Вінничанин Олексій Артюхов: “Шоколад може врятувати мені життя”
- Дуже мало людей знає не тільки про те, як правильно надати допомогу при гіпоглікемії, а й взагалі - що це таке, – розповідає вінничанин Олексій Артюхов. – Часто людина з симптомами, притаманними такому стану, збоку виглядає як п’яна чи та, що вжила наркотики.
Ноги заплітаються, в очах - справжня карусель. Як би дійти до он тієї лавочки, думав вінничанин Олексій Артюхов. Ще й пильні бабусі за спиною помітили його стан, вголос коментуючи: «Таке молоде, а вже п’яне зранку!». Та Олексій, не надто зважаючи на них, невпевненою ходою минав вхід до центрального парку і панічно нишпорив очима, шукаючи когось знайомого в перехожих. І о чудо! Назустріч йшов Сергій! До того ж, він в курсі всіх проблем. Помітивши, що Олексій «неадекватний», товариш гайнув до магазину і через кілька хвилин Льоша тримав в руці шоколадку і швидко, прямо з горла пляшки пив… сік. У той день йому пощастило – він був на крок від смертельної небезпеки. Але йому до такого не звикати.
Гіпоглікемія. Гіпоглікемічна кома. Це різні стадії нестачі глюкози в крові. Ці слова, що звучать як «абракадабра» для пересічної людини і зміст яких вам запросто пояснить будь-хто з тих, хто живе з цукровим діабетом. А часом елементарних знань вистачить для того, щоб врятувати людину від смерті.
Живе з діабетом 16 років
Вінничанин Олексій Артюхов, футболіст та й просто симпатичний і харизматичний юнак, у свої 24 роки від роду про діабет знає майже все. І не дивно, адже він живе з цією хворобою вже 16 років. І з ним, і з його знайомими з числа людей з діабетом, такі ситуації траплялися не раз. Життя з цією зовсім не солодкою хворобою, особливо діабетом першого типу, часто схоже на ходіння по лезу ножа – в будь-який момент може настати гіпоглікемія, причому настільки раптово, що не завжди виходить зреагувати на неї.
- Дуже мало людей знає не тільки про те, як правильно надати допомогу при гіпоглікемії, а й взагалі - що це таке, – розповідає Олексій. – Часто людина з симптомами, притаманними такому стану, збоку виглядає як п’яна чи та, що вжила наркотики. Мало хто захоче підійти, придивитися і поцікавитися чи все гаразд зі здоров’ям у такого «підозрілого суб’єкта». Звичайно, на такий випадок прийнято носити з собою щось солодке в кишені, щоб швиденько з’їсти і підняти рівень цукру в крові, але не завжди це виходить. До того ж, той, хто захворів нещодавно, не завжди може розпізнати тривожні ознаки. З хворобою треба вжитися, вивчити реакцію організму на неї.
Допомогти треба вчасно
- Інша проблема в тому, - продовжує Льоша, - що багато моїх знайомих соромляться своєї хвороби, приховують цей факт від оточуючих. А часто саме від їх реакції залежить дуже багато. Адже гіпоглікемічна кома може настати за лічені хвилини і якщо допомога не надається вчасно, то з неї людину дуже важко вивести.
- Я вважаю цукровий діабет не якимось там страшним діагнозом, хворобою, що сковує по руках, - каже Олексій. - Скоріше це певний спосіб життя, схожий на спортивний режим: треба контролювати харчування, дозувати фізичні навантаження, не зловживати спиртним і курінням. Діабет дисциплінує людину, змушує її приділяти більше уваги саме здоров’ю.
В нашому суспільстві замало знань і забагато стереотипів, на жаль. Людей з проблемами здоров’я часто побоюються.
Якщо ви бачите, що людина має проблему цукрового діабету і вона «пливе»: погляд розфокусований, вона не реагує або неадекватно реагує на оточення – дайте їй з’їсти або випити щось солодке. Та й до незнайомих людей на вулиці, помітивши «неадекватність», придивіться, принюхайтеся – чи є запах алкоголю. Можливо, ви врятуєте комусь життя.
КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА
“Необхідно більш терпимо і з співчуттям відноситися до хворих людей”
Алла Вольська, психолог
- Хвороба в соціумі часто сприймається як ознака слабкості і неповноцінності. Люди з цукровим діабетом чи іншими хронічними захворюваннями найчастіше тримають в таємниці свій діагноз, соромляться своєї хвороби, не знаючи, як інші люди будуть ставитися до них .
