- Я закохалася в жінку! Що робити? У мене ж чоловік і двоє дітей. Але мені потрібна вона...
- Я до безтями хочу свою кращу подругу, але боюся зізнатися їй у цьому. Раптом вона взагалі перестане зі мною спілкуватися
За статистикою, у кожної другої жінки хоч раз у житті був гомосексуальний досвід. А кожну двадцяту можна з упевненістю назвати лесбіянкою
Усвідомлення своєї сексуальної орієнтації часом приходить далеко не відразу, коли за плечима вже невдалий шлюб, а іноді й діти. Як бути, прийшовши до висновку, що ти лесбіянка? Як знайти собі пару в місті, де гомосексуалізм засуджує левова частка населення? Можете спробувати відшукати свою половинку, взявши приклад із кореспондентки "МК", яка на якийсь час стала лесбіянкою.
У дитинстві можна підійти до першої ж крихітки в пісочниці: "Давай дружити". У дорослому віці подібні прояви почуттів навряд чи принесуть бажані плоди. Та й не кожна жінка здатна першою зізнатися в ніжній пристрасті навіть чоловіку, а вже дівчині - тим більше. У реальності в жінки, якій подобаються особи своєї статі, можливостей для знайомства не так уже й багато. Як показало проведене дослідження, 60% лесбіянок знаходять свою долю на всіляких форумах по інтересах і сайтах інтернет-знайомств, близько третини зустрічають другу половинку на лесбі-дискотеках і в так званих клубах для жінок, про які у Вінниці поки що і не чути. І лише кожній двадцятій лесбіянці вдається перетягнути у свій табір подружку-натуралку або спокусити глибоко заміжню даму. Свій експеримент я почала з перегляду анкет "Жінка шукає жінку".
Люби мене у віртуалі
Легенда. Мені 22, звуть Аліса. Стосунки з чоловіками не склалися. Позаду - три роки громадянського шлюбу, який не приніс нічого, крім розчарування. Протилежна стать зовсім не збуджує, а дружній секс завжди сприймався лише як тяжкий обов'язок. Зате про жіночі ласки я мрію мало не з дитсадка, але в силу недосвідченості дуже боюся "першого разу".
Об'єкт. Їй 46. Із чоловіками не спілкувалася ніколи, вже зі школи її супутницями були тільки жінки. У стосунках любить грати першу скрипку, в усьому наставляти свою половинку. Готова на довгу переписку і віртуальний секс без зустрічей у реалі.
Я вирішила, що спілкування без зустрічей у реалі - саме воно. Юлія Андріївна - так звали мою візаві - уже через дві години написала відповідь на моє послання. Заздалегідь знаючи, що реальної зустрічі не передбачається, я у фарбах описала дамі в літах свої явні достоїнства. "Я худенька блондинка з великими сірими очима, дівчина-підліток, дуже скромна і сором'язлива".
"Моє ніжне Лисеня, я така рада, що ми знайшли один одного, - початок листа Юлії Андріївни був багатообіцяючим. - Я розумію твої сумніви: бути нестандартною жінкою не так просто. Але ти звернулася за адресою, я навчу тебе любити по-нашому".
За два тижні переписки цей лист став, напевно, найсексуальнішим посланням. І хоча в подальших мейлах ми обговорювали особливості жіночого оргазму і чуттєвості, вони більше нагадували материнські наставляння.
"Дорога Алісонька, візьми парасольку, сьогодні обіцяють грозу, а я не хочу, щоб моя дівчинка застудилася", - з ранку піклувалася віртуальна кохана.
"Радість моя, не думай надягати коротку спідницю і яскраво фарбуватися, у твоєму віці так легко стати жертвою негарних людей", - застерігала вона наступного дня.
Часом здавалося, що цій дамі потрібна від мене не плотська пристрасть, а дочірня прихильність. Однак періодично листи наставниці мали і більш еротичний характер.
"Дівчинка моя, жоден чоловік не може подарувати тобі щастя, на яке здатна жінка! Коли ми зустрінемося, ти забудеш про цих мужланів назавжди", - зізналася незабаром моя пасія. У відповідь нагадала їй про її ж небажання зустрічатися в реалі. На що Юлія Андріївна зізналася, що вже дев’ять років живе в "законному шлюбі" зі своєю ровесницею і їм потрібна молода дівчина для розмаїтості подружнього життя.
От і називайте після цього чоловіків ошуканцями! Жінки анітрохи не кращі...
Законно образившись на ці брудні інсинуації, я вирушила шукати жінку своєї мрії на іншому сайті знайомств із твердою впевненістю зустрітися з кандидаткою в реалі. Позаочі родину не побудуєш.
Швидко в ліжко!
Легенда. Мені 27, звуть Маша. Я переконана лесбіянка з розряду фемів - жіночних і трепетних представниць цієї породи. Тобто довгі нігті, короткі спідниці і вавилони на голові - мої вірні супутники. Люблю жінок, які поводяться по-чоловічому. Сексом готова займатися тільки при взаємній прихильності. Я людина тонка, мені потрібний особливий підхід.
