нема грошей, щоб їх підключити до свердловини. Тому у кранах сухо

На вулиці Щорса – тільки одна криниця.
- Нема смислу копати, - каже дядько Михайло. – Тут вода так далеко, що не докопаєшся. Цей колодязь глибокий, до дна більше тридцяти метрів. Але води небагато. Хто раніше встав, той набрав. Пізніше можна тільки пісок черпати.
Два-три рази на тиждень Михайло Шуляк запрягає конячку, вантажить на воза пластикову ємність і їде по воду. Квадратної форми посудину на тисячу літрів чоловік купив за чотириста гривень. У нього їх дві. Одна постійно залишається на подвір’ї, іншою привозить воду. Потім з допомогою труби перекачує у стаціонарну, а вже звідти набирають. Використовують її тільки для напування худоби, гусей та курей. У господарстві у чоловіка дві корови, четверо свиней…
Таких ємностей, за словами співрозмовника, у селі багато. Хтось з Києва привозить їх і продає. Пити з них не наважуються, бо хтозна, яка там вода після того, як нагріється на сонці.
- Воду набираємо із свердловини, - каже чоловік. – Вона знаходиться на території господарства. Туди від дому приблизно 3,5 кілометра. Там є кран. Приїжджаю не тільки я. Так само запасаються ті, у кого є така можливість.
Тим не менш водопровід є по всій вулиці.
- Труби то встановили, але з них тече не вода, а… піт, - каже дядько Михайло. – Поки витягнеш з криниці відро води, аж чуб змокріє. Мені ж уже, слава Богу, більше сімдесяти років. А є ж такі люди, які до криниці йти вже не можуть.
90-річній Лідії Буйваловій, вчительці-пенсіонерці, воду приносить соціальний працівник Наталія Рискальчук. Бабуся живе у будинку на сусідній вулиці Богдана Хмельницького. Її сусіди розповіли, що водопровід на вулиці вже навіть перевірили водою. Підключили до свердловини, що знаходиться біля сільської лікарні. Але односельчани з тієї дільниці села запротестували. Побоюючись того, що води на всіх не вистачить, стали вимагати, щоб не подавали «їхню» воду на іншу частину села.
Неподалік край дороги лежить водонапірна башта. З неї мають подавати воду у будинки першої дільниці села, де вже прокладено водопровід.
- Для встановлення башти і підключення насосів для подачі води із свердловини потрібні кошти у сумі приблизно 45 тисяч гривень, - каже секретар сільради Світлана Парно. – Нам їх уже виділили з бюджету. Сподіваємося, жителям недовго залишилося чекати того часу, коли у них в кранах з’явиться вода.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.