Зробити писанку самотужки. Що було цікавого на фестивалі великодніх традицій

Дарія ВИШНЕВСЬКА

Всеукраїнське свято народного мистецтва «Великодня писанка» в п'ятий раз пройшло 2-4 травня у вінницькій філармонії.
З усієї країни до нашого міста з’їхалися провідні майстри писанкарства з інших регіонів.
З їх допомогою гості свята змогли взяти участь у майстер-класах, послухати гаївки, переглянути фотозону, купити вже готові писанки та створити свої.

В Україні протягом століть вважалося, що писанкарство це винятково жіноче заняття. Таку думку роками підтримували і на Поділлі. Чи змінилося щось з того часу, розповіла нам на фестивалі вінницька писанкарка Ірина Савчук.

— Здавна і до сьогодні вважається, що писанкарство формує образ жінки, так у неї розвиваються дуже позитивні риси — посидючість, уважність, творча уява, — розповіла майстриня. — Все це їй обов’язково знадобиться. Писанкарство це справді не просто мистецтво, це справжній засіб виховання і навчання молоді. Так ми передаємо ці традиції і любов. Крім того, коли ми пишемо свою писанку, ми цим самим візуалізуємо свої мрії, за допомогою відповідних символів. Тобто писанка — це тло наших мрій, бажань перенесених традиціями. Також, цікаво те, що це корисно не тільки для дівчат, але й хлопців. В давнину справді існувала думка, що хлопцям не можна розписувати яйця, і цього дотримувались. Адже жінка повинна прати, вести господарство, виховувати дітей, а чоловік виконувати більше фізичної чоловічої роботи. Але, викладаючи у педуніверситеті декоративно-ужиткове мистецтво, можу сказати, що хлопцям це також стає цікавим, розвиває їх фантазію, креативність. До прикладу, відому українську майстриню писанкарства Тетяну Коновал з Луганщини, розпису навчив саме їй чоловік з Хмельниччини, де ці традиції були більш поширеними.

Що було на святі?

Відео дня

Фестиваль розпочався урочистим концертом, де глядачі побачили, зокрема, обряд «Посвяти у писанкарі». А ще — традицію заквітчання Святого Миколая, де участь взяла навіть маленька вівця.

Писанкарі від різних областей були відзначені грамотами та подарунками. А усі охочі після концерту могли своїми руками зробити розпис. На другому поверсі філармонії розташували робочі поверхні для розпису з усіма потрібними для цього речами — писачками, яйцями, фарбами, віском, оцтом та свічками. Там було найбільше дітей, які повторювали всю роботу за майстрами та створювали свої писанки, а вже потім з радістю показували роботи на камеру.

— Подільська писанка — лаконічна, має архаїчну символіку, виразний чіткий малюнок, також кожна писанка має назву, чи це писанка Тульчинського району, Тиврівського чи Жмеринського, — розповіла майстриня Тетяна Пірус. — Особливості є в кожному районі, наприклад в селі Гущинці Калинівського району це зображення сунички, там архаїчна символіка, яка має не одну тисячу років, ці символи йдуть навіть з часів неоліту. Солярна символіка, (найдавніші символи, знаки, що позначають сонце) збережена на писанках села Рахнівка Шаргородського району.

Традиційні подільські писанки пишуться воском на сирому яйці, з дотриманням обмежень, заборон. Для створення писанки потрібно сире яйце, повне, запліднене та куряче, шматочок воску та писачок, зазвичай виготовлений власноруч.

Виконується розпис за допомогою воскової техніки, нагрівається писачок, гріється шматочок воску, пишеться символ, потім відбувається процес фарбування, кожного разу закріплюється фарба, від світлого до темного. Традиційні українські писанки мають темне тло, залежно від району, і саме темне тло означає родючість подільської землі. На писанці використовується 4–5 кольорів.

В п’ятницю, з 10.30 до 15.00, на першому поверсі філармонії можна було розгледіти і вже готові писанки, як з Поділля, так і з інших областей, купити все для писанкарства. Та, звичайно, — зробити гарні фото.

Заснування фестивалю

Перше Всеукраїнське свято народного мистецтва відбулось 12 років назад у Вінниці. Тоді, у 2007 році, в ньому взяли участь 26 писанкарок з 10 регіонів. Відтоді свято проходить один раз на три роки, на 3–4-й день Великодніх свят. У цьому році на фестиваль приїхали 40 майстринь з 17 областей.

Але, за словами директора центру народної творчості Вінниччини Тетяни Цвігун, подібне свято почали проводити ще з створення в 1993 році Тетяною Пірус єдиної в Україні дівочої гімназії імені Лесі Українки. Вже в 2000 році центр народної творчості провів цей фестиваль на обласному рівні, а згодом, в 2007 році за підтримки Міністерства культури та освіти він набув і всеукраїнського масштабу.

Засновниця першого свята «Великодня писанка», майстриня та етнолог Тетяна Пірус, розповіла нам про початки проведення свята та його мотиви.

— Українська дівоча гімназія імені Лесі Українки діяла у Вінниці з 1993 до 2003 року, після чого припинила своє існування. Це була єдина в Україні позашкільна форма роботи з дівчатами, що фінансувалася за власні кошти, розповіла вінницька народна майстриня Тетяна Пірус. — У ній викладалося 17 предметів, з них був і спецкурс — писанкарство. Дуже важливо було на той час підтримувати українські традиції, навчити їх любити та поширювати. І це найважче, навчити любити свою рідну землю, країну, адже за це не ставлять 12 балів. Та все ж, за допомогою моїх учениць, а згодом підтримки центру народної творчості ми поширюємо ці традиції, знання для майбутніх поколінь.

Донька майстрині також етнолог та писанкарка Катерина Пірус. Вона продовжує вивчати та поширювати українські традиції і нам розповіла про особливості вибору фарби для писанок.

— Якщо це традиційна писанка, зроблена за усіма вимогами, повна, а потім ще й запечена, то для неї потрібні лише натуральні барвники, які створені за складними спеціальними технологіями. Важливо, що використовуючи натуральні фарби ніколи не знаєш, який колір справді отримаєш. Для видутих писанок вже можна використовувати синтетичні барвники, вони будуть звичайно яскравіші. Також, у барвнику яйце не повинно варитись, адже це вже буде не писанка, а крашанка.

Майстриня наголосила і про те, що потрібно пам'ятати, що писанка - це оберіг, створений відповідно до традицій вашого регіону та символіки.

Якщо ви не потрапили на фестиваль, але зацікавились писанкарством, то щоб дізнаватися про проведення подібних майстер-класів не тільки у святкові дні слідкуйте за сторінкою обласного центру народної творчості та профілями майстрів у фейсбуці. Ось деякі з них:

А наступного фестивалю доведеться чекати ще три роки. Але в 2022 році у майбутніх майстрів з'явиться можливість і свої роботи показати.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)