Мітинг під Облрадою. Студенти аграрного воюють за землю із селянами

На сходах Обласної ради в рядок вишукалися дві конфліктні сторони чи навіть два покоління. Жіночки в хустках з плакатами від руки  “Поверніть землю наших батьків і дідів” і молодь, тримаючи надруковані чорним на білому гасла. Студенти із зеленими прапорами Вінницького аграрного університету, що розвиваються над натовпом. Поки представники від двох “таборів” пішли на сесію облради, люди на вулиці чекають чи вирішиться питання щодо землі.

Чия земля?

Як кажуть обурені мешканці громади, протистояння почалося на початку квітня, коли  президент аграрного університету Григорій Калетнік хотів засіяти дослідну ділянку, але йому не дали мешканці. Бо за їх словами, вона належить селу Агрономічному, громаді, а не університету. На плакаті написано що це 428 гектарів.

— В нас є генеральний план села, який робили сім років. Ввели в межі села цю землю, провели інвентаризацію всіх земель і будівель майна, яке в нас є. І тепер ми хочемо цю землю роздати між жителями села, по  10 соток на кожного, — розповідає мешканка Агрономічного Любов Клименко. — Ми маємо право на це. А аграрний університет як наукова установа теж претендують. Вони були колись правонаступниками цієї землі. Але коли ми провели реорганізацію, назви мінялися і вони тоді не переоформили все це. Але тут Калетнік збунтувався і почав приводити до нас в сільську раду своїх студентів.

За словами жінки, там ніколи дослідні ділянки не сіялися, натомість Калетнік віддавав їх в оренду.

— Орендарі сіяли соняшники, кукурудзу, ріпак. І він ці гроші нікуди ж не платив і клав  собі в кишеню, — говорить вона.

В студентів геть інша думка. Вони кажуть, що земля належить аграрному університету і виділило її Міністерство освіти. Забирати її ніхто не збирається.

— Вони кричать, що роздеребанили землю, Калетнік забрав землю, — говрить студент другого курсу Віктор. — Але ж нею будуть користуватися студенти, а не якісь там “дяді”. Без практики агрономом не станеш. Ми маємо на чомусь вчитися. Тому виділяють землю саме студентам, щоб ми могли проходити практику. Як я знаю, там близько 480 га. Те, що вони говорять: “не дали”, “не поділилися”... Там  з самого початку було 1500 гектарів. Розділили, роздали і людям з громади  і виділили ділянки АТОвцям. Гроші з землі не в кишеню йдуть, а на університет.

Як розповідає Любов Клименко, на тих ділянках (об’їзна, як їхати  з Тиврівської траси на Барське шосе, там зліва біля пироговського кладовища) студенти поставили два намети і чергують десь від 7 квітня.

— Міняються кожні 4 години. Вони там вдень і вночі. Їсти їм туди привозять. А чому? Бо хочуть засіяти землю. А ми також своє чергування зробили і не даємо їм засіяти. Калетнік Він (Калетнік, - ред.) загнав туди трактора, почав доводити, що це його, але  трактор забрали на штраф майданчик.