Об'єкт. Їй 35. Вона - тусовщиця Аня. Любить нічні дискотеки, розваги і солодке життя. У розмові часто говорить про себе в чоловічому роді, замість спідниць і каблуків носить штани і черевики, при цьому не обділена суто жіночою привабливістю. "Для мене не має значення твій зріст, вага і колір очей, я полюблю тебе будь-яку. Головне, щоб ми були на одній хвилі. Я не шукаю коханку, я шукаю подругу життя", - так починалася анкета Ані на сайті знайомств.
Уже наступного дня ми зідзвонились і призначили зустріч.
- Ти мене відразу впізнаєш: я буду в малиновій кепці і з трояндою в руках, - попередила Ганна.
Біля кафе мене чекала невисока повненька тітка, одягнена у стилі клоунів із цирку. Оскільки я, як будь-яка поважаюча себе жінка, дозволила собі спізнитися на кілька хвилин, Ганна нетерпляче крутила головою по боках.
- Я Маша, - повернула до реальності свою супутницю.
- Я так боявся, що ти взагалі не прийдеш, ця квітка - тобі, - розцвіла Ганна. - Підемо поїмо, а то я голодний, як вовк.
Ледь я відійшла від першого шоку після Аниних згадувань про себе в чоловічому роді, як вона, наче галантний кавалер, відкрила переді мною двері у кафе, підсунула стілець і навіть наполягла на тому, що за вечерю платить чоловік, тобто вона.
За вечерею наша розмова нагадувала спілкування старих друзів. Ганна намагалася дізнатися всі подробиці мого особистого життя, а про себе майже нічого не розповідала. "У мене все так звичайно, мені цікавіше про тебе послухати", - виправдувалася вона і наче ненароком торкалася моєї руки або ляскала по плечу.
- Я проведу тебе додому, не бійся, приставати не буду, - намагалася вламати мене "кохана".
Суперечки закінчилися тим, що Ганна піймала мені таксі і непомітно засунула гроші на оплату в кишеню. Але не встигла я прийти додому, як турботлива знайома подзвонила і поцікавилася, о котрій мене краще завтра розбудити.
- Кицю, прокидайся, такий чудовий ранок! - повернув мене в реальність о сьомій ранку голос "милої". - Куди сьогодні ввечері підемо, може, до мене? Наші стосунки повинні ж якось розвиватися!
На мої відмовки, що ми погано знаємо одна одну, Ганна відповіла, як справжній чоловік: "Не бійся, тобі буде добре, ти ж не хочеш, щоб я страждав". Злякавшись напору, я до вечора виключила мобільний. Варто було включити апарат, як одразу ж посипалися істеричні SMS: "Ти розбиваєш моє серце", "Я не перенесу такої невдячності". Коли шанувальниця нарешті подзвонила, я ледве переконала її, що телефон розрядився.
Щоб загладити провину, я погодилася на вечерю в ресторані. Після культурної програми Ганна стала наполягати, щоб я зайшла до неї додому "подивитися фотографії". Я почала жалітися на втому і посилатися на ранкові справи, але підступна спокусниця поскаржилася на душевний дискомфорт. Повіривши її обіцянкам не приставати, я погодилася зайти, але тільки на п'ять хвилин.
- Тобі що, подобається ламатися? - ледь зачинилися двері, Ганна буквально накинулася на мене. - Швидко в ліжко, я не можу більше чекати!
Ледве вирвавшись із цілком чоловічих обіймів, я вибігла з квартири. Телефон не змовкав ще кілька днів.
От і говоріть тепер, що чоловіки - грубі тварини і думають тільки про ліжко. Жінки, виходить, і в цьому не кращі!
Танцюй зі мною
Легенда. Мені трохи за двадцять. Я шукачка пригод і легких стосунків із представницями своєї статі.
Об'єкт. Будь-яка хоч трохи приваблива особа, яка розділяє мої погляди.
Цього разу в пошуках другої половинки я вирушила на спеціальну "рожеву" нічну вечірку. Спочатку всі дівчатка, які трималися парами, не звертали на мене ніякої уваги.
- Потанцюємо? - з темряви виникла висока мулатка. Я навіть опам'ятатися не встигла, як дівчина, підхопивши мене за талію, повела в танці. - Ти що, тут вперше? А кімнату розваг бачила?
Кімната розваг була видовище не для вразливих. У невеликому темному приміщенні яблуку ніде було впасти серед жінок, які обіймалися і цілувалися. Деякі дамочки роздягали одна одну і займалися сексом просто в усіх на очах.
- Зрозуміло, пуття з тебе не буде, - уїдливо посміхнулася мулатка, помітивши мій ошалілий погляд. - А ти що, думала, сюди танцювати приходять?
Чесно кажучи, я думала, що сюди приходять, щоб із кимсь познайомитися, але не в такий же спосіб! Під враженням побаченого я поспішила повернутися на танцпол і ще раз спробувати долю. Але всі запрошення на танець закінчувалися однаково - витонченим натяком усамітнитися. Ні, дівчатка, вибачте, так швидко я й зі звичними чоловіками не можу... Так що лесбіянки з мене не вийшло.
Із сайту "Московського комсомольця"
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
