“Старі” і “нові” вінничани: як допомагали порозумітися громадам та переселенцям

Проект сконцентрували на жінках. Про це 22 лютого одразу ж на початку прес-конференції “ВПО та приймаючі громади: розбудова толерантності через діалог” розповіла Світлана Дубина. Вона - голова правління ГО “Інформаційний центр “Вісь”, сьогодні ще й координатор.  — Головним завдання цього проекту було допомогти жінкам, які переселилися сюди із зони АТО, адаптуватися до нових умов. З іншого боку, ми мали допомогти і приймаючим громадам прийняти і підтимати нових їх жителів. Орієнтувалися на жінок, тому що проведені дослідження показали: жінки готові контактувати і спілкуватися. Тоді як чоловіки - більш замкнені у собі, зорієнтовані на тому, аби заробляти гроші для родини, - розповіла Олеся Бондар, директор міжнародного благодійного фонду “Український жіночий фонд”.Тож протягом 2016 року провели серію тренінгів для 4 груп жінок (усього участь прийняло 100 жінок). Вони вчилися, як будувати своє майбутнє, як справлятися із стресом тощо. .А окрім того, організували ціле коло ініціатив: майстер-класи з фотографії, співу та валяння з вовни. Малеча, доки мами працювали, пробувала себе у майстер-класах із творчості.

— Сину однієї з переселенок, учасниць проекту, якось дали завдання щось намалювати. І от у його розпорядженні купа кольорових олівців. А він використовував тільки чорні - танки малював. Мати йому й каже - у тебе ж купа олівчиків кольорових, чого ти їх не використовуєш? І знаєте що? Він почав малювати кольоровими олівцями, але на малюнках його були танки. Аби відволікти хлопця, йому купили конструктор “Лего”. А він почав робити незвичайні машинки - з кузовом. Сказав, щоб кіборгів возити зручно було. Так от, наша ціль у перспективі - добитися, аби діти не малювали кольорові танки, - розповіла на прес-конференції Світлана Дубина.

Лікування мистецтвом

Під час кожного майстер-класу за ціль ставили налагодження діалогу, психологічний комфорт для усіх учасників проекту.— Ми вирішили поділитися тим, що ми вміємо, адже, окрім основної роботи багато хто з нас займається малюванням, валянням, гончарством. Ми хотіли поспілкуватися з новими людьми, надихнути їх на власні ініціативи, на які, як здається, немає часу та сил. Або надихнути на початок професійних ініціатив - сьогодні багато людей хочуть мати якусь творчу роботу. В рамках нашої ініціативи “Подільське коло майстринь” починали ми з більш прагматичного заходу: майстер-класу з фотографії. Далі в нас запланований майстер-клас з валяння буквально цієї п’ятниці. Спробуємо надихнути тих гостей, які до нас завітають, - розповіла Ганна Глушко, викладач кафедри журналістики ДонНУ імені Стуса. Важко любити те, чого не знаєш

— Одна з наших ініціатив “Намистинки радості” має такий слоган “Важко любити те, чого не знаєш”. Це направду так. Коли починаєш знайомитися, от тоді вже можна говорити про прийняття і про любов. Всі наші ініціативи можна проводити під цим слоганом, тому що ми з учасниками знайомимося, разом реалізуємо ініціативи, а потім вже починаємо приймати і любити, - розповіла журналістам Світлана Дубина.

За такою схемою проходили усі майстер-клас з фотографії, і терапія співом із етномайстернею “Коло”, і уроки з валяння. У будь-якій із ініціатив ще можна буде взяти участь: до квітня організатори встигнуть влаштувати майстер-класи з гончарства та писанкарства, а також родинний пікнік.