Світ втратив легенду. Три роки тому у Вінниці Мішель Легран розповідав, що переживає «другу молодість»

Музичний світ сколихнула сумна новина з Парижа: в ніч на суботу, 26 січня, зупинилося серце Мішеля Леграна – одного з найвідоміших композиторів сучасності, володаря трьох «Оскарів», п’яти «Греммі» та цілої низки найпрестижніших нагород.

Три роки тому автор легендарних «Шербурзьких зонтиків» приїздив до Вінниці.

13 грудня 2015 року його концерт у Вінницькому театрі імені Садовського став однією з головних культурних подій в історії Вінниці.

- Тоді в Україні Мішель Легран дав усього чотири концерти. І найперший з них пройшов у Вінниці, - згадує організатор концерту, гендиректор компанії «ВІННИЦЯКОНЦЕРТ» Олег Збаращук. – Це була мрія – привезти до Вінниці таку видатну людину, такого генія. Ми тоді доклали максимум зусиль, щоб цей концерт, ця історична мить – зустрічі з живим класиком -  відбулася. Під музику Мішеля Леграна закохувалися, цілувалися і мріяли про щасливе майбутнє декілька поколінь. Творчість Мішеля Леграна – це дивовижна магія, його композиції змушують злітати над хмарами і, відкинувши всі негоди, одержувати справжнє задоволення.

Свою геніальність протягом усього життя всесвітньовідомий композитор проніс без жодної долі зіркової хвороби. Був надзвичайно простим у спілкуванні, веселим та життєрадісним.

У Вінниці оскароносний Мішель Легран вражав вінничан своїм талантом і безпосередністю, багато спілкувався із залою, а за кулісами – нескінченно розповідав про свою кохану дружину, яку називав виключно «принцесою».

У 80 повернув кохання і переживав «другу молодість».

У Вінниці композитор-легенда зізнавався, що у свої 83 роки переживає «другу молодість».

- Моєму тілу 20 років, розуму - три тисячі, а в паспорті - вісімдесят три, - говорив Мішель Легран. - Незважаючи на свій вік, я почуваю себе бадьорим. Мені здається, що тільки зараз я проживаю другу молодість. Коли був молодим, я не усвідомлював, що таке молодість. І от саме зараз у цьому віці відчуваю її цінність.

Окриленості та життєвих сил до останніх днів Мішелю Леграну надавало кохання.

Будучи у Вінниці, він багато розповідав про свою дружину - відому французьку акторку Машу Меріль. Вони познайомилися 50 років тому на фестивалі у Бразилії, провели разом кілька незабутніх днів, але оскільки кожен на той час мав родини, вирішили наперекір почуттям розлучитися. Через 50 років вони знову випадково зустрілися у Паризькому театрі, де Маша Меріль грала головну роль у новій виставі. Побачивши у 75-річній акторці ту саму молоду красуню, яку багато років тому покохав, Мішель Легран одразу освідчився. Пара побралася у вересні 2014-го, а Мішель Легран заради коханої навіть перейшов у православ’я.

- Розповідаючи про дружину, Мішель Легран завжди називав її: «Моя принцеса». Маша Меріль дійсно зі знатного роду князів Гагаріних, - розповідає вінницька перекладач Ірина Кравець. - І саме їй після вінницького концерту месьє Легран найпершою справою пішов дзвонити, аби розказати, як все пройшло. «Magnifique, mon amour!» (у перекладі з французької - «Пречудово, моє кохання!») - вийшовши зі сцени, сказав дружині Мішель Легран.

Тоді за день спілкування з Мішелем Леграном Ірина Кравець встигла з ним навіть затоваришувати. Як справжній француз, композитор виявився дуже емоційною та відкритою людиною. Із захопленням розповідав про свою нову оперу, яку написав спільно з дружиною, яка у виставі мала грати роль…чоловіка.

Був у захваті від України і вінницької гостинності.

За три години до концерту біля входу у Вінницький академічний театр імені Садовського легендарного композитора зустрічали молоді вінничани з короваєм і українським рушником, привітавши віршем на англійській мові. Не стримуючи емоцій, Мішель Легран тут же їх обійняв і розцілував.

А зайшовши у приміщення театру, одразу відмітив, що всередині вінницька обитель Мельпомени надзвичайно красива.

- Мішель Легран був дуже емоційною, цікавою і відритою людиною! - розповідає перекладач Ірина Кравець. - Він з цікавістю розпитував про наше місто і особливості української національної кухні, розповідав багато цікавих історій зі свого життя, а головним секретом бадьорості у свої 83 роки назвав щоденну працю. Тільки уявіть: щодня 99 % часу він присвячував музиці! Месьє Легран без упину писав все нові і нові шедеври, які називав подарунком небес. А що найцікавіше - ніколи не створював музику за фортепіано. Для написання нових музичних творів йому потрібна була абсолютна тиша і папір, адже спершу він завжди писав ноти, а вже потім програвав їх за інструментом.

