Молодіжна сортувальна станція «Shuttle» у Вінниці: як шкільна ідея перетворилась на екоцентр

• «Shuttle» не літає в космос, але його «космічна» місія — зберігати довкілля. У Вінниці ще з 2019 року тут сортують відходи, навчають екологічній свідомості, проводять благодійні акції, фестивалі та онлайн-аукціони для збору коштів Захисникам України.

• Ми завітали на станцію, поспілкувалися із засновницею Марією Ошовською, дізналися про виклики, розвиток проєкту та результати їхньої роботи.

У Вінниці вже шостий рік працює молодіжна сортувальна станція «Shuttle». Вона розташована на проспекті Юності, на території школи «АІСТ». Із невеликої ініціативи кількох школярів старий сарай перетворився на відомий у місті центр, де вчать свідомому ставленню до довкілля.

Журналістка «20 хвилин» побувала на станції, аби на власні очі побачити, як вона працює сьогодні, та поспілкувалася з однією із засновниць — Марією Ошовською.

Як усе починалося?

Дівчина пригадує, що у далекому 2019 році вони з подругою вирішили на місці старого занедбаного сараю своєї школи облаштувати сортувальну станцію. 

— Тоді у Вінниці майже не було можливості здати пластик чи скло на переробку. Ми бачили проблему, яка нас дратувала, і вирішили зробити щось самі. Сарай на території школи стояв закинутим, тож ми попросили дозволу у директора школи, і все почалося, — каже Марія.

Перші кроки були зовсім непростими: довелося власноруч міняти двері, фарбувати стіни, лагодити освітлення, штукатурити занедбані поверхні. До перетворення старого сараю на станцію долучилося близько двох десятків людей, небайдужих до теми екології. Хтось приходив майже щодня, працював разом із командою засновниць, інші вінничани забігали після роботи чи навчання, аби допомогти бодай кількома годинами праці. 

Завдяки цій підтримці «Shuttle» вдалося запустити вже у жовтні 2019 року. Пам’ятає Марія й перші реакції містян. 

— Частина людей казали відверто: «Я сортувати не буду, але ідея класна». І це теж була підтримка. А були й ті, хто вже мав звичку розділяти сміття вдома, і для них поява станції стала справжнім подарунком, — ділиться співзасновниця.

Не обійшлося й без неприємних випадків. Одного разу станцію обікрали. 

— Звучить дивно, бо вкрали фактично речі, які йшли на переробку, та якийсь непотрібний пристрій, що навіть не працював. Двері тоді були старі, їх легко відімкнули, — розповідає Марія.

Допомогли міські комунальники з «Еко-Він»: за власний рахунок встановили надійніші двері та подбали про сигналізацію.

— З часом станція почала зростати і змінюватися разом із командою. Сьогодні над її розвитком працює група волонтерів. Це здебільшого молоді люди — випускники школи «АІСТ», їхні друзі, а також усі небайдужі вінничани, які хочуть долучитися до екологічної справи.

Що приймає «Shuttle»?

На станції вінничани можуть здати скло, макулатуру, металеві банки, ПЕТ-пляшки різних марок (наприклад, 1 та 2 типи ПЕТ, які підходять для переробки), а також поліетилен.

Спочатку команда приймала й одяг, але з часом зрозуміла, що багато людей приносили старі, порвані, брудні або заношені речі, які насправді вже не можна було використати або передати далі. Тому зараз одяг на станції не приймають — щоб не перевантажувати волонтерів і не накопичувати непотріб, який не можна переробити.

Куди далі потрапляє зібрана вторсировина?

Під час розмови з Марією ми не могли оминути важливе питання: що ж відбувається з усім тим, що вінничани приносять на «Shuttle»? Куди вирушають пакети, пляшки та інші предмети після того, як їх посортували?

— Насправді, напряму на завод ми відправляти не можемо, адже й власного транспорту не маємо — пояснює Марія. — Тому співпрацюємо з так званими «заготівельниками». Це компанії, які мають у місті свої приймальні пункти, накопичують сировину на складах тоннами і вже тоді передають її далі — на заводи по Україні.

— Тобто, ви працюєте через посередників?

— Так, але без цього поки ніяк. Наприклад, у Вінниці свого часу діяв завод «Руслана». Він був унікальним для всієї країни — приймав навіть «шушик» (авт. — різні види тари й пакування, які можна здати на переробку), який у Києві могли тільки спалювати. А тут його реально переробляли на нові матеріали. В основному це були будівельні вироби — люки, паркани, елементи для благоустрою. Волонтери з інших міст нам навіть заздрили, що маємо таке підприємство у Вінниці.

— А як ситуація зараз?

— Завод «Руслана» працює й нині, але вже не займається переробкою пластику, як раніше. Після початку повномасштабної війни попит впав і підприємство дещо змінило напрям діяльності. Тому зараз ми передаємо пластик переважно через заготівельні компанії, які везуть його у Київ чи далі.

— Чи допомагає вам у цьому міська влада?

— Тільки з цього року почали співпрацювати. Почали робити спільні проєкти з муніципальним Центром управління відходами. Вони навіть іноді надають нам транспорт, щоб ми могли відправити вторсировину далі, у Київ. До речі, на цих вихідних, коли ми проводили фестиваль, була цікава лекція від Юлії Замушинської з міської ради. 

Зберігають довкілля і підтримують ЗСУ

За роки існування «Shuttle» вдалося врятувати від полігону понад 20 тонн вторсировини. Це не бізнес, а соціальний проєкт, де всі кошти від реалізації відходів йдуть на витратні матеріали, ремонт або підтримку Збройних сил України. 

Команда шукає різні способи збору коштів для військових: проводить онлайн-аукціони, долучається до фестивалів, наприклад, «Файна Здибанка», яку регулярно організовують у Вінниці. 

Наразі триває збір коштів на зарядну станцію EcoFlow для військового, який є чоловіком однієї з випускниць школи — Єлизавети. Для цього 16 та 17 серпня проводили барахолку та прийом вторсировини. Долучитися до збору можна й зараз.

— Для нас важливо, щоб кожна гривня була прозорою, — додає Марія. — Часто публікуємо фото звітів: скільки здали, скільки отримали і що купили за ці гроші.
Ще одна постійна проблема — фінанси. Оскільки проєкт неприбутковий, іноді доводиться буквально здавати вторсировину, щоб купити фарбу чи полагодити полицю. — У нас немає грантів чи великих донорів, ми працюємо завдяки людям і для людей. Це наша сила й водночас виклик, — каже Марія.

Зараз «Shuttle» працює щодня з 12-ї до 18-ї години, а у вихідні — ще довше. Кожні відкриті двері тут перетворюються на маленьке свято: люди приходять із дітьми, спілкуються, обмінюються досвідом та надихаються робити свідомі кроки для збереження довкілля. 

Марія зізнається, що найбільше її тішать саме діти, які ще змалечку усвідомлюють важливість сортування та переробки. Коли вони не просто викидають обгортку від цукерок чи печива, а замислюються, як її можна використати ще раз, переробивши, це приносить особливу радість і надихає команду продовжувати свою роботу.

 

Читайте також:

Крадіжки, бійки, смертельні ДТП та навіть убивства: які справи призупиняють через мобілізацію

Як Вінниця гроші витрачала? Мільйони на ЗСУ, укриття в дитсадках, підтримка бізнесу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.