Медика із Калинівки Олега Раковського відзначили державною нагородою за порятунок бійців на фронті

Альона ЧЕРНІЮК

Капітана медичної служби Олега Раковського з Вінниччини нагородили медаллю «За військову службу Україні».
Чоловік очолює евакуаційне відділення 23 окремої механізованої бригади ЗСУ та щодня рятує поранених на стабілізаційному пункті. До цього мав досвід служби у військовому шпиталі в Сіверськодонецьку. Уся родина Раковських, батько, Олег і брат, нині боронить Україну на фронті.

Президент України відзначив капітана медичної служби Олега Раковського медаллю «За військову службу Україні». Нагороду він отримав за особисту мужність, самовідданість і сумлінне виконання військового обов’язку під час захисту державного суверенітету. Олег Раковський служить у 23 окремій механізованій бригаді ЗСУ, де очолює евакуаційне відділення медичної роти. У стабілізаційному пункті разом з побратимами він рятує життя поранених українських захисників.

Саме на стабілізаційні пункти найперше потрапляють поранені бійці після евакуації з передової. Тут пораненим надають медичну допомогу, стабілізують їхній стан, готують до наступних етапів евакуації в інші медичні заклади.

— Стабілізаційний пункт — це перша точка, де пацієнт після поранення на лінії зіткнення стикається з серйознішою медициною, ніж в евакуаційному транспорті, — Олег Раковський розповідає про особливості надання медичної допомоги у «стабіку». — Тут медики надають медичну допомогу, необхідну для стабілізації пацієнта, покращення його стану, нормалізації життєвих показників, готують пацієнтів до евакуації для продовження лікування.

Відео дня

Перед повномасштабним вторгненням Олег Раковський працював у відомій онкологічній клініці. Кілька разів за повісткою він з’являвся у Калинівський військкомат, але у військо потрапив з шостого разу, у квітні 2023 року. Спочатку було кількатижневе навчання, а потім — бойова бригада. Так Олег Раковський знову повернувся у військову медицину. Знову, бо раніше уже мав досвід служби у військовому шпиталі у Сіверськодонецьку.

У родині Олега Раковського медиків немає. Його батьки закінчували педінститут, мама – факультет іноземних мов, батько — факультет фізичного виховання. Обрати фізичну культуру професією збирався і Олег. Після закінчення з відзнакою Калинівського технологічного технікуму він збирався вступати до Національного університету фізичного виховання і спорту, щоб здобути фах, пов’язаний зі здоров’ям та реабілітацією спортсменів, але волею долі вступив до Національного медичного університету імені О.Богомольця.

Коли Олег вступав на навчання до академії, перше питання, яке йому поставив один з членів приймальної комісії, чи готовий він буде в разі необхідності йти служити у зону проведення Антитерористичної операції. Олег тоді без роздумів дав ствердну відповідь, а через три роки, відразу після закінчення академії, він таки відправився на схід України — у Сіверськодонецьк, де базувався військовий шпиталь.

Після закінчення контракту Олег спробував себе у цивільній медицині. Його взяли на роботу у відому онкологічну клініку у столиці, але повномасштабне вторгнення росії на територію України внесло корективи у життя Олега Раковського, його сім’ї і родини.

Спочатку воювати пішов батько Олега Ігор Раковській, який боронив Україну в лавах 59-ї окремої мотопіхотної бригади. А потім до війська пішов і Олег, який уже два роки надає допомогу пораненим у боях українським воїнам. А з осені 2024 року ворожу агресію у лавах 18-ї бригади Національної гвардії України стримує Олегів брат Андрій Раковський.

Навчаючись на старших курсах у медичному університеті, Олег Раковський працював в одній з київських лікарень, а на канікулах щоразу просився на практику у реанімаційне відділення Калинівської районної лікарні. Досвід, який він здобув у Калинівці, навчаючись у лікарів Віктора Барчишена та Ігоря Левченка, зараз допомагає рятувати життя воїнів.

— Олег виконує весь спектр медичних завдань, — зазначають у 23-й окремій механізованій бригаді. — Якось разом з анестезистом провів наркоз важкопораненому з черепно-мозковою травмою, інтубував його, виконав кілька анестезіологічних маніпуляцій і зміг утримати пацієнта живим до прибуття анестезіолога.