«Крути 1918»: найгучніший фільм року 1 лютого у Вінниці презентують виконавці головних ролей

До Вінниці приїдуть знамениті актори Євген Ламах, Андрій Федінчик та Олексій Тритенко, а також найцікавішими моментами зйомок поділяться вінницькі реконструктори, які допомагали під час відтворення історичних подій фільму.

Допрем’єрний показ «Крути 1918» у кінотеатрі імені Коцюбинського проходитиме у такому форматі: буде невеличке спілкування за 20 хвилин до показу фільму, а після перегляду, вже у фойє кінотеатру пройде фотосесія й велика творча зустріч із акторами, які дадуть відповіді на усі запитання глядачів.

Авторам трьох найкращих запитань, до речі, буде презентована однойменна книга «Крути 1918», яку написав сценарист фільму Костянтин Коновалов.

Вхід на допрем’єрний показ фільму «Крути 1918» буде за квитками.

Як повідомили у кінотеатрі імені Коцюбинського, квитки на подію з'являться вже у середу, 30 січня, о 17.00 ось тут: https://vkino.ua/ru/cinema/vinnica/kocubinsky. Також квитки можна буде придбати у касі кінотеатру.

Про що фільм?

Історичний екшн «Крути 1918» режисер Олексій Шапарєв зняв за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року.

На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків стають проти 4-тисячного добре озброєного війська…

Автор ідеї стрічки Костянтин Коновалов впевнений, що стрічка, яка зображає події 100-літньої давнини є надзвичайно актуальною зараз:

- Ми вклали у фільм всі емоції і переживання героїв. Маю сподівання, що нам це вдалося і що глядачі зможуть це відчути через екран.

Автор і сценарист зазначає, що цей фільм не є історичною реконструкцією, а створює художній образ, який має зачепити почуття кожного українця і кожного громадянина світу, небайдужого до свободи, патріотизму та любові до власного народу.

У свою чергу режисер стрічки Олексій Шапарєв розповів про перебіг знімального процесу, локації та сюжетні лінії картини.

- Зйомки відбувались в двох напрямках - документальному, який базується на спогадах командира бою Аверкія Гончаренка і художньому – збірному образі історії сім’ї генерала Савицького та двох його синів, які опинилися по різні боки барикад. Але, найголовніше послання фільму - це любов, -  переконаний режисер.

Акторський склад і реальні герої

У зйомках фільму в цілому знялися близько 1000 акторів.

Головних героїв - братів Андрія і Олексу Савицьких - зіграли актори Євген Ламах і Андрій Федінчик.

- Мій персонаж – Андрій Савицький, син генерала Савицького. Йому близько 20 років, він – студент-картограф, – коментує актор Євген Ламах. – Коли друзі пропонували йому записуватися добровольцем, він відмовився, бо вважав, що вже зробив свій вибір. Але через те, що Андрій випадково побачив в хроніці, він все ж вирішив йти.

Бойового офіцера, героя Першої світової війни зіграв Олексій Тритенко.

Головну жіночу роль – шляхетної панянки Софії, студентки університету Святої Ольги, втілила Надія Коверська.

Блискуче образи своїх персонажів відтворили Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Богдан Юсипчук, Євген Нищук, Олександр Олексенко, Дмитро Олійник та багато інших.

Також у зйомках були задіяні хлопці, які про захист України знають не з чуток.

Завдяки їм ми сьогодні можемо спокійно спати в наших мирних містах та знімати фільми. Вони пройшли Майдан та війну на Донбасі. Сотник 19 сотні Самооборони Майдану, боєць 2-ї афганської роти 24 ОШБ «Айдар» Володимир Правосудов «Штурм» зі своєю командою допомагали зі зброєю та знялись в епізодах. А сотник 1 сотні Самооборони Майдану, нагороджений орденом «Народний Герой України», кавалер ордена «За Мужність», ордена Слави, нагрудного знаку «За заслуги перед Збройними Силами України» Олександр Абаєв (позивний «Хан») зіграв контррозвідника УНР Набоку.

Оскільки «Крути 1918» – це, в першу чергу, художній фільм, а не реконструкція тих подій, більшість героїв – збірні образи. Але є і історичні персонажі – Симон Петлюра (Дмитро Ступка), Михайло Грушевський (Сергій Дзялик), Аверкій Гончаренко (Олексій Тритенко), Михайло Муравйов (Віталій Салій).

