SUP-дошки, екоквести та похід Сабарівським лісом. Як у Вінниці пройшла «Літня екологічна школа»
-
Протягом трьох днів вінницькі школярі змінювали гаджети на компаси, вчилися керувати SUP-дошками, проходили екологічні квести та вирушили у похід Сабарівським лісом.
-
«Літня екологічна школа» вже третій рік поспіль знайомить дітей із природою не за підручниками, а через власний досвід.
-
Журналістка побувала разом з учасниками у фінальному поході, поспілкувалася з організаторами та дізналася, чому цей проєкт щороку збирає все більше охочих.
Замість звичних уроків — дослідження природи, замість гаджетів — компас, туристичний намет і сапборд. У Вінниці вже третій рік поспіль працює «Літня екологічна школа» — освітній проєкт, який допомагає дітям пізнавати довкілля не за підручниками, а через власний досвід, активний відпочинок і живе спілкування з фахівцями.
Цьогоріч із 23 по 25 липня до літньої школи долучилися близько 20 дітей віком від 8 до 11 років. Упродовж трьох днів вони брали участь у спортивних активностях, екологічних квестах, творчих майстер-класах, знайомилися з рослинним і тваринним світом рідного краю та вирушили у мініпохід околицями Сабарова. Кожне заняття поєднувало гру, практику та навчання, щоб показати дітям: екологія — це не лише про охорону природи, а й про щоденні звички, відповідальність і вміння взаємодіяти з довкіллям.
«Літню екологічну школу» організовують департамент маркетингу міста та туризму спільно з департаментом відновлення та розвитку Вінницької міської ради у межах реалізації Програми охорони навколишнього природного середовища Вінницької міської територіальної громади на 2021–2028 роки. Її головна мета — сформувати у дітей екологічну свідомість через туризм, дослідження природи та практичні заняття.
Міський проєкт, який фінансують із бюджету громади
«Літня екологічна школа» — не одноразова ініціатива, а частина міської екологічної політики. Проєкт реалізують уже третій рік поспіль, а участь у ньому для дітей є безкоштовною.
На реалізацію проєкту місто виділяє кошти з бюджету. Згідно зі звітом про виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Вінницької міської територіальної громади за 2025 рік, «департаментом маркетингу міста та туризму міської ради у липні звітного року організовано літню екологічну школу, на що спрямовано 175 тис. грн».
Також у звіті наголошують, що «близько 100 дітей отримали додаткові знання з екології та співіснування з природою, змін клімату, збереження біорізноманіття, лісів та річок».
Проєкт реалізують для двох вікових категорій. В середині липня провели окрему програму для підлітків 12–15 років, яка передбачала складніші практичні заняття та туристичні активності. Після цього стартувала зміна для молодших учасників віком 8–11 років.
Від домедичної допомоги до сплаву Південним Бугом: як минув перший день
Триденна програма для дітей 8–11 років розпочалася 23 липня на березі Південного Бугу. Організаційними питаннями традиційно опікувався заступник начальника відділу розвитку туризму департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради Антон Калінчук. За його словами, проєкт із кожним роком стає дедалі популярнішим серед вінничан.
— Ми проводимо «Літню екологічну школу» вже не перший рік. Спочатку проєкт був спрямований насамперед на підтримку дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, однак згодом побачили великий інтерес і вирішили зробити його відкритим для всіх охочих. Тепер щороку все більше дітей хочуть долучитися до таких занять, — розповів Антон Калінчук.
Перший день розпочався із практичного заняття з домедичної допомоги. Дітям показували, як правильно діяти у разі травм чи надзвичайних ситуацій, пояснювали основні правила безпеки та знайомили з алгоритмами надання першої допомоги.
Після цього учасники пройшли інструктаж із користування SUP-дошками, а вже за кілька хвилин вирушили на воду. Саме ця частина програми викликала чи не найбільше захоплення серед школярів.
Під наглядом інструкторів діти освоювали перші навички керування сапбордом, брали участь у веселих водних іграх, самостійно перепливали Південний Буг і водночас вчилися впевнено почуватися на воді.
Втім, головною метою було не лише подарувати дітям яскраві враження. Після сплаву на дітей чекала ще одна частина програми — інтерактивне заняття «Малі річки Вінниці», яке проходило у форматі інтерактивної гри.
Під час лекції діти дізналися, чому Південний Буг є важливою водною артерією регіону, як пов'язані між собою великі та малі річки, чому необхідно берегти водойми й сортувати відходи. Окрему увагу приділили небезпечним рослинам Вінниччини, правилам поведінки на природі та екологічним ініціативам, які вже реалізують у громаді.
Квест у садибі Пирогова та творчий майстер-клас
Другий день, 24 липня, переніс учасників до Національного музею-садиби Миколи Пирогова. Замість звичайної екскурсії на дітей чекав командний квест, під час якого вони досліджували територію музею у форматі гри.