Багато розпитуючи про Вінницю, маестро не втомлювався дивуватися неймовірній гостинності українців.

- «То це ж цілий полк можна нагодувати!» - сказав месьє, коли побачив обід, який для нього приготували вінницькі організатори, - розповідає Ірина Кравець. - У Франції гостей приймають значно скромніше. На стіл подається одна м’ясна страва або риба, один салат, обов’язково десерт і дуже багато сиру.

Протягом життя Мішель Легран завжди був дуже активною людиною. Він понад усе любив сидіти за штурвалом літака, довгий час грав у великий теніс, а у останні роки грав у пінг-понг та шахи.

- Мішель Легран розказав цікаву історію, як якось грав у шахи з багаторазовим чемпіоном світу Анатолієм Карповим, - говорить перекладач. - Карпов особисто запросив Маестро у шаховий клуб у Москві. А коли почалася гра, почав буквально грати за нього, переставляючи його білі фігури. Так що у результаті вони зіграли унічию (посміхається).

Але окрім веселих тем були і сумні. Мішель Легран сумував, що пішла з життя його люба сестра Крістіан, яка нерідко виступала солісткою у оркестрі брата, а у фільмі «Шербурзькі зонтики» озвучила головні жіночі ролі - співала арії за героїню Катрін Деньов - Женев’єву та матір, яку зіграла Анна Вернон.

- Також Мішель Легран із гордістю розказував про своє вірменське коріння. Його дід по матері Саркіс Тер-Мікаелян був вірменом, який під час геноциду у 1917 році був змушений тікати у Францію, - додає перекладач. - «Я знаю все про різанину, яку вірменам влаштували турки. Знаю все це у деталях - напам’ять», - з величезним болем говорив Мішель Легран...

На концерті вінничани сліз щастя не стримували

У 2015-му Мішеля Леграна вінничани зустріли шквалом овацій, як тільки маестро ступив на сцену. Свій концерт у Вінниці він тоді розпочав вітальною промовою:

- Я дуже щасливий бути сьогодні тут з вами! Для мене завжди велика радість приїжджати в Україну!

Вінничани мали змогу побачити Мішеля Леграна у трьох іпостасях: віртуозного піаніста, чуттєвого співака та блискавичного диригента, який після композицій, не стримуючи емоцій, передавав повітряні поцілунки музикантам оркестру.

- Мішель Легран - дуже щира людина. Він дуже інтелігентний, але й надзвичайно вимогливий, - розповідав диригент Микола Лисенко. - Якщо щось не так, він завше зупинить. Тому для музикантів робота з ним - це завжди велика відповідальність і випробування. Але коли на концерті ми доходили до теми кохання з «Шербурзьких зонтиків», вся ця праця, весь той кривавий піт одразу компенсується, бо любов - це вічна тема. Наш світ може занепасти тільки в тому разі, якщо з нього зникне любов. І музика Леграна не дає цьому відбутися.

Весь концерт Мішель Легран відіграв із посмішкою: свою музику він любив як рідних дітей.

У виконанні славетного автора вінничани та гості міста насолоджувалися легендарними піснями «What Are You Doing The Rest Of Your Life», «Once Upon a Time» та композиціями з фільмів «Полярна станція «Зебра», «Літній Пікассо», «Гейбл і Ломбард», «Йентл», «Мисливець», «Повторний шлюб», «Літо 42-го» і, звісно, «Шербурзькі зонтики».

- Я завжди любив все красиве, піднесене, розкішне, тому концерт Мішеля Леграна мені дуже сподобався. Гарні манери, почуття смаку - все це піднімає людину до нових висот, - поділився тоді враженнями відомий вінницький дизайнер Олександр Очеретний, який на концерт Мішеля Леграна прийшов із дружиною та друзями. - Моїй дружині теж дуже сподобалося, Марина любить таку духовно-щиросердечну музику, а додаткового ефекту концерту додавало дуже красиве освітлення. Але по часу виступу нам здалося мало. Хотілося ще!

- Музика Мішеля Леграна - вражаюче світла і життєрадісна. Коли немає настрою, можна слухати Леграна - і одразу вийдеш із депресії. Всі музичні тони настільки світлі, що люди, слухаючи його музику, завжди посміхаються, - відзначив директор Вінницького театру імені Садовського Володимир Лозовський. - Мені дуже сподобалося, як довершено був спланований концерт. Наші артисти люблять затягувати, а тут усе дуже інтелігентно і правильно, завдяки чому концерт Мішеля Леграна пройшов на одному подиху! Концерт Мішеля Леграна - це дійсно величезна подія у культурному житті Вінниці. Такого рівня артисти у нас ще не були. Мішель Легран - це історія і надзвичайно приємно, що тепер Вінниця стала її частинкою.

