Історії успіху підприємців: як поєднати громаду і бізнес та боротися з гепатитом С в салонах краси

  • Про компанію, яка у 2014 втратила майже все після 15 років лідерства, але спромоглася “стати на ноги”.
  • Про єдину жіночу організацію, яка  бореться з гендерними стереотипами та  гепатитом С, через впровадження стандартів серед салонів краси.
  • Про історію спілки, яка навчила бізнес піклуватися не тільки про власні прибутки, а й допомагати суспільству.
Історії успіху підприємців: як поєднати громаду і бізнес та боротися з гепатитом С в салонах краси

Протягом 9 місяців керівників та лідерів малого та середнього бізнесу навчали, як покращити роботу їх організації. Нові інструменти, новаторські підходи, допомога кращих бізнес-тренерів і як результат — самостійно знайдені рішення, які втілилися у життя.

Програма розвитку ООН в Україні та Києво-Могилянська Бізнес Школа презентували результати інноваційної для України освітньої програми “Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств”. Її учасників відібрали на основі відкритого конкурсу. Це представники галузевих та універсальних  бізнес-об’єднань регіонального та всеукраїнського статусу.

Керівники бізнес-об’єднань, які успішно закінчили освітній курс Києво-Могилянської бізнес школи, розказали історії змін своїх організацій, що відбулися за час навчання. Ось деякі з них.

 

Максим Онуфрієв, віце-президент Донецької торгово-промислової палати

 

Розвиток торгово-промислових палат в історії України  бере свій початок з середини 90-х років, коли був прийнятий закон "Про торгово-промислові палати в Україні". У спадок від радянських часів залишилась достатньо важка, закрита організація зі структурою, яка не мінялася роками. Але миритися з цим не збиралися. І з початку 2000 років почали відбуватися зміни.

Змінювався топ-менеджемент, в команду почали запрошувати  молодих людей. В Донецьку область стали заходити міжнародні проекти, які передавали сучасний досвід, методики. Але найголовніше — завдяки реформуванню, змінам, розвитку вони стали першими в системі.

— Протягом 15 років торгово-промислова палата займала перше місце по всім показникам, починаючи від фінасових і закінчуючи членством в палаті. Ми б і далі розвивалися,  якби не одне велике "але" — 2014 рік, — розповідає Максим Онуфрієв. — Донецька торгово-промислова палата в прямому сенсі слова стала на лінію вогню. Ми втратили майже все: адмінбудівлі, фонди, техніку. Але ми не втратили головного — віру. Віру в те, що ми можемо і повинні розвиватися.

Організація не перестала працювати і евакуювалася в Краматорськ, де продовжила надавати послуги, допомагати підприємствам. І попри важкі часи зазнала позитивних змін. В першу чергу, це організаційний дизайн. Передивилися місію, бачення, внутрішні цінності. Почали нарощувати членську базу,  приблизно 50% якої було загублено через війну на Сході.

— Частина підприємств переїхала в інші області України, — каже віце-президент Донецької торгово-промислової палати. — Частина просто припинила свою діяльність. Натомість зараз отримав поштовх розвиток малого бізнесу. Ми формуємо новий пул членської бази. Це самозайняте населення, тимчасово переміщені особи, які  бачать себе у ролі підприємця, бізнесмена.

Які нові послуги з’явилися

Повернулися до послуг формування і адміністрування кластерних ініціатив в малому і середньому бізнесі. Виділили cферу керамічної галузі, яка розвинута у Слов’янську. Та швейне виробництво, в якому бурхливого розвитку набули малі швейні підприємства.

Ще одна нова послуга, яка з’явилася після проекту, це адміністрування і формування спільних закупівель. Так званий проект "Купуємо разом". Коли на базі торгово-промислової палати формують  сфери, в основному, представники малого і середнього бізнесу для організацій спільних закупок з метою ефективного використання ресурсів. В першу чергу фінансових.

Також на базі палати створили проектний офіс. Реалізують близько 50-ти різних проектів. Великі  івент-проекти, форуми, конференції, інфраструктурні проекти.Як зазначив Максим Онуфрієв, головне, що бачать реальний ефект від цього. А саме  ефективне використання ресурсів, часу.

 

Юлія Заїка, виконавча директорка Ліги ділових та професійних жінок України.

 

Єдина жіноча організація вже 16 років крокує вперед під лозунгом "Позитивний вплив через лідерство та дії".  Починалося все з проекту,  в якому пройшли навчання понад 200 учасниць — жінок-стартаперів. Після навчального модулю багато з них започаткували власну справу і успішно сьогодні працюють та розвиваються. Так проект перетворився в об’єднання — громадську організацію “Ліга ділових та професійних жінок України” (BPW). Але через певний  період в організації почалися проблеми.

