За нових головних лікарів у Вінниці голосували по п’ять разів. Як діти

Діти в дитячому садочку організованіше шикуються на обід, ніж деякі дорослі голосують. Це перше, що спадає на думку після таких громадських слухань. Виступи багатьох кандидатів нагадували радше заздалегідь підготовлені відповіді студента на екзаменаційний білет. Для підтвердження свого патріотизму дехто з кандидатів починав і закінчував свій виступ словами: “Слава Україні!”

Практика, коли долю кандидата на вагому посаду вирішує саме громадськість, дуже гарна. Демократична. Але ситуація, коли з п’ятої спроби не можуть порахувати голоси, переголосовують і не можуть визначитися, кому висловлювати недовіру, а кому ні, навряд чи сприяє демократичному вирішенню такого делікатного питання. У багатьох бажаючих виявити свою громадянську позицію “здавали нерви” і вони покидали приміщення.
А судді хто?...  
Після гучного звільнення 32 головних лікарів області громада з особливою цікавістю чекала відкритих слухань. Висловити свою позицію прийшли і члени громадських організацій, і депутати, і матері, яким не байдужа доля медицини, і члени трудових колективів лікарень.
Представники громадських організацій, зареєструвавшись і отримавши на руки папірець зі своїм прізвищем - “мандат” - долучилися до вирішення долі того чи іншого кандидата. Наскільки ця людина розуміється на тонкощах керування медичним закладом обласного рівня, ніхто не перевіряв.
Керували демократією голова Люстраційного комітету Вінниччини Анатолій Банах, представник громадської організації “Філософія серця” Юлія Грига та заступник голови вінницької Самооборони Борис Пасіченко.

Кожному кандидату вони ставили однакові запитання та рахували голоси. А ще намагалися організувати народ. Тому що всі дуже хвилювалися. Хвилюватися почав і сам пан Банах:
- Та що ж ви гірші за дітей, їй Богу! - вигукував очільник Люстраційного комітету. - Чи так вже складно підняти мандат чи не підняти.
В особливо напружені моменти пану Банаху доводилося перекрикувати присутніх, повторювати питання, ставити на голосування нові пропозиції і вигадувати нові методи підрахунку голосів. Тому що, наприклад, після голосування за кандидатуру нового головного лікаря обласного онкодиспансеру порахувати голоси не вдалося і з п’ятої спроби. Врешті-решт, людям запропонували розкласти свої мандати в … купки. Прихильники одного із трьох кандидатів могли залишити свій мандат саме у його “купці”. Після таких креативних рішень голоси все-таки порахували.
Питали про Майдан  
Голова Вінницької облради Сергій Свитко наголошував, що усіх кандидатів перевірятимуть на патріотизм, порядність та професійність. Чи не найбільше вінничан цікавило те, як саме перевірятимуть претендентів на патріотизм. І от з’ясувалося.
Кожного кандидата запитували про його особисте ставлення до Майдану. Хтось вирішував не чекати цього запитання, тому свій виступ починав і закінчував словами “Слава Україні!” І всі, як один, сказали, що підтримують Майдан. А через одного стверджували, що або були на Майдані, або допомагали харчами та ліками, або ж переживали душею і серцем. Тільки один з кандидатів, Тарас Беліченко, відповів нестандартно:
- Майдан підтримую. Але і там є питання…

Вигнали колектив
Чи не найгучнішим стало обговорення кандидатури на заміщення посади головного лікаря обласного онкодиспансеру. Підтримати колишнього головного лікаря Петра Одарченка прийшло чоловік п’ятдесят колективу. Але їх просто … не пустили до зали. Мотивували тим, що у приміщенні страшенна задуха і немає чим дихати.

Очолити онкодиспансер, окрім пана Одарченка, виявиля бажання і Володимир Шамрай, і Анатолій Ковальчук, і Ніна Горобчишина. Всі вони - медики. Пан Шамрай має бізнес і новеньку “Міцубісі” 2014 року - взяв у кредит. А пані Горобчишина допомагає 29-річному сину керувати бізнесом і впевнена, що має достатній потенціал, аби очолити лікарню. Пан Ковальчук - завідувач хірургічного відділу онкодиспансеру - переконаний, що має достатньо професійних якостей. І не має дорогого авто.

Присутні висловили недовіру Петру Одарченку. Підтримала громадськість двох кандидатів - пана Шамрая та пані Горобчишину, які набрали однакову кількість голосів.
Члени трудового колективу онкодиспансеру не розійшлися. Лікарі та медсестри стояли під “Плеядою”, засмучені тим, що до їхньої думки ніхто так і не дослухався.
- Нам образливо. Що це за голосування? Хто ці люди, що мають вирішувати долю лікарів і цілого колективу? Такі слухання більше схожі на балаган і принижують гідність людини, яка більше сорока років життя віддала медицині.

Кому висловили недовіру     
Громадськість висловила недовіру колишнім головним лікарям дитячої обласної лікарні Тетяні Антонець та обласного МСЕКу Віктору Власюку.
Нагадаємо, що члени колективу цих лікарень підтримали саме цих кандидатів. Проте громадськість вирішила, що рішення колектив прийняв під тиском, тому колективу такі очільники непотрібні.
Шляхом голосування громадськість рекомендувала на ці посади Василя Паненка (дитяча обласна лікарня) та Анатолія Фіщука (обласний МСЕК).
В довгих муках “народжувалась” і кандидатура очільника обласного бюро судово-медичної експертизи. Трудовий колектив не хотів прощатися із попереднім головним лікарем В’ячеславом Вороновим. А громадськість хотіла . Тому пану Воронову довелося пережити чимало неприємних моментів. Під кінець спілкування з громадою пану Воронову було складно стояти, тому голова Люстраційного комітету запропонував йому присісти.

А от громада вирішила, що немолодий чоловік мусить стояти і далі.
- Чого це ви його жалієте? Не потрібно його жаліти, хай собі стоїть, - лунає із залу.
Голосування затягнулося. Заплуталися, скільки людей зареєструвалося і має мандати. Самі ж люди розгубилися, бо не завжди розуміли суть питання на порядку денному. Хтось підводився щоп’ять хвилин, бо з’явилася якась нова цікава ініціатива. Врешті-решт, вирішили рекомендувати кандидатуру Олега Щєглова.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.