«До тебе? До мене?.. Підкинем монетку?» Українська «Ракета» готова підірвати реп-простір

«До тебе? До мене?.. Підкинем монетку?» Українська «Ракета» готова підірвати реп-простір
  • Саме зараз український хіп-хоп переживає нову хвилю підйому.
  • Яких тенденцій чекати, за що дякувати «українській Міссі Елліотт» - Alyona Alyona і яку фірмову суто американську музику українською мовою пишуть у Вінниці?

Чи може україномовний хіп-хоп потіснити «русский рэп» у плей-листах молоді?

- Не просто може, а вже це робить! – переконаний вінницький репер Ennyday.

Його називають «свіжою кров’ю» українського хіп-хопу. Всього за останні півроку амбіційний репер змусив «заплакати» Monatik’а, з успіхом виступив на кількох потужних open air концертах, «порвав» усіх на першому українському реп-батлі «Король Заходу» і вже от-от презентує свіженький кліп «Ракета», одразу за яким готує гучну прем’єру однойменного альбому: стильного, легкого, позитивного…і вірусного. Для релізу підібрав такі пісні, щоб одразу після прослуховування хотілось знову натиснути play.

Відео дня

«Часи важкого, депресивного репу позаду»

- Хочуть те визнавати деякі чи ні, але хіп-хоп – головна музика нашого часу. Саме хіп-хоп у всьому світі диктує правила моди, шоу-бізнесу, поведінки у житті і - на секундочку! - з 2005 року є культурою, визнаною ЮНЕСКО, - говорить Ennyday. - Інша справа, що хіп-хоп нині інакший, ніж був колись. Максимально гостросоціальний, жорсткий, криміналізований, повний наркотиків, агресії і тотальної біди брутальний  та депресивний реп, у якому все погано і навколо одні вороги - у минулому. Реп-індустрія довгий час була субкультурою для вузьких кіл, бо їй не вистачало здорової долі попсовості. Та все почало змінюватись з 2008 року із виходом альбому «808s & Heartbreak», у якому Каньє Вест показав, що реп може бути іншим – емоційним, людяним. Сьогодні рамки жанру настільки розмилися, реп став настільки мелодійним і приємним на слух, що зайшовши у Apple Music або будь-який чарт, багато людей неслабо здивуються, бо більшість хітових треків - це, виявляється, хіп-хоп. Саме та музика, під яку можна і розслабитися, і потанцювати, і помріяти на любовні теми. Люди, які раніше слухали виключно рок, джаз, поп, r'n'b, нині цілком можуть знайти щось схоже по звучанню у хіп-хопі. Він узурпує все довкола і вже не має рамок. Власне, мій сценічний нік-нейм – Ennyday – якраз данина новій хвилі хіп-хопу. Це гра слів про музику, яку хочеться слухати у будь-який час, у будь-кому місці. Колись я натрапив у журналі на огляд знаменитої німої американської комедії 1916 року «Загадка летючої риби», головний герой якої – Коук Еннідей – був панк-треш альтернативою Шерлоку Холмсу. Тоді й зрозумів – це ім’я якраз підходить мені.

«Міг стати ревізором…»

- Ти пишеш українською. Наша мова легко «лягає» на реп?

- Ідеально! Українська – дуже гнучка і «смачна» мова. Палітра слів безмежна, як поєднання кольорів у живописі. Римуючи, дійсно ніби малюєш картини. Хоча, по правді, до української я прийшов не одразу. Оскільки виховувався на закордонному репі, під час навчання у торгово-економічному університеті на ревізора, свої перші треки я писав англійською. Яку, до речі, гарно вивчив саме завдячуючи музиці. Це перевірений лайфхак для усіх, хто вивчає іноземну: слухати максимум музики й підписуватись на іноземні канали! Свої знання англійської сьогодні я підтримую саме так. А рік тому, коли довго не писав і захотілось чогось нового, вирішив поставити собі такий челедж: за годину, не встаючи зі стільця, написати пісню українською. І вийшло! Прослухав, дико кайфонув і після того безповоротно перемикач творчості змістився у цю сторону.

- Українського репу сьогодні не вистачає?