— Важко було прилаштовуватися, домовлятися між учасницями. Відбулося те, що відбувається в кожному з маленьких наших бізнесів. Ми починаємо зациклюватися на  власному бізнесі, не використовуємо нових інструментів. Це заважає розвитку, кооперації зусиль і ми сприймаємо один одного як конкуренти, — говорить Юлія Заїка.

Організація є членом Міжнародної Федерації ділових та професійних жінок з 2001 року.

Її члени представляють Україну на міжнародних конференціях. Там вони спілкуються, звітують  про те, які зміни відбулися в організації.

— У нас з'явилася цікава ідея адвокаційних компаній зі створення стандартів бізнесу серед салонів краси. 98% жінок знаходяться в сфері б’юті послуг, — розповідає пані Заїка. — Стандартів  в цій сфері немає і це дуже величезні ризики для здоров’я тому, що 78% захворювань гепатитом С — саме через салони краси. Створюючи стандарти того, які  умови та сервіс мають бути в салонах краси, плануємо  зробити масштабну адвокаційну компанію, щоб показати ризики для всього суспільства і для жінок, які є клієнтами та власницями  цих салонів. Створити здорові конкурентні умови і вивести тіньовий бізнес на легальну площину.

Унікальним досвідом Ліги було проведення в травні 2017 Дискусійної панелі щодо політики рівних можливостей. За словами Заїки, в нас викривлене сприйняття політики рівних можливостей.

— Ми не про те, що ми краще чоловіків, або чоловіки краще за жінок, —говорить вона. — Ми про те, що кожна людина має внутрішній потенціал, талант, компетенції. Маємо, в першу чергу, звертати на це.  Сумно від того, що самі жінки не визнають цієї проблеми.  В моїй родині чоловік підтримує мене і це скоріше виключення з правил. Вчора жінка мені розповіла, що її діти часто говорили: “В усіх мами як мами, вони поруч, вдома. А ти завжди на роботі”.  А зараз, коли вони вже виросли, кажуть: “Мамо, ми так пишаємося тобою, в усіх просто мами, а в нас мама директорка, лідер, змінює не тільки свою організацію, не тільки наповнює родину, а й наше місто і навіть цілий світ”.

 

Олександр Печалін, голова правління "Вінницької обласної організації "Спілка підприємців "Стіна"

“Спілка підприємців “Стіна” дає можливість власникам малого і середнього бізнесу, що ведуть соціально відповідальний бізнес, створювати заможне суспільство шляхом впровадження здорових правил ведення бізнесу та підприємницької культури. Організація формує образ підприємця в свідомості громадян як творця суспільних благ.  Про трансформацію в організації та свої враженнями від участі в програмі  “Зміцнення бізнес-об’єднань  малих і середніх підприємств” розповів її голова Олександр Печалін.

— Ми працюємо вже 16 років, і в один момент ми вперлися в стелю і не знали, куди рухатися, як далі діяти, — говорить він. — Усе перепробували. Той досвід, який ми вже мали, був шкідливий для нас. Не знали, що робити далі. І на інтуїтивному рівні думали про те, що в нас немає ідеї, душі організації.

Коли у Києво-Могилянській бізнес-школі пішла “прокачка”, це було як каже Олександр, щось схоже на народження дитини.

— Спочатку ми трохи завагітніли, на третьому місяці всі панікували, бігали в паніці, що нічого не виходить, нервували, — ділиться враження Печалін.— Поступово тренери нам спокійно розповідали: “Почекайте, в когось це відбувається 6 місяців, в когось 9”. З  цією думкою на третьому місяці ми вже заспокоїлися, розслабилися. Завдяки роботі Кучера (бізнес-тренер -ред), який до нас приїхав і не випускав до 20.00, ми зрозуміли, що нарешті народилася стратегічна ідея. І це було як містика. Тут же лунає дзвінок і на зв’язок виходить одна з великих українських компаній, яка пропонують нам реалізувати спільно з ними соціальний проект.

Як результат, в спілці виокремилися три  напрямки, по яких наразі працює команда. Перший: формування образу підприємця в свідомості громадян як творця суспільних благ. Щоб люди розуміли, що бізнес —  це рухома сила.

Другий напрям, яким займалися раніше, це зниження адміністративного навантаження на бізнес. Та третій —  просервіс.

— Як нас навчили говорити в Могілянці, це "это про это". Тобто говорити конкретно про те, що розповідаємо, —  Ми зараз розроблюємо послугу, де наші члени будуть один одному допомагати нарощувати свій сервіс.

