Вчилась на собаках, а тепер їм допомагає: як стоматолог рятує тварин

Оля працює лікарем-стоматологом, вчилася у Вінницькому медичному університеті, потім два роки жила в Чехії. Повернувшись додому, почала допомагати тим, хто не може вижити без людської руки.

– Під час навчання у мене з'явився страшний досвід він називався «віварій». Це секція практичних навичок в медичному. Трохи середньовічна: тут на собаках відпрацьовували все що потрібно було знати з хірургії, – розповідає Ольга. – На безпритульних собак дивилися як на залік, бо з оперативної хірургії їх ставили автоматом, якщо принесеш тварину.

Оля говорить, що це жодним чином не знущання над твариною. Всі операції виконували під наркозом. Проте, про подальшу долю чотирилапих ніхто не знав. Когось повертали на вулицю, але можна припустити, що були й летальні випадки.

– Ми практикуємо все на тваринах, тому що в медичних закладах немає сучасних макетів людського тіла та організму. В європейських країнах є макети з імітацією судин, крові та інших органів, – розповідає Ольга.

Саме такий негативний досвід і спровокував Олю почати більше звертати увагу на бездомних тварин.

– Я багато  років це роблю, моя мама теж попала під вплив. Ми годуємо бездомних, допомагаємо і лікуємо. В нашій родині колись був пес бійцівської породи, зараз у мами дві великі собаки, яких ми взяли з вулиці. У мене вдома два кота, яких ми теж взяли з вулиці. Я однаково ставлюся до породистих і дворових, бо всім потрібна наша допомога.

Оля говорить, що велика кількість собак та котів, яким вона з родиною допомагають – породисті. Часто люди просто викидають тварин на вулицю через те, що вони стають не зручними. Собака чи кіт виростає, з'являються проблеми і хвороби, з якими багато хто не бажає справлятися. Таким чином із лісопосадок часто виходять самоїди, хаски, бійцівські породи собак і такі популярні британські висловухі коти.

– Моя мама живе в Писарівці і часто, дорогою на роботу, годує собак. Вона варить дві каструлі каші, а песики вже чекають на неї і навіть знають як звучить мотор її машини, – розповідає Ольга. – Я не розумію для чого люди витрачають від шести до двадцяти тисяч гривень на тварину і потім так легко її позбуваються.

Що з притулками?

Оля час від часу співпрацює з притулком «Планета», що на Сабарівському шосе, 7. Проте, дівчина не найкращої думки про заклад. Насправді, притулок немає постійного фінансування і волонтери самостійно збирають гроші та необхідні речі для тварин. До воріт притулку часто привозять непотрібних тварин та їх потомство. Притулок не справляється з ними і тварини просто сидять в клітках. Чи всі простерелізовані, прищеплені і чи їм шукають господарів – нікому достовірно не відомо.

– Притулок не повинен бути розсадником інфекцій таким, яким він є.Я знайома з кількома людьми в Щітках та у Ксаверівці, які роблять приватні притулки у своїх будинках. Але це завжди проблема з сусідами, тому що люди, як правило, незадоволені таким сусідством, – розповідає Ольга.

Зачасту такі люди просто приводять до себе всіх тварин, які потребують допомоги, роблять для них все можливе і потім шукають господарів. Це відбувається через Інтернет: шукають будинки, гроші та підтримку.

– Я думаю, що потрібно робити так: зловити тварину, забрати з вулиці  простерилізувати її, обробити, вилікувати від паразитів і відпустити туди звідки собаку взяли, – пропонує Оля.

А як справи за кордоном?

Дівчина два роки прожила у Чехії та побачила колосальну різницю у ставленні до тварин там і в Україні.

– Я жила в дуже маленькому місті і у звичайному магазині з продуктами є секція для тварин, тобто не тільки корм, щітки, а ще й одяг. Чехи простіше одягаються, ніж українці, але собаки у них завжди виглядають добре, – розповідає Ольга. – Тобто вони собак одягають краще, ніж себе. На вулиці я не бачила собак, але в інтернеті час від часу з'являються оголошення про загублених собак, які потрапили в притулок.

Європейський досвід говорить про те, що з людьми активно проводиться освітня програма і там люди не соромляться брати безпородних тварин із притулку.

– В Україні теж не завадили би такі програми і соціальні програми. Таким чином ми змогли би позбутися великої кількості бездомних тварин і подарувати їм своє тепло. До речі, коти і собаки з вулиці набагато рідше хворіють, ніж породисті, – говорить Оля.

Крім того, наша героїня певний час була у Стамбулі і була дуже здивована кількістю різноманітних вуличних собак і котів.

– Всі тварини чіповані і стерилізовані. Вони просто лежать на газонах. Здорові, товсті великі собаки і почувають себе добре. Нікого не чіпають і видно, що люди їх поважають, – ділиться дівчина. – Для котів там всюди мисочки з водою і це говорить про те, що люди навчилися сприймати цих тварин нормально.

Як вперше допомогти безпритульній тварині?

Ситуації можуть складатися різні і ось невеличка інструкція від Ольги для тих, хто все ж таки не побоїться допомогти собаці або коту, який потрапив у халепу.

– В першу чергу, потрібно проаналізувати ситуацію, аби не нашкодити собі. Якщо тварина дійсно велика, то ніколи не знаєш як вона себе поведе. Тому самостійно до неї підходити не варто, – радить Оля. – У випадку маленького цуценя або кота просто треба зафіксувати рану рушником і завжди телефонувати до ветеринарної клініки. У крайньому випадку просто забрати тварину з дороги.

У Вінниці діє велика кількість ветлікарень. Є кілька з потужними реанімаційними системами.

– Мені здається, дуже важливим для наших дітей і молоді проводити освітню програму, яка пояснювала би, що ці тварини на вулицях – це ми зробили з ними. Ми їх спочатку приручили, а потім викинули і тепер треба вчитися правильно контактувати з чотирилапими. Не собака прийшла в місто і почала нас кусати, – говорить Оля.

У місті повноцінно з 2007-го року діє один притулок для тварин «Планета». Сьогодні тут налічується близько 250-ти собак. Фінансування здійснюється за рахунок благодійних внесків вінничан. Тому притулок завжди чогось потребує: їжу, посуд, речі для прибирання, петлю для відлову собак. Притулок розширюється і відтепер має дві території. У вольєрах собаки живуть по троє або четверо. Волонтери стараються обробити від паразитів усіх, проте це не завжди виходить, бо не всі собаки піддаються. На території притулку діє лікарня, в якій тварин стерилізують та каструють.

Другий притулок, який знаходиться на вул. Гонти, 26Е – муніципальний і призначений тільки для бродячих тварин. Відкриття було ще у червні, проте робота й досі проходить у тестовому режимі. Керівництво чекає на необхідні документи, які нададуть ліцензію здійснювати ветеринарну практику та планує вже в кінці вересня розпочати роботу.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.