Оновлений генплан Вінниці: у нас буде... іподром

Зараз генеральний архітектурний план Вінниці викладений на офіційному сайті міськвиконкому. Але в такому розмірі, що розгледіти на ньому бодай щось неможливо.
- Це порушення закону, - кажуть представники громадських організацій.
У міській владі кажуть, що скоро викладуть на сайт нові креслення. Адже у головний містобудівний документ внесуть зміни. Цього тижня у Вінниці стартують громадські обговорення внесення змін до генерального плану Вінниці на 2007-2027 роки. Процес обговорення триватиме місяць, після чого генеральний план підкорегують і нарешті зроблять його доступним для широкого загалу, принаймні, його основне креслення.

Чому міняють
- Діючий генеральний план затверджений у 2007 році, - каже директор департаменту архітектури, містобудування та кадастру Максим Мартинюк. - В силу об'єктивних причин та через певну недосконалість розробників, виник цілий ряд розбіжностей між генпланом та містобудівною документацією. Усе це і стало причиною того, що зараз до генплану необхідно вносити зміни. До того ж в діючій редакції документу, ми не бачили чіткої перспективи для розвитку міста. А генплан - це концептуальний документ, який визнача,є як ми житимемо у найближчі 20-30-років. В принципі, це бачення прописане концепцією Вінниця-2020, але це ж бачення має бути відображене в генплані.

Що в планах
За великим рахунком, у зміненому генплані немає нічого такого, про що не говорилося раніше. Це і нові мостові переходи зі Свердлова на Старе Місто, по вулицях Гонти та Максимовича, які були заплановані ще при Союзі. Перспективний мікрорайон Східний, який поділений на промислову та житлову забудову. Проте реальність цих проектів продовжує залишатися невизначеною. В обох випадках питання впирається у фінанси. Так на побудову тільки одного мосту потрібно не менше ніж половина річного бюджету міста - близько 500 мільйонів гривень. Трохи в меншу суму приблизно оцінюється підведення комунікацій в мікрорайон Східний.
Загалом як і в 2012, так і через років двадцять, Вінниці не бачити і метро: 370 тисяч городян житиме у Вінниці в 2030 році.
За словами директора департаменту, за найближчі кілька десятиліть Вінниця не стане мегаполісом.
- Навпаки, на меті - недопущення того, щоб місто перетворилося на мегаполіс, - каже Максим Мартинюк. - Ми вирішили, що для нас підійде європейська практика, коли межі міста розширені і обмежені об'їзною дорогою. Відтак, перед проектантами ми поставили вимогу розробити нову перспективну межу міста. На практиці це вилилося в те, що нова межа пройде по Барському шосе від тієї точки, де Барське шосе буде з'єднане з вулицею Келецька. Обов'язково плануємо включити ту територію, де ще в радянські часи був запроектований десятий мікрорайон Вишеньки - лівий берег ставка - озера Поділля. А от роздуми чи включати територію, на якій розташований супермаркет «Метро» в межу міста чи ні - ще тривають. У межу Вінниці включається вся територія Лісопарку, яка сьогодні де-юре належить до земель Якушинецької сільради.
Довкола об'їзної планується поява логістичних центрів. Вінницею має стати і територія, на якій сьогодні побудована нова фабрика «Рошен», решта вулиці Тарногродського, до поселення Десна.
На півдні нова межа міста пройде теж по об'їзній (до мосту, що по Немирівському шосе). У зв'язку з цим, Вінницькі Хутори, скоріш за все, опиняться всередині Вінниці. А от Лука-Мелешківська до Вінниці не потрапляє.
Серед старих планів і побудова кладовища на Сабарові, площею близько 20 гектарів. Серед новинок - зміна червоних ліній на вулиці Смирнова для уже згаданого мосту на Свердлова.
- Раніше тут планувалася магістраль шириною в 50 метрів, - каже Максим Мартинюк. - Це потребувало відселення мешканців десятків садиб, щоб робило проект, фактично «не підйомним». Після внесення змін - доведеться відселяти тільки декілька садиб.
Також серед вінницьких ноу-хау поява іподрому - біля Стадниці.
- Правда, це питання сьогодні залишається дискусійним, - каже директор департаменту.
Загалом, за його словами, нова перспективна межа міста позначає стратегічну мету.
- Коли ми юридично перейдемо до формування нової межі, я не знаю, можливо, це вже робитимуть наші нащадки, - каже він. - Сьогодні мова йде про те, щоб ми створили передумови до того, щоб те, що відбувається на цій території, хоч якось синхронізувалося з планами міста.

>Гриф «ДСК»
Теоретично з проектом внесення змін до генерального плану зможе ознайомитися кожен бажаючий. Практично - проект має обмежений доступ - в режимі для службового користування.
- Ми продовжуємо консультації з цього приводу, - каже Максим Мартинюк. - Справа в тому, що ми не визначаємо ступінь доступу до генерального плану. Це робить розробник. Матеріали до нас приходять з обмеженнями. До нас уже приїхали два мішки - документація надходить запакованою в них. До кожного - накладна. І в накладній до кожної складової генплану стоїть гриф «Для службового користування». Наприклад, основне креслення, кількість аркушів - один, ступінь доступу - ДСК. Це пов'язано з геодезичною інформацією, розміщеною на документації, наприклад, це ті ж самі насосні станції, хоча в той же час - цю інформацію сьогодні можна отримати елементарно - відкривши карти google.
За його словами, тут є певна суперечність законодавства, з одного боку - документи надходять з грифом, з іншого - є стаття 17 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», яка говорить про те, що інформація має бути оприлюднена.
До речі, сьогодні основні креслення генплану розміщені на сайті міськради, правда, прочитати щось на викладеній фото - практично не реально. Хоча, ще півроку тому, до реорганізації сайту, основні креслення були більші.
- Насправді, тут немає ніякого злого умислу, сайт міськради - це портал, - каже Максим Мартинюк. - На ньому відбулося багато змін, тому щось могло загубитися. У найкоротші строки ми усе виправимо. А після проведення змін до генплану ми спробуємо дійти компромісу між двома законами і викласти основні креслення генплану так, щоб він не суперечив вимогам законодавства.

Порушення закону
- Те, що міська рада досі не опублікувала, хоча б основне креслення генплану - це пряме порушення законодавства, - каже голова Громадської організації «Філософія серця» Юлія Грига. - Крім того, за новими державними архітектурно-будівельними нормами, основне креслення має бути оприлюднене навіть з врахуванням його масштабу, на практиці ж, документ залишається недоступним. При тому, що він замовляється за кошт громадськості. Тобто ми за власні кошти не можемо його подивитися. Усе це виливається в те, що потім з'являються об'єкти, яких у генплані просто немає. Адже немає громадського контролю за документом. До речі, навіть Одеса, яка не особливо славилася прозорістю влади, оприлюднила основне креслення генплану.
«Філософія серця» - регіональний партнер Східноєвропейського центру громадських ініціатив, який у 459 містах України проводить проект по забезпеченню доступності генеральних планів міст для громадян України. Проект називається «Через доступ до генплану - до містобудування без корупції». Проектом охоплено 18 міст на Вінниччині, в тому числі - обласний центр. Другого серпня організація надіслала 18 інформаційних запитів, що складалися з шести пунктів - від копії рішення про затвердження генплану до копії самого генплану. З усіх - лише Ямпільська міська рада надала максимальну кількість запитуваних документів.

Як зміниться Вінниця (натисніть на зображення для збільшення)

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.