 

Вадим Шиян, голова правління ГО "Міжрегіональний Союз птахівників та кормовиробників України"

Пан Шиян був без презентації, але з укладеним дайджестом, присвяченим Всесвітньому дню яйця, який провели в Україні вперше. В ньому можна було ознайомитися з історією, стратегією, візією, місією організації. Те, що відбувалося із Союзом протягом цих 9 місяців, спікер вирішив окреслити цитатою. Розпочав спікер свій виступ з цитати американського філософа, архітектор, дизайнера, футуриста Річарда Фуллера.

— “Ти ніколи нічого не зміниш, якщо будеш боротися з існуючою реальністю. Якщо хочеш щось змінити, створи нову модель, щоб стара просто застаріла …” Ця фраза лягла в основу тих змін, які ми старалися зробити усі 9 місяці, — каже Вадим Шиян.

Його організації також 16 років. І це шлях, як каже, від закритого обласного клуба по діловим інтересам до міжобласного (вже 6 областей), міжрегіонального бізнес-об’єднання. Проте називають себе  національним хабом для малого і середнього бізнесу в сегменті тваринництва, птахівництва і виробництва кормів. А починали з нуля.

— Об’єднати малі підприємства дуже складно, — говорить Вадим Шиян. —  А в аграрному секторі ще складніше, адже рівень ментальності, недовіри, загнаності настільки високий і великий…. Я б охарактеризував стан малого і середнього бізнесу однією фразою зі старого радянського фільму про Чапаєва. Коли селянин приходить до Чапаєва і каже: “Що робити Василь Іванович, червоні прийшли —  грабували, білі прийшли — грабували. Нікуди селянину податися” І кидає шапку при цьому. Ця фраза чітко характеризує стан нашого фермерського малого і середнього бізнесу, в якому ми знаходилися.  Наша задача була зробити так, щоб селянину, твариннику, птахівнику дійсно було куди податися. Тобто до нас. В наш хаб, організацію, відкрите бізнес-обєднання.

Коли почали відбуватися зміни, одні члени асоціації —  виробникі кормів, ветпрепаратів, птахофабрики — були до них готові, інші — ні. За словами Шияна, не вистачало певного каталізатора —  знань. В момент, коли потрібно було робити перелом та приймати нові і непопулярні рішення, приспіла програма навчання КМБШ.

— Ми в своїй скромній маркетинговій стратегії записали на перше півріччя лише одну цифру: залучити хоча б 5 фермерів малого та середнього бізнесу, — ділиться планами пан Вадим. — Тому, що коли ми тут у Олени Мальцевої (викладачка маркетинг у kmbs, - ред.) захищали цю маркетингову стратегію, вона сказала, що ці 5 дорожчі, ніж тисяча ділових людей галузі.  

Організація реалізувала багато реальних проектів. В результаті  "Дня яйця" готується  проект системи знаку якості і сервісу.  Для продукції підприємств, які входять в Союз, це “Рекомендовано Українським кулінарним союзом”  для продукції на внутрішньому ринку України і “Рекомендовано всесвітньою кулінарною асоціацією” для продукції, яка йде на експорт.

Коментарі
16:01 Поліція Іллінців має нового керівника — підполковника Олега Паламаренка 15:56 Допоможіть не померти. Сергію з Браїлова потрібна термінова операція на серці 15:20 19-річний Владислав з Вінниччини пішов на дискотеку та не повернувся 14:45 Суттєвий стрибок температури вгору: синоптик розказала про погоду 14:40 Mobile development - вже незабаром! (Новини компаній) 14:18 Газ може здорожчати через боротьбу ГПУ проти облгазів 13:37 Грабіж на Стрілецькій: водій білої «Газелі» підвозив вінничанку і пограбував 13:04 ДТП біля Писарівки: водій на «Opel Vectra» злетів з дороги. Є постраждалі 12:30 Отруєння малюків у дитсадку — відомі результати лабораторних досліджень 11:59 Трагедія на Вінниччині: з даху дев’ятиповерхівки впав 16-річний юнак 11:28 На Некрасова впав залізний паркан. Постраждали багато автівок. Є відео play_circle_filled 11:22 Так і живемо. Професійний гід розповів про те, скільки заробляє та на що витрачає 11:20 Сакури, велодоріжка і нові дороги. Якою буде Замостянська після реконструкції photo_camera
photo_camera

Сьогодні, 19 квітня 2018 року, близько п’яти десятків людей перекрили трасу «Вінниця - Бар». Що вимагають люди, читайте далі.

Вінницька поліція просить допомогти розшукати 19-річного Владислава Швеця, яки ймешкає в селі Степанівка Шаргордського району...

Учора, 18 квітня 2018 року,  близько 2-ї години ночі інспектори патрульної поліції отримали повідомлення про вчинення грабежу...

Вже традиційно у Вінниці влаштують "Забіг в повзунках".  У суботу, 21 квітня 2018 року, на змаганнях чекають немовлят.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up