Як діти, що вперше тримають музичні інструменти в руках, готуються до гала-концерту Music Camp

11.40, 31 травня. У актовій залі школи № 4 людно: великий натовп із учнів та викладачів, усі або обговорюють генеральну репетицію, або сміються та обмінюються досвідом. У центрі цієї поки що какофонії — Констанція Фортунато, головний організатор та засновник музичного табору Music Camp International(далі - MCI).

У неї є хвилин 15 для спілкування із журналістами, перш ніж діти розійдуться по музичних класах.

— Кожна дитина під час 6 днів навчання у Програмі Music Camp вчиться грати на двох інструментах, і ще — cпівати у хорі. Деякі з дітей грали на якомусь музичному інструменті до табору, деякі  брали участь на минулому таборі, але більшість донині музикою не займалася взагалі, - розповідає вона.

Головна ідея табору —  навчити дітей вірити у власні сили.

— Я абсолютно не згодна з тим твердженням, що деякі діти талановиті, а деяким “не дано”. Немає лиш одного шляху, щоб навчити їх музиці. Якщо забезпечити дитині заохочуюче  середовище, то усі її таланти обов’язково реалізуються. Кожна дитина - маленький геній. Проте, як казав Енштейн, якщо ми судитимемо рибу за тим, як вона вміє лазити по деревах, то вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою. Це саме стосується і дітей. Для кожної дитини треба свій підхід, аби вона розкрила свій талант, — каже Констанція Фортунато.

Діти не мали змоги обирати собі інструмент самостійно. Якщо у учня вже є музичний досвід, організатори намагаються ставити їх на інший інструмент замість “рідного”, аби дітворі було цікаво навчатися. Програма вже проходила у Вінниці два роки тому. Цьогоріч Music Camp до міста запросив благодійний фонд “Подільська громада”. Правила проведення програми незмінні: протягом 6 днів діти вчаться грати на музичних інструментах, які до цього не тримали у руках. Цьогоріч це близько 150 учнів. — Із 12 до 16 години у школі проходять тренування. Діти відволікаються лише на обідню перерву у 20 хвилин. Вони умовно поділені на “зелену” та “червону” групи — розрізняємо їх за кольоровими бейджами. Одна група вчиться грати на інструментах, інша - співає у хорі. Далі прямо у коридорі — бо дітей багато — відбувається зведення інструментів, і групи міняються місцями, і так відбувається аж до четвертої години дня: тоді відбувається загальна репетиція, — розповіла журналісту Дарина Бєлянська, координатор проектів МСI в Україні.Катерина Стецюк спочатку була учасницею Програми, а тепер — одна із викладачів.  —Тут я викладаю хенд чампс і золоті дзвіночки. Music Camp мені знайомий з дитинства, бо у 11 років я була його учасницею. Після Music camp я поступила до музичного училища, а потім — до Національної музичної академії по класу фортепіано. Хотіла б допомагати продовжувати цю справу. Тут не націлені виховати професіоналів. Виховання іде в комплексі: і музичне, і соціальне.  Діти отримують віру у себе, а, окрім того, мають змогу доторкнутися до шедеврів світового мистецтва. Наприклад, коли мені було 11, я думала, що ораторію Генделя зможу заспівати, лиш коли подорослішаю, але мала змогу виконати його ще тоді, на концерті Music Camp.На “планьорці” Констанція попереджує дітей, що треба вимкнути звук у телефонах. А деяких персонально просить здати телефони — видно, вже “засвітились” із ними раніше.  Короткий інструктаж, і діти з викладачами розходяться по класах.— Зафіксували гарно підборіддя на підборіднику, вирівняйте ручки, опустіть плечі, розправте їх. Так, Даруся, ніжки “бантиком” постав! Так, третій пальчик на “ре” - і...поїхали! —  каже викладач по класу скрипки Олена Добронравова своїм учням.

Через 50 хвилин усі діти збираються на зведення у коридорі: тут є і новоспечені скрипалі, і флейтисти, грають віолончелі та магічно звучать орфи. Коли діти фальшивлять, диригент нагадує їм:

— Будьте уважні! Дивіться не на своїх викладачів, а на мої руки!

Анастасія Матвієнко — з Луки-Мелешківської. Дівчинці 12 років, і зараз вона грає на скрипці.

— Я гарно граю на гітарі, а скрипка, - дівчина краєчком ока дивиться на скрипку у своїх руках - скрипку я не дуже люблю. На цьому інструмент не грала ніколи, але виходить у мене непогано. А взагалі я хочу стати співачкою.

Дванадцятирічний Андрій Матвійчук вчиться у 5 класі школи № 12. Каже, на Music Camp його відправила мама.

— Зараз я граю на скрипці, а взагалі вмію грати на трубі. Після концерту може й спробую продовжити на скрипці грати.

Почути вихованців програми можна буде вже завтра, 1 червня, у концертній залі Вінницького педагогічного університету о 17.00. Вхід - вільний. Адреса - Острозького, 32