Також у фільмі є персонаж – кондитер, прототипом якого став кондитер Соломон Бєлєнький – за однією з версій, саме він першим виготовив відомі «Київський торт» та «Київське сухе варення» (цукати).

Французьці локації будували у Межигір’ї

Проект фільму «Крути 1918» став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки і до 100-ї річниці Бою студентів під Крутами) й отримав 26 мільйонів гривень державної фінансової підтримки при загальному бюджеті 52 мільйонів гривень.

Зйомки фільму стартували 8 вересня 2017 року.

Символічно, що перший знімальний день фільму про незалежність нашої країни відбувся саме в «хонці» президента-втікача Януковича. В Межигір'ї відтворили французькі локації, тож саме там знімали Францію і ставку генерала Фоша.

Протягом осені-зими 2017 були проведені складнопостановочні зйомки — з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участю великої кількості акторів масових сцен, каскадерів та тварин.

Основні зйомки тривали протягом жовтня-грудня і знімалися здебільшого у Києві на Софійській площі, в Косому капонірі – Київській фортеці й на вулицях міста.

Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області, де наразі зведено меморіал героям-крутянам.
- У Сигнаївці залізнична станція, її давня вокзальна будівля, що побудована наприкінці ХІХ століття, майже на 100% відповідають і архітектурі, і епосі часів оборони станції Крути. До речі, місцеві мешканці взяли участь у зйомках фільму в ролі акторів масових сцен, - відзначають творчі картини. – Також на станції Крути знімались сучасні кадри за участю пластунів з Національної скаутської організації Пласт. З цими дітьми легко працювалось – на відміну від акторів-дітей, скаути все робили згуртовано, швидко й чітко. 

Допомагали вінницькі реконструктори, а бійці Нацгвардії вперше стали акторами

Бій знімали під Києвом, біля села Підгірці. У зйомках бою взяли участь 150 військовослужбовців Президентської бригади Нацгвардії України, які грали і червоних, і бійців УНР. Усі вони вперше були на знімальному майданчику у ролі акторів.

Примітно, що саме завдяки нацгвардійцям українські військові початку ХХ сторіччя у фільмі майже нічим не відрізняються від сучасних вояків – такий самий вишкіл, навички, вміння поводитися зі зброєю.

Також у зйомках взяли участь реконструктори з Вінниці та Києва. Завдяки реконструкторам сцени за їхньою участю виглядають точніше, оскільки вони володіють історичним матеріалом, знаються на речах та побуті минулих часів. Реконструктори грали юнкерів, воїнів-офіцерів, козаків загонів Вільного козацтва, які разом зі студентами брали участь у бою біля станції Крути. Всю свою амуніцію та зброю реконструктори принесли на зйомку самі.

Батальні сцени запеклих боїв між крутянами та більшовиками та фінальні сцени знімали під час лютих морозів. Позначка термометру сягала температури 17-20 градусів морозу. Тоді актори 100% синхронізувались зі своїми героями, які 100 років тому були вдягнені не так, як зараз екіпіровані сучасні українські військові.

Загалом під час зйомок було використано близько 2 тисяч одиниць зброї початку XX століття, яка не тільки ефектно виглядала, а й по-справжньому стріляла (холостими, звичайно). 

Близько 2 тисяч холостих патронів – саме стільки було витрачено під час зйомок. Майже уся зброя, в тому числі і унікальні зразки, з колекції Сотника 19 сотні Самооборони Майдану, бійця 2-ї афганської роти 24 ОШБ «Айдар» Володимира Правосудова «Штурм». 

Саундтреки написали Христина Соловій та рок-гурт «Гайдамаки»

Музику до фільму написав талановитий італійський композитор Марко Моріні.

А пісні у виконанні Христини Соловій та гурту «Гайдамаки» стали саундтреками.

- Коли ми думали над музичною концепцією стрічки, зрозуміли, що в чоловічій історії нам вкрай необхідний жіночий голос, який би посилив драматургію, – розказує продюсер фільму «Крути 1918» Андрій Корнієнко. – І перша, хто спав на думку – це Христина Соловій, душа сучасної української пісні. Ми, творці фільму, радіємо, що в нас вийшла така плідна співпраця.

Для Христини Соловій це став перший досвід співпраці з кінематографом. Співачка зізнається, що коли писала пісню «Стежечка» на слова Івана Франка, уявляла саме українське кіно.

