Стадниця-2: гори сміття височітимуть… у лісі

>Кому належить земля
Замовник будівництва полігону – управління комунального господарства та благоустрою міськради – отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (площею 148,8 га) 26 лютого 2010 року.
- Зверніть увагу на дату, - каже співрозмовник. - 26 лютого минулого року. А ось інший документ. Цитую: “На ваш запит повідомляю, що станом на 25 січня 2011 року на обліку квартирно-експлуатаційного відділу знаходиться земельна ділянка загальною площею 148,8 га, що розташована у військовому містечку №82 села Людавка Жмеринського району та закріплена за військовою частиною А-2287 Міністерства оборони України. Лісовий масив знаходиться на обліку та обслуговуванні Шепетівського військового лісгоспу”. Це фрагмент з листа на ім’я голови громадської ради при облраді та облдержадміністрації Пилипа Прудиуса. Підписав його начальник квартирно-експлуатаційного відділу Вінницького гарнізону підполковник Гармідер.
Як так могло статися, що одна й та сама ділянка землі належать одразу двом господарям?

Що буде з дендрарієм і джерелом?
У містобудівному обгрунтуванні об’єкта, який планують розмістити біля Людавки, зазначено, що територія заліснена малоцінними породами дерев.
- Якщо дуб, ясен, граб, які ростуть у нашому лісі, розробники документа сприймають як малоцінні породи, то які ж тоді породи вони відносять до цінних? – запитує сільський голова. – Зрештою, йдеться не про види дерев. Мова про інше – чинне законодавство взагалі забороняє розміщувати полігони твердих побутових відходів у лісах та лісопарках. Ось документ, де про це написано чорним по білому: “Розміщення полігонів твердих побутових відходів не допускається на землях, зайнятих лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями” ( п.2.3. Положення про державні будівельні норми Держбуду України (2005 рік).
- Міського голову Вінниці, мабуть, не поінформували про те, що полігон хочуть розмістити біля дендрологічної ділянки Жмеринського лісництва, - кажуть жителі Людавки. – Не ми ж встановили щит з написом “Дендрарій”. А трохи далі з-під землі б’є джерело “Ревуха”. Воно офіційно визнано пам’яткою природи місцевого значення, так само як дендрологічна ділянка. На відстані трохи більше двох кілометрів – каскад озер. Вони внизу від місця майбутнього полігону. Розташовані по руслу річки Ровець, притоки Південного Бугу.
Ми впевнені, якби Гройсман знав, що смітник хочуть поставити у такому місці, він би ніколи не погодився на таке!

У кого не лади з арифметикою?
- Об’єкт буде розміщений на відстані 3-5 кілометрів від найближчих населених пунктів, - так зазначено у містобудівному обгрунтуванні, - продовжує сільський голова. – Але ж це, м’яко кажучи, неправда. Не знаю, хто з авторів документа міряв відстань. Але він збільшив її приблизно у десять разів.
За словами Романа Пашковського, від лісу до дачного масиву “Людавка” всього лишень 500 метрів. Така само цифра зафіксована працівниками Жмеринської СЕС. Про це головний санітарний лікар району пан Кащук повідомив замовника (лист №02-02/3818 від 14.07.2010 року). Цитуємо: «Встановлено, що земельна ділянка площею 148,8 га, яка розташована на території Людавської сільради (за межами населеного пункту) межує з північного заходу з житловою забудовою села Людавка на відстані 1200 метрів, а з дачним кооперативом – 500 метрів (площею 10,6 га) та 800 метрів (площею 60,0 га)».
Незважаючи на це, головний санітарний лікар району робить висновок: “Дана земельна ділянка відповідає нормам санітарно-захисної зони”. Про це пан Кащук повідомив замовнику у згаданому вище листі.
Менше ніж через місяць після такого висновку, постановою тієї ж Жмеринської СЕС тимчасово заборонено експлуатувати деякі з криниць, зокрема, тієї, що знаходиться на подвір’ї жительки Грабік (вулиця Леніна, 101). Перевіривши стан води, фахівці встановили, що вона не відповідає стандартам з бактеріологічних показників. Цитую: “...показник колі-індекс становить 2380, при нормі – не більше 9. Це є порушенням ст. 18 закону України “Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення”.
Не стикуються ще одні цифри. У документі неточно зазначена відстань до магістрального газопроводу високого тиску, він проходить по одній із сторін лісового масиву між Людавкою і дачним селищем. Розробники документа “доточили” відстань, щоб “вписатися” у встановлені норми.