- Дуже! Хоча насправді він є і був, але раніше більше звучав у дуже вузьких, дійсно субкультурних колах. Можливо, через легку доступність російськомовного й закордонного контенту на нього не звертали увагу. Культура була закрита і цікава, власне, лише тим, хто нею займався. У моєму першому збірнику навіть є пісня «Реп про реп», присвячена цьому «феномену», брилі, яка до цих пір не може розтанути - читати про свій мікрофон і те, який ти крутіший за інших (посміхається). Звісно таке «бла-бла-бла» можна послухати раз, але не більше. Якщо більшість не може себе співставити з піснею, тим, про що у ній йдеться – це довго не проживе. А от коли оспівані емоції знайомі всім – це має шанс на успіх. До прикладу, пісня Alyona Alyona «Залишаю свій дім» близька всім людям, які змінювали місце проживання або переїжджали у нове місто вчитися чи працювати. Вони включать трек і пустять сльозу, бо всі ці почуття переживали. І саме тому, що пісня близька великій кількості людей, це чудово! Alyona Alyona своєю появою взагалі запустила другу хвилю сприйняття хіп-хопу в Україні. За 28 років незалежності ми знали кого? «Вхід у змінному взутті», «Танок на майдані Конго», ну і ще Вову зі Львова.  Просто усвідомте: це за 28 років! Інші теж були, але точково, у себе на районі, у своєму вузькому колі. А зараз саме Alyona Alyona, наша «українська Міссі Елліотт», показала: «Ще є я. І ми робимо крутий реп!» Як цариця репу, той бронепоїзд, вона вибила двері українському хіп-хопу в індустрію, запустила нову хвилю, за якою неодмінно підтягнеться більше якісної україномовної музики. Варто сказати їй спасибі, пам’ятати завжди і насолоджуватися, як слідом у ці двері легко і зручно з гарним продуктом  зайдуть інші українські музиканти.

- Свій перший кліп ти досить неочікувано присвятив…Павлу Зіброву.

- Так, «The life of young Pablo» - це моя відсилка до альбому мого улюбленого виконавця Каньє Веста «The Life of Pablo» із асоціацією з нашим українським Pablo – Павлом Зібровим, який однозначно заслужив свою повагу від молоді. Насправді це популярна закордонна практика: у піснях порівнювати себе з кимось відомим із минулого. Коли писав трек, у мене чомусь одразу виник образ реінкарнації великої зірки естради 90-х Зіброва, який зумів залишитись актуальним у нових реаліях з оглядкою на наш час і те, що зараз у тренді. Великий респект йому за це! Однозначно цікавий дядько. Так що спільний хіт буде записаний! Тим паче – все ж таки земляки (посміхається).

- А новий кліп «Ракета» кому присвятив?

- Дівчатам (посміхається). На відміну від першого кліпу, який ми повністю робили самотужки і по-сімейному, коли зняли студію, був лише друг із фотоапаратом і моя дівчина у кадрі, цього разу ми запросили київського оператора й режисера, а команда загалом розрослася до 13 людей. «Ракета» - пісня легка, любовна й позитивна. Відповідний і відеоряд зняли – з гарними дівчатами-моделями й танцівницями. При мінімальних ресурсах і всіх мінусах-курйозах, з якими неочікувано зіштовхнулися на студії, яку орендували, на зйомках всі виклалися на 100 відсотків. Єдине, що було найважче - більше 30 разів співати свою ж пісню. Зате тепер вже вся знімальна група, хоч серед ночі розбуди, заспіває: «О, мала, ти просто ракета! До тебе? До мене? Підкинем монету?» (з посмішкою наспівує)  Пісня дійсно вірусна і якраз про те, як би всім хотілось, щоб відбувалися знайомства. Без усього зайвого і того надуманого етикету, соціальної умовності, коли ще треба «три коктейлі і поговорити»… У приспіві формула, яка підходить усім.

- Незабаром ти також презентуєш реліз альбому. Який він за настроєм?

- Без зайвої скромності скажу: по-справжньому гарний. Математично простий і чіткий – з усією палітрою емоцій, яка близька і знайома кожному. А ще - з гарною мелодикою. Я для себе давно вирішив, що не хочу бути художником, якого зрозуміють через 50 років після смерті. Пишу пісні доступні: ті, які слухав би сам, і які буде слухати якщо не кожен, то більшість – точно. Фідбек у стилі: «Твоя «Нова колишня» - якраз про мене», «Послухав раз – і вже у голові весь час крутиться», - для мене головний показник. Людям близько, їх чіпляє і не відпускає, а значить – рухаюсь у правильному напрямку. Обираючи треки для альбому, за кількістю я не гнався. 7-9 пісень – це ідеальний варіант, коли немає нічого зайвого, «простирадл» на 22 пісні для галочки. Все – тільки у саму точку! За настроєм альбом легкий і позитивний, буквально кілька пісень з сумними нотками: «Зореліт» - про пошуки кохання, з яким ніяк не можеш перетнутись, «Порахуй» - про сварки, які передують розриву, «Пейджер» - про інтровертність і небажання себе насилувати і з кимось спілкуватись. Знову ж – все, як у житті. Але без сопель, з гарною дозою самоіронії і показом, що, як би там не було, попереду чекає сонечко і світло. Мій альбом – на 100% на часі. Бо показує український аналог чисто американської музики, те, що хіп-хоп, виявляється, може бути інтелектуальним, романтичним, самоіронічним – з усією гаммою емоцій, включаючи абсолютно доречну у наш час долю здорового пофігізму. Насправді багатьом не завжди хочеться філософських проблем. Хочеться легкості. Щоб тобі хтось сказав з колонок: «Чувак, все буде класно!»

- Вінницька публіка часто особливо критична й вимоглива до «своїх». Відчув вже це на собі?

