Кенія. Шматочок української землі
І дуже приємно було, коли уночі, на темних вулицях кенійської столиці Найробі, на виході з міжнародного “матату” (так тут називають рейсові автобуси — прим. авт.) сполученням Аруша-Найробі мене зустріла людина, яка розмовляє українською.
У Кенії є українське посольство, де роками живуть і працюють українці. І до них часто звертаються наші співгромадяни, у яких вкрали паспорти чи інші документи десь у Танзанії чи Кенії.
- І want to see mister Andriy Hrytsenko, - кажу йому.
Охоронець довгою доріжкою, обсадженою живоплотом, веде мене в посольство.
Тут є невеликий, але красивий, добре умебльований будинок. Довкола нього ростуть пальми і велетенські кактуси, пістрявіють доглянуті квітники.
Андрій Гриценко — перший секретар з економічних питань, показує мені квітник у вигляді Тризуба та висаджений із рослин напис Ukraine.
- І в ботанічний сад не потрібно йти, - посміхаючись каже чоловік.
Українці у посольство, за словами його працівників, звертаються частенько. У наших тут, буває, крадуть паспорти прямо з номерів у готелях. Але за декілька днів у посольстві виготовляють тимчасовий документ, з яким можна повернутися додому. Головне у таких випадках — звернутися у поліцію і отримати довідку, що вас дійсно обікрали.
- Я уже рік не був в Україні, - каже Андрій Гриценко. - Звик до цього місця, хоча це було непросто. Наприклад, понад місяць звикав до того, як водити авто місцевими вулицями. Рух тут набагато хаотичніший, ніж в Україні.
До слова, перебуваючи у нашому посольстві, я підготував інтерв'ю з Надзвичайним і повноважним послом України в Республіці Кенія, але написати його зможу лише після повернення додому. А загалом після такої гостини відчуваєш приємність від того, що навіть тут, в Африці, є шматочок України. До того ж шматочок гарний, такий, що різко контрастує із захаращеними місцевими вулицями.
Сьогодні у Вінниці
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Вінниці