Олексій знаходиться в тому віці, коли молоді мужчини розпочинають жити дорослим життям. Потрібно бути цікавим для дівчат, зайняти своє місце в соціумі, самоствердитися в професії. Дужу важливо бути сильним і без недоліків. Відповідно, хворобу краще не афішувати, що і робить більшість його ровесників. Проте це не означає, що треба соромитися, ігнорувати хворобу чи не займатися собою.Адже від цього залежить якість і тривалість життя.
Обговорювати хвороби чоловікам не цікаво і це не вітається соціумом. Не прийнято в суспільстві коли молодий чоловік говорить про свої хвороби. Люди не можуть допомогти та ще й виявляють жалість, що теж не подобається молодим людям. Не всім приємно, коли їх жаліють. Спрацьовує стереотип – «жаліють, отже слабкий». Суспільству необхідно більш терпимо і з співчуттям відноситися до людей, що живуть з цукровим діабетом, але це вже питання культури.
КОМЕНТАР ЕНДОКРИНОЛОГА
“При гипоклемічному стані треба з’їсти солодке”
Іванчук Олександр, лікар-ендокринолог медичного центру «Омеда».
- Гіпоглікемія — це клінічний синдром, спричинений зниженням вмісту глюкози в крові. Частіше цей стан розвивається у хворих на цукровий діабет внаслідок порушення цукрознижуючого лікування. У людей без цукрового діабету гіпоглікемія може виникати при недостатньому харчуванні або голодуванні.
До характерних симптомів гіпоглікемічного стану належать: неусвідомлене занепокоєння і почуття страху, емоційне збудження по типу ейфорії чи підвищеної дратівливості, озноб, відчуття внутрішнього тремтіння, зниження гостроти зору і двоїння в очах. Окрім того, характерне посилене потовиділення, прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, блідість шкірних покривів, розширення зіниць, тремтіння рук. Все це може супроводжуватись відчуттям голоду, посиленим слиновиділенням, нудотою, болем у животі. Оточуючі можуть помітити, що людина занепокоєна, не здатна сконцентрувати увагу, апатична, мова і вчинки її неадекватні. При ненаданні допомоги людині з гіпоглікемічним станом в цей час розвивається гіпоглікемічна кома, яка супроводжується втратою свідомості, але на лобі можна побачити холодний піт, шкірні покриви бліді, зіниці розширені.
Що ж робити в даній ситуації? Якщо пацієнт у свідомості йому необхідно прийняти 20–24 грам глюкози і сахарози (цукор, цукерки, варення тощо), але краще у розведеному вигляді. Можливе вживання 200 мл будь-якого солодкого соку чи лимонаду. Вживання такої кількості вуглеводів збільшить рівень глюкози і зробить його задовільним. Якщо хворий перебуває у непритомному стані чи неадекватний, потрібно негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги, доцільно ввести внутрішньовенно 20–100 мл розчину глюкози до відновлення свідомості, але не більше 100 мл. В подальшому бригада швидкої медичної допомоги оцінює загальний стан пацієнта і вирішує питання про госпіталізацію чи подальші лікувально-профілактичні заходи.Стадії нестачі глюкози:
1. Зміна настрою, надмірна збудженість або, навпаки, пригніченість, неспокій. Можливі м'язова слабкість, головний біль. Розвивається тахікардія, загострюється відчуття голоду, шкіра стає вологою.
2. Підвищена пітливість, почервоніння обличчя, двоїння в очах. Людина на цьому етапі починає поводитися неадекватно, у неї з'являються рухові розлади.
3. Епілептичний припадок. Для цієї стадії характерні судоми, підвищений тонус м'язів, розширені зіниці .
4. Кома. Характерні втрата свідомості, розширені зіниці, прискорений пульс, волога шкіра . Температура тіла нормальна або трохи підвищена.
5. Наростання коматозного стану. Тонус м'язів знижується, рясне потовиділення припиняється, артеріальний тиск падає, серцевий ритм порушується.
Гіпоглікемія розвивається у хворих на діабет при передозуванні інсуліну, стресі, прийомі алкоголю, голодуванні, недостатньому споживанні вуглеводів, підвищеній фізичній активності, при тривалому прийомі деяких ліків, зміні місця для ін’єкцій
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