- Перевірки рідним містом успішно пройшов на День незалежності, День Вінниці і на відкритті й закритті ялинки (посміхається). Сам був здивований, як пречудово сприймає реп абсолютно різноманітна за віком публіка: від 4-річних малюків до леді поважного віку, які вже можуть безкоштовно їздити у громадському транспорті. Підтримка була дуже крута і надихаюча: підспівували і танцювали всі. А коли спускався зі сцени після виступу на Дні міста, підбігла жінка похилого віку, взяла під руку і каже: «Синок, пісні дуже хороші. Але джинси так не треба носити… Не красиво». А у мене тоді дійсно були не просто рвані, а ну ду-у-уже рвані джинси (посміхається). Після її слів таку «еротику» вже не ношу. До аудиторії неодмінно варто дослухатися!

- Яку маєш найбільшу творчу мрію?

- Отримати «Греммі»!

- Це реально?

- Абсолютно! Але це кінцева мета, на шляху до якої ще варто багато працювати, прищеплюючи розуміння, позитивне сприйняття до українського хіп-хопу, який насправді може бути якісним і актуальним. І зараз я та моя команда насолоджуємося цим процесом досягнення мети. Адже якби цікавив лише результат, ми всі читали би книги з фінальної глави. Але найприємніше – насолоджуватися книгою життя поступово, чітко й цілеспрямовано наближаючись до своєї найвищої мрії, постійно працюючи, пробуючи новий звук, аранжування, експерименти. Саме у цьому найвищий кайф!

Іван Козак Jozzz, найвідоміший вінницький хіп-хоп хореограф:

- Мені говорили про Валіка ще наприкінці 2017 року. І ще до того, як познайомилися особисто,я почув його музику. Почув - і сам ошалів: реально круто! Як людина, яка прослухала тонни музики, скажу з упевненістю: у нього дуже класний матеріал. Інтелектуальні тексти, у яких немає нічого зайвого, ритмічна розкладка, вражаюче відчуття мови, інтонування, яке присутнє у самій музиці, надзвичайно гарний flow – його читка абсолютно американська! Така ж якісна, стильна, тільки українською мовою.  При всьому цьому його тексти дуже прості – як смачні гумористичні скетчі. Це не замудрі фрази, коли прослухав трек, а потім сидиш і думаєш, про що він. Все чітко і зрозуміло, «залітає» з першої секунди, викликаючи чіткі асоціації. Валік пише картинками, незаїждженими фразами, ну і прекрасно працює на сцені – дає емоцію. А саме це найцінніше! У вересні розпочався перший український реп-батл «Король Заходу», то він у трьох батлах легко «розірвав» усіх. Його читка настільки західна, що, вперше почувши, багато експертів індустрії дивуються, як круто може звучати український хіп-хоп. Це вже не локшина швидкого приготування, той «реп», доведений до попсового божевілля, який звучав останні роки у радіоефірах. Це якісна музика західного зразка. Український хіп-хоп еволюціонує і Ennyday – якраз представник хіп-хоп sapiens – репера розумного, прогресивного. Його на 100 % чекає неабиякий успіх.

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:01 «Вінниця у коміксах»: оголосили конкурс для дітей і молоді 20:05 Про «Щедрик»: у Вінниці покажуть матеріали із українських, чеських, канадських та американських архівів photo_camera 20:02 Командиру розвідгрупи з Вінниччини вручили орден 19:40 Сонячні електростанції: для чого вони вам, яка їх вартість та терміни окупності (Новини компаній) Від читача 18:58 смс для Анечки 19:01 Сміттєзвалище посеред кварталу: по вулиці Чайковського майже немає місця для виносу сміття 18:27 Помер колишній директор 23-го ліцею Григорій Поліщук 17:28 Вибори на посаду ректора Вінницького медуніверу: хто претендує photo_camera 17:26 ФК «ЯСКО» підтвердив звання чемпіона області з футзалу 16:20 «Сцену любощів знімали у холодній воді». Актор з Вінниці — про фільм «Перелесник» і не тільки 16:17 Прикордонники викрили 12 ухилянтів, які сиділи в старій будівлі та чекали коли втечуть до Молдови play_circle_filled 15:10 «Долину плюс» знову виганяють з Вінниці? Ми розбиралися, що сталося 14:51 Вінницькі прокурори повідомили про підозру жінці, яка здавала ворогу позиції ЗСУ 13:55 Куди вступити після 11 класу: огляд вищих навчальних закладів Вінниці (партнерський проєкт) 13:53 У Козятині нетверезий водій пропонував поліцейським 20 тисяч гривень 12:50 Вже можна записуватись на безоплатну комп’ютерну томографію в онкоцентр 12:23 Вінничанин дерев'яною палкою побив знайомого. Потерпілий в лікарні 11:26 На території Кунківської сільської ради виявили 10 стихійних сміттєзвалищ photo_camera 11:05 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 10:19 Без води та світла. Де у Вінниці 18 березня відключають послуги
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up