Про вінницьких поліцейських братів-близнюків Юрія і Олександра Попенків написали у латвійській газеті

• Історію поліцейських братів-близнюків з Вінниччини Юрія і Олександра Попенків опублікували у щотижневому новинному виданні Латвії «IR».
• У поліцію Вінниці брати потрапили у 2017 році, коли в місті оголосили набір до патрульної служби.Проте професію їм довелося освоювати з нуля – Юрій та Олександр мали освіту електриків. 

Юрій скоро стане батьком і працює, щоб дитинство його дитини не проходило під ракетами. У Олександра мрія одна: “Щоб Україна скоріше перемогла, а путін опинився на лаві підсудних у Гаазі”. Свою історію брати-близнюки Попенки розповіли латвійським журналістам. Про це повідомляють у поліції Вінницької області. 

У поліцію Вінниці брати потрапили у 2017 році, коли в місті оголосили набір до патрульної служби. Молодих та спортивних хлопців взяли одразу, правда професію їм довелося освоювати з нуля – Юрій та Олександр мали освіту електриків. Кілька років вони пропрацювали патрульними. Сьогодні Юрій старший лейтенант і працює у відділі комунікації, Олександр – сержант та інструктор з особистої безпеки.

Все починається з дитинства

Коли Юрій та Олександр Попенко з'явилися на світ, їхній бабусі сказали, що народилися майбутні генерали. З того часу рідні братів мріяли побачити їх у погонах. За словами 28-річних близнюків, мотивація до роботи в поліції банальна і справжня – їм подобається допомагати людям і робити для них щось добре. 

— Мама прищепила нам, що ми найближчі, завжди повинні підтримувати один одного і стояти горою. Тому ми з дитинства робили все разом: навчалися в одному класі, займалися футболом, а тепер і працюємо на одній службі, - розповідає Юрій.

Працювали на деокупованій Харківщині

З першого дня війни в Україні хлопці працювали у рідній Вінниці. А у вересні 2022 року ЗСУ звільнили Харківську область, і брати Попенко одними з перших записалися до зведеного загону поліції для роботи на деокупованій території. Тут вони проводили стабілізаційні заходи – патрулювали, опитували людей, виявляли колаборантів, працювали на блокпостах.

— Якось ми з хлопцями з територіальної оборони рили окоп і до нас на машині під'їхала жінка з тацею домашньої піци - її спекли спеціально для нас", - з усмішкою розповідає Олександр. За його словами, найбільше людей потрапило в окупацію у прикордонних із Білгородською областю селах – люди просто не встигли виїхати. Села, що перебувають глибше до України, вражали своєю порожнечею - бувало, що там із 1000 жителів залишалося лише 20-30 людей, — згадує Юрій.

На Харківщині брати пробули два місяці. Вони не розголошують зайву інформацію, але дуже сподіваються знову потрапити до нових зведених загонів найближчим часом. Зараз вони й надалі несуть службу у рідній Вінниці.

Читайте також: 

19-річний вінницький сапер Юрій Вдовиченко тричі їздив на гуманітарне розмінування

Поліцейські Вінниччини продовжують піклуватися про діток, які потребують додаткової підтримки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.