Виграли приз, але втратили гроші: як вінничанам не потрапити на гачок онлайн-шахраїв

• Кібершахраї не дрімають навіть під час свят — під виглядом виграшів, благодійних зборів або цікавих посилань вони намагаються отримати ваші дані та гроші.
• Як не потрапити на гачок і захистити себе в мережі, розповідає вінницький кіберполіцейський Віктор Сторожук.

Кіберзлочинці дедалі частіше використовують фішинг та інші схеми для виманювання грошей та особистих даних. Як не стати жертвою, розповів капітан поліції Віктор Сторожук, оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області.

Фішинг: «цікаве посилання» може коштувати грошей

Фішинг — один із найпоширеніших способів онлайн-шахрайства. Зловмисники надсилають підроблені посилання чи повідомлення, аби отримати доступ до персональних даних користувачів та, зокрема, їхніх коштів.

«Характерна особливість фішингу в тому, що людям подають цікаву чи корисну інформацію, щоб вони перейшли за лінком. Наприклад, можуть попросити проголосувати за чиюсь дитину чи подію, підняти рейтинг. На перший погляд, це здається доброю справою», — пояснює капітан Сторожук.

Але часто адресат, який просить про голосування чи підтримку, сам став жертвою злому. Клікнувши на посилання, користувач ризикує передати доступ до свого акаунту шахраям.

Як розпізнати шахрайство

Щоб не потрапити на гачок кіберзлочинців:

• Перевіряйте посилання перед тим, як переходити.
• Не повідомляйте логіни та паролі нікому, навіть якщо прохання здається «знайомим».
• Будьте обережні з пропозиціями виграти приз чи допомогти комусь через онлайн-голосування.

«Фішинг не обирає жертв за віком чи досвідом. Потрапити може будь-хто, хто довіряє першому повідомленню», — додає Сторожук.

Онлайн-шахрайство часто маскується під добрі наміри — але наслідки можуть бути серйозними. Будьте уважні й не довіряйте всьому, що бачите в мережі.

«Крім того, є відповідні програми для підбору паролей, якими користуються зловмисники. Якщо пароль не складний, для них не виникає ніякої складності підібрати пароль під якийсь аккаунті в подальшому здійснювати якусь розсилку вже від вас».

Щоб захистити свої дані, потрібно користуватися подвійною аутентифікацією.

«Це ще один пароль, прикріплений до додатку. Зловмисникам буде вже складніше дістатися чи до акаунта певної соціальній мережі, чи до месенджерів. Тому порада від кіберполіції – користуватися двофакторною аутентифікацією. Вона максимально унеможливлює здійснювати якийсь несанкціонований доступ».

Однак, важливо, щоб пароль був складний. Його можна зберегти в спеціальному додатку, щоб не втратити й точно не забути.

«Складний пароль не означає, що там має бути велика мала буква, або цифра. Мають бути максимально різні символи: крапочки, зірочки, дроби і таке інше. І сам пароль має містити як мінімум 12 символів. Зрозуміло, що важко запам’ятовувати і десь шукати потім ці паролі. Ми рекомендуємо використовувати, наприклад, відповідні програми, які генерують ці паролі. Але перед тим, як увійти в цю програму, також потрібно поставити «двофакторну аутентифікацію».

Віктор наголошує, що паролі мають бути без будь-яких прив’язок до особистих даних:

«Дуже часто люди припускаються помилки – прив’язують свої паролі до Днів народжень, прізвищ, номерів автомобілей, або ж номеру телефону. Зустрічаються кіберзлочинці, які витягують певну інформацію на платних платформах. На тих, де колись був витік інформацій. Тому вони можуть легко підібрати паролі».

Фішинг може торкнутися кожного

Після зламу шахраї можуть розсилати шкідливі посилання від вашого імені, аби інші теж потрапили на гачок. Вони здатні навіть контролювати ваш телефон або комп’ютер, збираючи інформацію про вас.

«Здебільшого зламують медійних чи соціально активних людей. Від їх імені легше ошукувати інших», — пояснює Сторожук.

З початком війни активність кіберзлочинців посилилася й щодо тих, хто причетний до армії чи волонтерства. «Часто під виглядом відомого волонтера роблять фіктивні збори. Будьте уважні й перевіряйте офіційні сайти», — додає він.

Як не віддати свої дані шахраям

Фішингові повідомлення можуть надходити до всіх — від приватних осіб до державних установ. Зловмисники маскують шкідливі файли під офіційні документи, тож навіть вигляд листа може вводити в оману.

Ще одна пастка — добровільне передавання інформації. «Людина сама вводить номер картки, CVV чи термін дії, розраховуючи на приз чи виплату. Насправді, вона віддає доступ шахраям», — пояснює Віктор.

Тому головне правило: ніколи не надсилайте дані карток або паролі, навіть якщо здається, що це благодійність чи офіційна організація.

Ключові поради від кіберполіції

• Використовуйте ліцензійне програмне забезпечення та офіційні магазини для завантажень.
• Встановлюйте надійний антивірус і слідкуйте за його оновленням.
• Критичне мислення — ваш найкращий захист: перевіряйте відправника, наведіть курсор на URL перед кліком.
• Використовуйте довгі й унікальні паролі та менеджер паролів.
• Активуйте двофакторну автентифікацію (2FA) — навіть якщо пароль зламано, доступ ускладнюється.
• Не ігноруйте загрози: відчуття «мене це не зачепить» може дорого коштувати.

Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства — одразу звертайтеся до кіберполіції.

 

Читайте також:

Вінниця купує 3 000 «пташок» для військових: що саме і за скільки

Зарплати в мерії: хто і скільки зароблятиме в новому році

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.