Школярі розгадували загадки, знаходили приховані підказки, виконували логічні та командні завдання, поступово відкриваючи для себе історію одного з найвідоміших місць Вінниці. Такий формат допоміг поєднати знайомство з культурною спадщиною міста із розвитком уважності, кмітливості та навичок роботи в команді.
Завершився день творчим майстер-класом, під час якого кожна дитина власноруч розписала дерев'яну годівничку для птахів. Таким чином учасники не лише проявили фантазію, а й створили корисну річ, яка стане прихистком для пернатих і ще раз нагадає про важливість турботи про природу.
Чотири кілометри лісом із компасом у руках
Третій день «Літньої екологічної школи» був присвячений туризму. Саме до цього етапу програми долучилася і журналістка, щоб на власні очі побачити, як дітей навчають виживанню в природі, орієнтуванню на місцевості та відповідальному ставленню до довкілля.
Провідником у міні-похід став Володимир Канський — кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії Вінницького державного педагогічного університету. Як зізнався викладач, любов до туризму для нього — це не лише професія, а й спосіб життя.
— Я сам дуже люблю походи. Беру велосипед, намет, туристичне спорядження й вирушаю мандрувати. Тому сьогодні ділюся з дітьми не лише теоретичними знаннями, а й тим, що перевірив на власному досвіді, — розповів Володимир Канський.
Першою локацією стала територія старої закинутої бази відпочинку на околиці Сабарівського лісу. Саме тут розпочалося знайомство зі справжнім туристичним спорядженням.
Викладач детально пояснив, яким має бути похідний рюкзак, що обов'язково потрібно брати із собою в мандрівку, який посуд найкраще підходить для польових умов, які речі можуть урятувати життя у непередбачуваній ситуації та чому досвідчені туристи завжди ретельно планують навіть одноденні маршрути.
Та найбільше емоцій у дітей викликала практична частина. Учасників поділили на дві команди — хлопців і дівчат — і запропонували самостійно встановити туристичні намети.
Після короткого інструктажу школярі дружно взялися до роботи. Хтось намагався швидше вставити дуги, інші закріплювали тент чи забивали кілочки. Робота перетворилася на справжнє командне змагання, а поруч із азартом діти здобували навички, які можуть стати у пригоді під час справжнього походу.
Чим дивував маршрут стежками Сабарівського лісу
Після невеликого перепочинку кожен учасник отримав компас, і група вирушила у майже чотирикілометровий похід Сабарівським лісом. Кінцевою точкою маршруту стала Сабарівська ГЕС, однак дорогою діти постійно зупинялися, щоб дізнатися щось нове.
Володимир Канський розповідав про дерева, рослини та особливості місцевої екосистеми. Особливу увагу школярів привернули величезні мурашники поблизу стежки Коцюбинського. Викладач пояснив, чому саме в цій частині лісу вони досягають таких розмірів і яку важливу роль відіграють у природі.
Біля одного зі старих дубів екскурсія на мить перетворилася на невеликий експеримент.
— Підійдіть ближче до дерева і простягніть до нього руку. Не торкайтеся, просто потримайте долоню поруч. Відчуваєте тепло? Дерева постійно обмінюються енергією з навколишнім середовищем, і люди також можуть це відчути, — звернувся викладач до дітей.
Діти один за одним підходили до старого дуба й уважно прислухалися до власних відчуттів. За кілька хвилин навколо дерева вже точилася жвава дискусія.
Ще більше захоплення викликав дозиметр, який Володимир Канський дістав зі свого рюкзака.
Викладач пояснив принцип роботи приладу для вимірювання радіаційного фону, після чого охочі по черзі вимірювали рівень радіації буквально на всьому, що траплялося дорогою: на великих валунах, стовбурах дерев, моху, сухих гілках і навіть власних рюкзаках.
Не менш цікавою виявилася й практична частина зі спортивного орієнтування. Діти вчилися визначати сторони горизонту, знаходити азимут за допомогою компаса та прокладати маршрут у лісі.
Завершився похід біля Каменя Коцюбинського. Саме тут учасники підбили підсумки трьох насичених днів. За цей час вони навчилися користуватися туристичним спорядженням, працювати з компасом, надавати домедичну допомогу та відкрили для себе знайомі місця Вінниці зовсім з іншого боку.
Екологія через пригоди, а не підручники
Формат «Літньої екологічної школи» суттєво відрізняється від звичних занять. Замість уроків за партами — практичні вправи, дослідження природи, командні завдання та живе спілкування з фахівцями. Такий підхід допомагає не лише зацікавити школярів, а й сформувати відповідальне ставлення до довкілля та показати, що піклування про природу починається з простих щоденних дій.
Цьогорічні липневі заняття вже завершилися. Втім, організатори планують продовжити проєкт і наступного року, тож нові групи юних вінничан знову матимуть змогу провести частину літніх канікул активно, пізнавально та з користю для себе й довкілля.
Читайте також:
У Вінниці відкрили нові символи Camino та презентували третій маршрут Шляху святого Якова в Україні
Ґвалтував дівчину та знімав на відео: на Вінниччині перед судом постане 54-річний чоловік
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
