Як у Вінниці з'явився сквер Ліверпуль: історія, що поєднує музику, пиріжки та записи «на кістках»

• Площа Ліверпуль у центрі міста має цікаву історію. Її ще з 2017 року прикрашає інсталяція, присвячена британському гурту The Beatles, у складі якого були легендарні Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон та Рінго Старр. Розповідаємо про площу та історію появи назви «Ліверпуль».

На День міста Вінниці у 2017 році відкрили оновлену площу з інсталяцією, присвячену легендарній «чудовій четвірці» – британському гурту The Beatles. Відтоді Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон та Рінго Старр зустрічають вінничан та туристів у центрі міста на фоні свого знаменитого жовтого підводного човна.

«Цю площу вінничани десятиліттями називають Ліверпулем, а про назву ходить кілька міських легенд: одна з них пов’язана з музикою, інша — з пирогами», — розповідають на сайті міста. 

Версія про пиріжки

— Ця площа завжди була однією з центрових, де збиралась молодь і відпочивали люди. Центр міста, дерева, зелень, лавки, поруч школа… А на місці Макдональдсу було кафе «Криниченька», де продавали морозиво і коктейлі. Деякі з колишніх школярів стверджують, що там продавали і пончики з лівером, тому площу й називали Ліверпуль. Але насправді пончики з лівером, горохом і повидлом продавали навпроти, у павільйоні «Пиво-води», де зараз розташований «Музей марки». Таких павільйонів було багато по всьому місту, — зауважує Олександр Шемет. Саме тому він скептично ставиться до цієї версії походження назви скверу і жартома каже, що «наше місто не тільки музичне, а й гумористичне». Проте назва Ліверпуль певною мірою все ж таки дійсно пов’язана з кафе «Криниченька», а також з самими «Бітлами».

— «Криниченька» була такою цікавою спорудою: зверху скляна, а з іншого боку мала цокольний поверх. І в цьому цоколі була студія звукозапису, де записували «на кістки». Тоді вініл було важко знайти, але були рентгенівські знімки пластикові, і наші умільці додумались, що на них можна нарізати звукові доріжки. Тому й казали «на кістки». Ти міг сам прийти поспівати, а можна було звідкись записати звук. Але так записували не все. Який сенс було записувати, скажімо, Зикіну, коли ці платівки можна було купити за 2,15?! Записували те, чого не було. Платівки з західною музикою до нас доходили з Одеси, зі Львова та Ужгорода (бо вони біля кордону), а ще з Києва. Була така футбольна команда, яка і зараз є, «Динамо» (Київ) та жіноча гандбольна «Спартак», яка ще більше зробила для перевозки цього всього. Дівчата їздили на змагання за кордон і звідти привозили платівки.

Біля Політеху була велика біржа, де платівки купували, а потім продавали у Вінниці в центральному парку. Першими, хто почав займатись цим, були джазисти. Бо джаз прийшов раніше, і теж не було платівок. Була навіть така фраза: «сьогодні він грає джаз, а завтра родіну продасть». У 50-70-ті роки доступ до інформації, в тому числі музичної, був обмежений. Випадково можна було зловити «Голос Америки» чи «Deutsche Welle» і послухати щось. Бо «вишка» на Коріатовичів глушила радіочастоти, а радіоприймачі в Радянському Союзі робили так, щоб ці частоти було важко знайти. «Бітлз» так само було «ругатільне» слово в совковій пропаганді. Тому біля тієї студії, де записували, завжди крутилась молодь, бо їм було цікаво «на халяву» почути щось нове. У тому сквері збиралися і співали. Так це місце й отримало назву Ліверпуль. Тому що західна музика саме там звучала.

The Beatles на Вінниччині

«Бітлз» — це не національне явище, не суто британське. Таким явищем є Моцарт, Шопен. Так само і наш «Щедрик» — це все світове явище. Свого часу «Бітлз» був прапором молодіжної революції, і їхня музика, в тому числі, дуже вплинула на те, щоб Україна стала незалежною. Вони казали: «Ти цінний як особистість». А з цього боку ми чули, що головне – Ленін, «спочатку думай про батьківщину, а потім про себе», що ми всі повинні бути підстрижені так, одягнені так, поводитися так, говорити такою ось мовою.
Тому «Бітли» відіграли величезну роль цілого покоління. І справді не одного. Цікаву історію, пов’язану з гуртом «Бітлз», Олександр Шемет описав у книзі «Пісня – культурний код Вінниччини». Вона – про «бітломанію» у Могилеві-Подільському, де встановлений пам’ятник Джону Леннону з написом «дайте світу шанс».
Олександр Шемет стверджує, що це перший в світі пам’ятник особисто Леннону, а не четвірці: «Я вивчав, де були скульптури Леннону, Бітлз і так далі, і не знайшов, щоб щось подібне було раніше».  Цей пам’ятник із пісковику виготовив скульптор Олексій Альошкін на замовлення випускників місцевої школи, які хотіли зробити оригінальний подарунок своєму місту. Встановили його у грудні 1981 року, на річницю загибелі Джона Леннона, лише за кілька десятків метрів від
пам’ятника Леніну. Очевидно, таке сусідство не сподобалося високим партійним чинам, тому на ранок наступного дня скульптуру демонтували і мали намір втопити в Дністрі. За щасливим збігом обставин це побачив кореспондент місцевої газети, а директор музею запропонував забрати пам’ятник, де він зберігався надалі. До речі, музей тоді розташовувався в приміщенні церкви Святого Миколая. Тож уявіть собі, як уся ця історія дратувала районне керівництво КПРС. Зараз же цей пам’ятник Джону Леннону розташований в одному зі скверів Могилева-Подільського. Між іншим, друга дружина легендарного музиканта, кажуть, дуже розчулилась, коли побачила його на фото. Цьому посприяв колись відомий співак Сергій Крилов.

Читайте також:

Простір «Затишно space» анонсував безоплатні заходи на тиждень

Вчитель зі Жмеринки увійшов до ТОП-50 міжнародного освітнього конкурсу

У Вінниці пройшов щорічний молодіжний форум. Як навчали та розважали учасників?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.