- Пісню «Стежечка» я написала на текст улюбленого Івана Франка – видатного поборника української соборності, – додає Христина Соловій. – Пісня написана більше п’яти років тому, а текст – у минулому столітті. Це трепетно і хвилююче, що у День соборності України вони зійшлись в одному часопросторі і стали супроводом фільму «Крути 1918».

Чоловічий саундтрек до фільму «Крути 1918» створив рок-гурт «Гайдамаки».

Пісня «Чорна Рілля» – сучасна рок-версія давньої козацької думи. За словами музикантів, у житті справжнього чоловіка настає час, коли він, захищаючи свою кохану жінку, родину або державу, стикається віч-на-віч зі смертю, без жодних сценаріїв та прикрас.

- Мені сподобався цей трек, як тільки я його почув, – говорить продюсер фільму «Крути 1918» Андрій Корнієнко. – Старовинна українська пісня в сучасному аранжуванні зазвучала досить потужно та цікаво. А автентичні українські інструменти в руках класних музикантів роблять трек по справжньому чесним».

Гурт Гайдамаки самостійно створив кліп – від ідеї до режисури. Зйомки відбувалися на Київському морі. Погода сприяла красі кадру – у 20-градусний мороз крига намертво скувала поверхню води.

- Безкрайній крижаний простір мав бути метафорою чистоти та вічності, у яку відійшли душі героїв, що полягли у нерівній битві під Крутами, – додав лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола.

Після зйомок у центрі Києві з’явився мурал, присвячений героям Крут

Крім того, в пам’ять про героїв Крут у центрі Києва, біля Палацу Україна з’явився мурал, який було створено спільними зусиллями творців фільму «Крути 1918», Департаменту суспільних комунікацій КМДА, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, громадської організації «Ай лав Юкрейн», проекту «Київські Мурали», за підтримки компанії ТОВ «ВП «ПОЛІСАН». Художник – Андрій Пальваль (творча група Kailas-V).

Про фільм з перших уст

Надія Коверська, виконавиця головної жіночої ролі:

- Моя героїня Софія – це збірний образ усіх дівчат, які жили на початку ХХ століття, які вірили у свою країну, в її незалежність. Вона, як і молодь у всі часи хотіла жити у незалежній країні, і усіма силами доводила батькам, рідним та друзям, що потрібно боротися зі своєю байдужістю, потрібно змінювати свою позицію, адже нашу націю творить небайдужість.

Євген Нищук, Міністр культури України:

- Вихід цієї стрічки до 100-річчя подій під Крутами є знаковою та  довгоочікуваною подією, яка відтворює історичне тло боротьби молоді за незалежність держави та перегукується із сьогоднішніми подіями, які переживає Україна. Для мене це особлива картина - я бачив як все відбувалось на знімальному майданчику, і це не просто мистецька відповідальність, а й історична - за Героїв і їхній подвиг. Це тема, яку потрібно було почати висвітлювати багато років тому, тоді ми б мали іншу свідомість молодих поколінь.

Вадим Голуб, прес-секретар Нацгвардії України:

- Ми пишаємося тим, що 150 бійців Нацгвардії брали участь у зйомках. Через холоди нам довелося навіть обладнати пункти обігріву, але незважаючи на непрості умови, серед бійців була велика конкуренція і кожен з них хотів долучитися до процесу.

Павло Розенко, Віце-прем’єр-міністр:

- Мені надзвичайно приємно, що сучасна плеяда українських кінематографістів, поруч із продукуванням популярного жанру в кіномистецтві, не забуває і про українську історію. Приємно, що до цього проекту причетна держава. Половина бюджету картини - 26 млн грн - профінансована за державний кошт. Такі фільми як «Крути 1918», «Кіборги», «Червоний» неможливо було б побачити на екранах без державної підтримки, а саме завдяки таким фільмам ми можемо пишатися якісним українським кінематографом. Найголовніший урок трагічної історії Крут 1918 року - це те, що без українського війська не може бути української держави. 

Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики:

- Для нас на сьогодні важливими є три елементи: кінематограф, як дуже потужний інструмент комунікації; герої, які віддають свої життя заради держави; підтримка державою, цієї комунікації і цих міфів.

Сергій Неретін, перший заступник Голови Держкіно:

- Ми сподіваємося, що цього року український фільм зможе побити рекорди касових зборів, продемонстровані українськими стрічками попереднього року. У цьому питанні ми дуже розраховуємо якраз на фільм «Крути 1918». Вже з того, як він готувався, було видно, що стрічка буде видовищною.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.