Маленький заводик, чи великий полігон?
- Нас запевняють, що в лісі буде завод для переробки сміття, який можна ставити навіть у місті, де живуть люди, - продовжує сільський голова. – Але це на словах. У документах ситуація виглядає по-іншому. Про те, що завод збудують тільки у другу чергу, пан Корольчук написав у листі директору Вінницького філіалу “НДІпроектреконструкція” пану Рекуті.
Цитую: “...введення в експлуатацію сміттєпереробного заводу та комплексу із знешкодження побутових відходів буде здійснюватися у три черги: 1. Адмінзона, господарська зона, сортувальна лінія, перша черга полігону, очистка фільтрату... 2. Сміттєпереробний завод. 3. Друга і третя черга полігону”.
Як бачимо, продовжує сільський голова, насправді йдеться про великий полігон, а не про маленький заводик.
Щоб хоч трохи уявити масштаби полігону, співрозмовник знову звертає увагу на уже згадуване обгрунтування. “Ізоляція твердих побутових відходів (ТПВ) буде здійснюватися підсипаними кавальєрами грунту. Глибина котловану в основі полігону буде залежати від рівня грунтових вод. Під час досліджень у жодній із свердловин води не знайдено на глибині до 10 метрів”.
Відходи все-таки будуть складувати. Про це чітко сказано у документі: “75 га площі передбачено для складування ТПВ. Термін експлуатації – 20 років”. Поділять цю площу на 23 ділянки, у документі вони значаться як робочі карти.
Ще одна цитата з документа: “Дану ділянку (75 га) можливо використовувати для складування ТПВ висотою 20 метрів терміном на 20 років, обслуговуючи 500 тисяч населення”.
Що матиме громада, крім запаху “фіалок”?
- А нічого! - категорично відповідає сільський голова. – Ніхто офіційно нам нічого навіть не обіцяв для поліпшення благоустрою села. Плати за землю також не буде. Чому? Бо власникам цієї ділянки надана пільга. Про це сказано у листі Жмеринської податкової (№943710/15-112 від 06.09.2010).
- Громада проти насамперед тому, що такий об’єкт завдасть непоправної шкоди екології нашого регіону.

Точка зору
- Замовники будівництва полігону повністю знехтували думкою жителів сіл Людавка, Почапинці і Новоселиця, - каже голова громадського комітету “Ні – полігону у Людавці!” Іван Огарков. - Саме вони мали бути учасниками слухань з приводу вирішення питання про надання згоди на розміщення екологічно небезпечного об’єкта на території сільради. Організатори громадських слухань пішли іншим шляхом. Запросили до розмови тільки представників організацій, які межують з територією, де планують розмістити сміттєзвалище – управління автомобільних доріг, управління лісового та мисливського господарства, а також включили представника замовника. Вони й підтримали наміри влади створити в лісі полігон. Думку громади, як кажуть, помножили на “0”.

Коментар експерта
Ігор Корольчук,
начальник управління комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради:
- Приблизно 80 тисяч тонн побутових відходів “виробляє” протягом року Вінниця. З метою їх утилізації виконком міськради прийняв рішення про будівництво сучасного, за новітніми технологіями, сміттєпереробного заводу. Такі підприємства діють у Німеччині. Вони забезпечують екологічно чисте виробництво, добування в процесі виробництва енергії, яка буде використана на потреби територіальної громади. На такому заводі нараховується 100 робочих місць. Зрозуміло, що працюватимуть там жителі навколишніх сіл. Фінансову підтримку на його спорудження надасть німецька фірма–інвестор. Вартість даного проекту сягає 250 мільйонів гривень.
Усе це ми неодноразово роз’яснювали жителям громади. Звичайно, будемо шукати шляхи співпраці з метою надання допомоги для розвитку території. Тим більше, що у цьому плані уже є досвід співпраці з громадою села Стадниці.
Щодо зауважень до містобудівного обгрунтування, то документ готували фахівці низки організацій – управління охорони навколишнього природного середовища, санстанції, управління містобудування та архітектури, управління земельних ресурсів, охорони пам’яток культури, філіалу “НДІпроектреконструкція”. У своїх висновках вони вважають за можливе будувати у даному місці завод. Відповідальність за такі висновки несуть керівники названих структур, а не замовник.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.