Аби побачити живого класика і почути улюблену композицію «Шербурзькі зонтики», яку свого часу використала у своїй виставі «Ніч святого Валентина», народна артистка України, художній керівник Вінницького театру імені Садовського Таїсія Славінська поспішала у Вінницю з Хмельницького, де тоді ставила новорічну виставу «Дюймовочка і Метелик».

- Концерт був фантастичним! Фантастичний Легран, який хоч уже у віці, але залишається молодим душею, фантастичний Державний Академічний естрадно-симфонічний оркестр України, неймовірна музика! Сказати, що ми з чоловіком отримали масу задоволення - це не сказати нічого. Ми просто зазвучали, як звучить неперевершена музика Леграна, очистилися… І навіть просльозилися у фіналі, - розповідає Таїсія Славінська. - Мішель Легран - це музика мого дитинства, моєї юності і моєї зрілості. Музику Леграна можна порівняти лише із космосом. На концерті він говорив, що вона приходить до нього з космосу - і це дійсно так! Його музика саме така: висока, прозора, кришталева, космічна. Мені дуже хотілося на власні очі побачити класика, справжню легенду нашої планети. У молодості він був дуже цікавим і красивим чоловіком. Але й зараз всі побачили, що у 83 роки він відчуває себе молодим і наповненим. У 83 роки він півтори години диригував на сцені, а як ще й грав?! Напевно, музика настільки його оживляє, що його пальці просто літають по клавішах роялю. Приголомшлива людина!

Довідка

Найбільш титулований композитор сучасності, віртуозний піаніст, диригент, аранжувальник, самобутній співак, легенда французької кіномузики, який записав понад 100 альбомів і став автором всесвітньовідомих мюзиклів - творчий геній Мішеля Леграна невичерпний!

Мішель Легран народився 24 лютого 1932 року в Парижі. Перший музичний досвід одержав у свого батька Раймона Леграна — композитора, диригента і керівника одного з оркестрів вар'єте, і матері — піаністки Марсель Тер-Мікаелян.

Навчався у Паризькій консерваторії, після закінчення якої у 1952 році відправився в турне по США.

Свій власний оркестр він створив у 20 років. Тоді ж почав складати перші пісні, писати музику для балетної трупи Ролана Петі. У 23 роки Мішель Легран випустив свій перший альбом «Я люблю Париж», який став бестселером серед альбомів інструментальної музики. А у 26 років спільно з Майлзом Девісом, Біллом Евансом і Джоном Колтрейном - створив легендарний альбом «Legrand Jazz», що досі вважається взірцем еталонного джазу.

З 1953 року почав писати музику до кінофільмів, неодноразово працював з такими режисерами, як Жак Демі і Жан-Люк Годар. Найбільшу популярність йому приніс музичний фільм «Шербурзькі зонтики» (1964). Вокальні партії двох героїнь фільму — Женевьєви (Катрін Деньов) і її матері (Анна Вернон) виконала сестра Мішеля Леграна - Крістіан.

З кінця 1960-х років почав працювати в британському кіно, а потім — і в Голівуді.

Написав музику більше ніж до 200 культових фільмів, серед них: «Шербурзькі зонтики», «Чоловік і жінка», «Дівчата з Рошфора», «Літо 42-го», «Ніколи не кажи «ніколи», «Афера Томаса Крауна», «Зворотна сторона півночі», «Казанова», «Ле-Ман», «Йентл», «Висока мода».

З Мішелем Леграном із задоволенням співпрацювали найвидатніші артисти ХХ і ХХІ століть: Едіт Піаф, Шарль Азнавур, Френк Сінатра, Рей Чарльз, Елла Фіцджеральд, Стіві Уандер, Моріс Шевальє, Майлз Девіс, Лайза Мінеллі, Катрін Деньов, Барбара Стрейзанд, Стінг та багато-багато інших.

Мішель Легран — тричі лауреат премії «Оскар» у номінаціях за кращу пісню і кращу музику до фільму. Всього номінувавшись шість разів, він одержав «Оскар» у 1969 (фільм «Афера Томаса Крауна» — краща пісня), 1972 («Літо 42-го» - кращий оригінальний саундтрек) і 1984 («Йентл» - кращий запис пісень до фільму) роках.

Був лауреатом премій BAFTA і «Золотий глобус» (на яку номінувався вісім разів), також тричі номінувався на премію «Сезар».

Легран автор музики до балету хореографа Джона Ноймаєра «Ліліом» (Гамбурзький балет, 2011). За цю роботу у 2012 році він був нагороджений призом «Бенуа танцю».

Сімейне життя: був тричі одруженим. У Мішеля Леграна від попередніх шлюбів 4 дітей: син Ерве - композитор, син Бенджамен - співак, дочка Домінік - автогонщиця, засновниця авторалі «Марокко Класік», дочка Ежені - чемпіонка Франції з верхової їзди.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.