Французький дипломат у Махнівці: як Козятинщина стала частиною європейських мемуарів XIX століття

• Дві сотні років тому землями сучасної Козятинщини мандрували не лише козаки та купці, а й європейські дипломати.
• Один із них — француз Шарль де Лагард — залишив письмові свідчення про життя Махнівки, яка на початку ХІХ століття була заможним і жвавим містечком.
• Та його розквіт обірвала масштабна пожежа, що знищила значну частину поселення.

Козятинщина не раз з’являлася на мапах і в записках європейських мандрівників. Відомо, що цими землями подорожував Гійом Левассер де Боплан — французький військовий інженер, який створив першу детальну карту України. Саме на ній позначені Білопілля, Махнівка та Махаринці.

Втім Боплан був не єдиним французом, який залишив слід в історії регіону. Як розповіли наші колеги з Kozjatyn.info, ще одна маловідома, але надзвичайно цікава постать — Шарль де Лагард, французький дипломат і мандрівник, — у 1821 році відвідав українські землі й детально описав побачене.

Дитинство і юність де Лагарда припали на складні часи для Франції: революція, політичні потрясіння, постійна зміна влади. Через це більша частина його життя минула в мандрах Європою. Подорожі були для нього не просто способом пересування — дипломат тривалий час мешкав у різних країнах, спостерігаючи за життям міст і людей.

Під час свого перебування в Україні Шарль де Лагард листувався з Жулем Гріффітом. Ким саме був адресат — достеменно з’ясувати не вдалося, однак значно важливішими є самі нотатки мандрівника. У них він описує Махнівку як процвітаюче містечко, з активним життям, торгівлею та ремеслами.

Та, за свідченнями де Лагарда, усе це перекреслила велика пожежа, яка знищила значну частину поселення. Вогонь перетворив на згарище будинки, господарства й фактично поставив крапку в періоді розквіту Махнівки.

Минуло декілька років. На основі свої листів Шарль де Лагард видав мемуари під назвою «Подорож з москви до Відня через Київ, Одесу, Константинополь (себто сучасний Стамбул) та Германштадт (сучасне місто Сібіу в Румунії)». Шлях француза пролягав через наші землі — він відвідав Бердичів, який пізніше став центром нашого повіту (аналог сучасного району), а також Махнівку. Тут француз гостював у червні 1821-го.

Шарль де Лагард писав, що Махнівка належала Проту Потоцькому. Це відома історична постать. Він був польським шляхтичем та меценатом. Наприкінці 70-их років XVIII століття Прот Потоцький викупив Махнівку разом із сусідніми селами. Це був так званий «Махнівський ключ», що охоплював частково також території сучасних Козятинської та Глуховецької громад. Шляхтич зробив чималий внесок у розвиток Махнівки і свого розквіту вона досягла саме за часів Прота Потоцького.

Інший давній дослідник наших земель, Лаврентій Похилевич згадував, що за часів Прота Потоцького у Махнівці збудували кам’яний костел, численні громадські будівлі, а також велику резиденцію шляхтича. Саме завдяки Проту Потоцькому Махнівка отримала статус містечка. Воно виглядало надзвичайно охайним. Крім того, махнівчанам навіть не треба було нікуди їхати, щоб владнати свої справи — переважна більшість тогочасних адміністративних установ мала свої представництва безпосередньо у містечку. До речі, в сусідньому Бердичеві навіть одну з вулиць назвали на честь Махнівки. Чим не доказ того, що містечко мало вагоме значення? Також шляхтич мотивував переїздити до містечка заможних людей із Бердичева та інших міст. І не тільки заможних.

«Прот Потоцький перевіз до Махнівки триста німецьких сімей, щоб відродити різного роду фабрики, але занепад бізнесу змусив його продати свою власність. Її розділили між кількома кредиторами, однак їхня недбалість розгубила робітників. Тепер залишилися лише великі фабрики, що повільно руйнуються. Для процвітання їм так бракує тих господарів, що були ще якихось двадцять років тому», — пише про Махнівку Шарль де Лагард.

Зауважимо, що француз відвідував Махнівку саме через двадцять років по смерті Прота Потоцького. А от німецьким поселенцям було на наших землях значно краще, ніж у себе вдома.

«Я запитав декількох німців, чому вони вирішили сюди емігрувати. «Вдома не було полів, які можна було б обробляти; якщо піти в найми, заробітну плату давали таку, що заледве могла покрити наші потреби; а тут ми маємо переваги: влада гостинна, немає жодних обмежень, щоб займатись господарством, а ті статки, що ми набуваємо власною працею, стануть запорукою благополуччя наших родин у майбутньому», — відповіли німці, — йдеться у мемуарах де Лагарда.

Додамо, що присутність німецьких поселенців на теренах «Махнівського ключа» підтверджують ще й історичні документи. Зокрема, сучасний науковець Володимир Воловик у своїй праці про німецьких поселенців на території Поділля на рубежі ХІХ-ХХ століть, посилаючись на історичні документи вказує, що колонія німецьких поселенців поблизу Махнівки взагалі була однією з перших на Поділлі. Прот Потоцький дав дозвіл людям оселитися у «Самгородоцьких степах» — там заснували колонію Махнівки під назвою Михайлин. Кожній родині повинні були виділити угіддя такою площею, скільки вони мали змогу обробляти. Згодом на тих землях поселилися ще й чехи. Та повернімося до мемуарів французького мандрівника.

«Землі цих провінцій чудово оброблені; міста дуже мальовничі, майже всі побудовані на схилах пагорбів, що омиваються великими озерами. Із задоволенням спостерігаєш за швидким рухом легких каное, які люди витесують зі стовбурів дерев. Хоч вони й керуються одним веслом, за швидкістю могли б зрівнятися з венеціанськими гондолами чи турецькими каяками. Селяни збирають з дна цих озер великі мушлі, схожі до мідій. Вони дуже смачні, а часом містять всередині навіть перлини, такої ж хорошої якості, що й перлини Сходу», — йдеться в листах Шарля де Лагарда.

Після смерті Прота Потоцького промислове життя Махнівки почало поступово згасати. Остаточного удару завдала масштабна пожежа 1841 року: за свідченнями Лаврентія Похилевича, полум’я мало не знищило містечко вщент, зруйнувавши більшість забудови. Після цієї трагедії всі адміністративні установи перенесли до Бердичева.

 

Читайте також:

«Компенсації за перебої зі світлом». Як не потрапити на гачок шахраїв

У Тульчині продовжили зимові канікули для школярів через мороз

Ремонт приймального відділення у лікарні Пирогова: що зробили і скільки витратили

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.