Організатор великої Української ходи Катерина Валевська: «Я об'єднаю всю Україну. Я знаю, як це зробити»

Маргарита НАУМОВА

На вулицях Вінниці увагу журналіста «20 хвилин» привертала жінка, в жовто-блакитній шапці, рюкзаком і оберемком прапорів. На вигляд ніби щойно з Майдану. Катерина Валевська майже чотири тижні подорожує українськими містами. Там з місцевими активістами підписує прапор і зв’язує його прапором із попереднього міста. Таким чином об’єднує Україну по-своєму і не дає забути про Небесну сотню.

Прохожі вінничани з цікавістю спостерігають, як жінка буденно дістає з сумки карту з маршрутом, вішає прапори, дістає портрет Шевченка та розкладає маркери, щоб залишали послання на прапорі.

- Почалось все 14 вересня з Києва. Вийшло нас десятеро: три жінки і сім чоловіків. Всі з Майдану, - розповідає Катерина. - Але в кожному місті хтось губився - люди не витримували подорожі, постійних переїздів і вокзалів, ночей і днів майже без сну, хтось не витримував мого Я, хтось продався за гроші і пішов під політичний блок, а хтось не зрозумів для чого він пішов і не зрозумів священної місії Ходи - Вшановування пам'яті загиблих.

Відео дня

Фото 1 з 8

Так Катерина в Чернівцях згубила останнього ходока і пройшла сама Тернопіль, Хмельницький і прийшла у Вінницю. Тут вона дібрала до своєї колекції сімнадцятий прапор. Прапори Катерина в кожному місті бере або в мерії, або йде в штаб будь-якої партії.

Фото 1 з 2

- Ось у Вінниці взяла прапор в штабі «Батьківщини». У суботу на площі Театральній всі разом з вінничанами підписували його. А от зі Льовову привезла прапор «Правого сектору». Бо нормальний, з українською символікою, з автографом мера Садового вкрали, довелось якось викручуватись, - розповідає Катерина.

В неділю організатор великої української ходи мала вирушати в Одесу, але вирішила залишитись ще на день, і перемістилась із Театральної до Європейської площі, де встановлена пам’ятна дошка героїв Небесної сотні. Киянка Катерина називає Вінницю «Маленьким Парижем».

- Два роки тому я провела тут все літо і залишилось про нього дуже багато тільки приємних спогадів. Тоді я і полюбила це чудове і казкове місто, - згадує Катерина. Каже, те, що подорожує сама, їй навіть в дечому допомагає. Самоорганізовуватись легше.

- Справляюсь, люди допомагають. І які б там пригоди не траплялися, і як би я не була втомлена, мене нічого не зупинить, і я далі і далі подорожую Україною, вшановую пам'ять Героїв України, єднаю українців і збираю найсильніші думки патріотів-українців, які ви пишете на прапорах своїх міст, - впевнена Катерина, - вони йдуть до Бога і таким чином, разом з Вами, наближаємо наш час Перемоги - Перемоги, одної на всіх.

Не зважаючи на такий режим, Катерина активно веде блог в соцмережі, пише книгу. В групу в соцмережі її щодня «наздоганяють» фото з попередніх міст, які закидають нові друзі. Кожне фото – нова історія нового дня в новому місті. Спати вдається лише в потягах. Знайомство щодня з новими людьми надихає щоразу рухатись вперед.

Після Одеси Катерина рухатиметься на Схід. Ще не знає як, але впевнена, що обійде всю Україну. Побуває і в Криму, і в «гостях» у сепаратистів. В майбутньому мріє створити музей та поширити Велику Українську ходу за межі України.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)

Центр Вінниці