Презентували проект для профорієнтації дев'ятикласників

“Громадський простір 2.0” існує уже півтори роки. Ми займаємось освітньо-науковими проектами та співпрацюємо із “Майстернею міських проривів”, — коментує керівник ГО Ольга Гасина. — Нещодавно ми започаткували проект “Fly up: впевнений старт молоді”, який допомагає дев’ятикласникам дізнатись більше про робітничі професії та відповідні навчальні заклади міста.

Поки таких школярів є 25. Пілотна група завершить своє неформальне навчання наприкінці цього року. А зараз для них кожної суботи проводять виїзні воркшопи до різних професійно-технічних закладів міста, діти відвідують провідні підприємства, а також слухають лекції успішних людей.

— Які будуть наслідки того, що надалі зростатиме потреба у кваліфікованих робітниках? Збільшується відтік молоді. І чи через 10 років хтось захоче жити та працювати у Вінниці? Весь час у наше місто намагаються проникнути інвестори. Але вони як заходять на ринок, так і йдуть із нього, якщо немає потенційних виконавців праці. Наша молодь розумна, потужна і вона може зростати і заробляти великі кошти у рідному місті, щоб жити комфортно тут, поруч із сім’ єю, поруч із батьками, з друзями, знайомими, а не мігрувати за кордон у пошуках роботи. Якщо освіта буде пріоритетною галуззю  — місто буде зростати та розвиватись економічно,  — стверджує Ольга.

Як взяти участь?

Для проекту обирали виключно дев’ятикласників. Організатори були у школах Вінниці та розповідали про можливість. Із усіма охочими, а їх було 212, провели телефонне інтерв’ю і визначили тих 25 учнів, які найбільш підходять для цього проекту. Після Нового року, коли розпочнеться другий набір, візьмуть уже 100 дітей. Участь у проекті абсолютно безкоштовна.

Зараз у школах проводять профорієнтацію, проте зараз це більше рекламна кампанія вищих навчальних закладів. Шкільні психологи не можуть приділити увагу кожній дитині та зрозуміти, яка професія для неї буде найбільш відповідною. А у свою чергу батьки вважають, що вища освіта — це квиток у майбутнє, тому витрачають кошти на репетиторів, а потім на навчання, якщо дитина не пройшла на бюджет. Іноді це економічний тягар для сім’ї.

Без вищої освіти нікуди?

І справді побутує стереотип, що вища освіта  — це обов’язкова умова успішного майбутнього. Проте, як уже часто переконуємось, знайти роботу важче людям саме із вищою освітою.

— У нас на обліку практично немає випускників професійно-технічних закладів,  —розповідає директор Правобережного центру зайнятості Світлана Кривенко.  — Якщо порахувати загалом, то це більше, аніж 70% усіх безробітних Вінниці. Цього року маємо приріст робітничих вакансій майже удвічі, їх є велике різноманіття.  Потрібні водії трамваїв, тролейбусів, слюсарів, ремонтників колії тощо. Роботодавці потерпають від нестачі кваліфікованих кадрів. Я вважаю, що той стереотип, що вища освіта  — профілактична пігулка від безробіття, просто вичерпав себе. Люди робітничих професій також можуть отримувати хорошу заробітню платню.

Як уже зазначалось, тут профорієтанція носитиме більш практичне значення. Діти під час воркшопів зможуть випробувати величезну кількість професій.

— Візити до шкіл для нас  — це ковток повітря,  — каже заступниця директора із навчальної частини ВВМПУ Світлана Корженко. — Тепер школи відчиняють нам свої двері. Ця програма  — це підтримка молоді. Ми можемо заявити, що маємо хороші, оснащені сучасною технікою заклади. Наші студенти є конкурентноспроможними на ринку праці. Під час проходження практики роботодавці часто пропонують залишитись працювати.  У нас стабільна освіта, яка надає гарні навички, високий фах випускника. Якщо муляр має хороші знання, ніщо не перешкоджає йому стати інженером.

Нагадаємо, що “Майстерня міських проривів” займається проектами з розвитку міста до 2030 року. До співпраці із згаданим проектом також будуть залучати і безпосередньо працедавців. Планують, щоб і студенти вищих навчальних закладів паралельно мали змогу здобувати робітничий фах. Наприклад, у сфері дизайну. Автори проекту будуть стежити за його учасниками до вступної кампанії влітку, щоб зрозуміти, чи є якісь конкретні зміни.

— Щоб змінити стереотип, потрібно багато часу. Це систематичний та постійний процес, — підсумовує Ольга Гасина.

Цей матеріал було підготовлено в рамках програми міжредакційних обмінів за підтримки національного фонду на підтримку демократії NED.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.