Студентки у Вінниці стали хрещеними мамами для дітей-сиріт

Студентки Вінницького фінансово-економічного університету Катерина Боковець, Ірина Залузняк та Ліна Лемберська прийняли важливе рішення – стати хрещеними мамами для дітей-сиріт, яких вони вже не вперше відвідували.

На такий серйозний крок дівчата зважилися не тому, що це «модно, по приколу, статусно, популярно...», а тому що у цих дітей нікого близького немає. Дівчата неодноразово ходили до цього Інтернату, приносили одяг та гостинці для дітей. Одного разу, дівчата прийняли рішення стати для цих дітей хрещеними мамами. Похресниками стали: Андрій Боженюк (1,2 р), Юрій Козачишин (1,2 р) і шестимісячний  Олександр Василюк. Дівчата кажуть, що добре усвідомлюють, на що вони пішли і що вони несуть велику відповідальність перед Богом .

- На жаль, дуже багато діток, абсолютно світлих, наївних, довірливих, які нічим у цьому світі не завинили, позбавлені елементарних речей, батьківської любові, почуттів і дитячого щастя. Саме тому ми приїхали похрестити цих дітей-сиріт. Тепер в них є свої ангели-охоронці, і не тільки на небі,  - каже студентка ВФЕУ Катерина Боковець. - У мене з дитинства було все: сім'я, мамина ласка, тепло, іграшки, одяг та й просто посмішка на обличчі та щастя в душі, а в цих дітей цього немає. Але тепер все зміниться в інший бік.

Після знайомства з дітьми хрещені понесли малюків до кімнати освячення. Рівно о 16.00 розпочалося Таїнство Хрещення. Роздягнувши діток, хрещені мами приготували їх до купання. Усі малюки сприйняли хрещення по-різному: хтось сидів у матусь на ручках та оглядав все навкруги, хтось вередував та плакав. Але після закінчення майже усі новоосвячені поринули у гарні сни. В кінці Хрещення Протоієрей В'ячеслав благословив новоспечених хрещених батьків та їх похресників.

- Звісно, ми ще студентки, ще не створили власних сімей, а тому про усиновлення мова не йде. У подальшому окремі подружні пари можуть зважитися усиновити цю дитину, але все ж ставши духовними батьками малюків, саме зараз, у ранньому віці, коли дитина потребує стільки уваги і тепла з боку дорослих, ми продовжимо піклування і турботу про цих дітей і будемо в подальшому слідкувати за їхньою долею як справжні хрещені, - каже студентка Ірина Залузняк. - Ми плануємо щотижня навідувати їх, приносити подарунки та необхідні речі. А в подальшому – брати на прогулянки, гратися і навчати їх.

Дівчата також кажуть, що після того, як вони похрестили малюків, їх внутрішній світ змінився.

- Це наш перший досвід такого материнства. Не повірите, але почуваю страшенну відповідальність за свого похресника, ніби лишила рідну людину на чужих людей і з нетерпінням чекаю, коли знову його побачу, - розповідає студентка ВФЕУ Ліна Лемберська. - Не уявляю, що буде з часом, коли він почне впізнавати мене, посміхатися, чекати і по-справжньому сумувати під час розставання...

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google