Борщу не буде? Метеоролог розповіла про наслідки аномальної зими для агросектору України

• Глобальне потепління суттєво впливає на сільське господарство України, ставлячи під загрозу вирощування традиційних культур, таких як картопля, капуста та огірки.
• Зміни температурних умов вимагають адаптації методів вирощування, таких як крапельне зрошення або змінення термінів посадки.
• Попри виклики, потепління також відкриває нові можливості: зміна кліматичних зон дозволяє вирощувати культури на півночі, де раніше це було неможливо.

Потепління має значний вплив на рослинництво, що, у свою чергу, позначається на нашій продовольчій безпеці. Проте, це також створює нові можливості. Замість звичних культур можна почати вирощувати інші. Головне — адаптуватися до змін, адже повернутися до попередніх умов уже неможливо.

Дійсно, глобальне потепління все більше впливає на сільське господарство України, ставлячи під загрозу вирощування звичних овочів. Зокрема, картопля, капуста та огірки стають більш вразливими через зміни кліматичних умов.

Про зміни температурних показників та потепління розповіла кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух.

«На картоплю підвищення температури повітря впливає дуже сильно. В червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто «спечеться», тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови», — зазначила кандидатка географічних наук.

За словами Віри Балабух, потрібно змінювати терміни посадки, або технології вирощування: «І така ситуація з картоплею скрізь, не тільки в Україні — тут вже повинні працювати агрономи і думати про те, як отримати сталий урожай цієї культури».

Кліматологиня підкреслює, що аналогічна ситуація спостерігається з капустою та огірками, які через нестачу вологи потребують додаткових заходів, таких як крапельне зрошення або затінення.

«Огірки та капусту. Вони потребують багато вологи, і виростити їх у відкритому ґрунті стає проблематично. Треба застосовувати певні технології, наприклад, згадане вище крапельне зрошення або сітки для затінення. Робити так, як колись наші бабусі (посіяти огірки навесні і нічого більше не робити, хіба що інколи поливати, якщо довго нема дощу), вже не вийде», — підкреслила Віра Балабух.

Кліматолог зазначила, що кількість зібраного врожаю цьогоріч значною мірою залежатиме від опадів у період дозрівання. За її словами, сприятливими умовами є часті, але несильні дощі, тоді як локальні потужні зливи можуть негативно вплинути на врожайність.

«Перспективи урожаю варто оцінювати ближче до початку сезону, послухавши синоптиків. Бо кліматичні прогнози — це про тенденцію, а синоптичні — вже про деталі. Саме синоптики нам розкажуть, чи будуть заморозки на ґрунті і де та які випадуть опади».

Кліматична зима та її наслідки

Кліматична зима — це період з середньою за добу температурою повітря нижче нуля. У минулому році зима в Україні розпочалась 19 листопада, тривала до середини грудня, а потім знову повернулась у січні. І ще майже три тижні були зимовими. Хоча в кінці січня і в лютому уже температура повітря була переважно «плюсовою». І цієї зими були періоди, коли температура опускалася нижче нуля, хоча й були вони короткочасними. Так що кліматична зима, хоч і не тривала, але у нас була останніми роками. А от те, що вона з року на рік скорочується — так, це якраз наслідок тих глобальних змін клімату, що спостерігаються на нашій планеті.

— Антропогенні чинники та руйнівна дія парникових газів відіграють ключову роль. У роки сонячної активності температура повітря на Землі завжди дещо вища. І ще один важливий фактор — дрейф материків. Для нинішнього часу він неактуальний, але колись також визначав погоду. Не забуваймо і про вулканічну діяльність — колись вона була дуже інтенсивною, і наша планета була такою собі вогняною кулею. А були й льодовикові періоди… Але все це разом узяте підпадає під визначення природних чинників — як астрономічних, так і геофізичних, — каже Віра Балабух.

Проблема нашого часу полягає у тому, що, по-перше, до впливу на зміну погоди активно підключилася людина, а, по-друге, ці самі зміни, викликані антропогенним фактором, відбуваються надто швидко. Якщо раніше суттєві зміни клімату відбувались  упродовж тисячоліть, то зараз достатньо одного покоління, аби вони стали відчутними. Ми (ті, хто живе зараз) можемо засвідчити, що нинішня зима вже не така, як була 20 чи 30 років тому. І саме через людську діяльність. Адже природні чинники змінюють температуру в межах однієї десятої градуса, тоді як антропогенний чинник провокує зміну температури повітря на півтора градуси, тобто на порядок більше.

Зміни клімату — не лише негативні виклики, а й нові можливості

Аномально теплі зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, ми економимо електроенергію, а для України в умовах війни і ударів ворога по нашій інфраструктурі це — просто подарунок. Також за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт.

Важливо й те, що при такій теплій погоді, як зараз, можна займатися будівництвом або іншими видами господарської активності, яку зима традиційно ставила на паузу. Зокрема, збільшення вегетативного періоду у рослин дає можливість України вирощувати третій урожай. У нас відбувається зміна кліматичних зон, і те, що ми раніше вирощували на півдні, тепер можна вирощувати і на півночі — зокрема, кукурудзу та соняшник.

Деякі вчені називають зараз наше Полісся «новим олійно-зерновим поясом України», бо там тепер вже достатньо тепла, але також є і волога, тоді як на півдні вологи вже бракує.

— Але ви здивуєтеся, якщо я скажу, що позитивні наслідки є й від збільшення концентрації парникових газів, а конкретніше — від збільшення концентрації вуглекислого газу. Бо вуглекислий газ посилює процеси фотосинтезу, і рослини накопичують більше зеленої маси. Ви не звертали, наприклад, уваги на те, що листя у звичних нам рослин стало більше, а трави — вище?, — додає до своєї розповіді завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух.

Однак, лише одного тепла недостатньо для того, щоб виростити певні культури. Потрібна іще й волога. А у нас поступово створюється дефіцит вологи, бо снігу нема, а посухи стать все частішим явищем. Минулого року ми мали досить посушливий період, що впливає на урожайність, а зрештою і на продовольчу безпеку.

Тим не менш, озимі зараз дуже швидко дозрівають, у деяких регіонах — на місяць раніше, ніж зазвичай. От після їх збирання і можна було б засівати третій урожай. Дехто з фермерів вже так і робить, висаджуючи гречку. Якщо її посадити в червні, після збору перших озимих, то на жовтень вона поспіє, оскільки вересень фактично став ще одним літнім місяцем.

Читайте також:

Лютневі активності: для вінничан підготували нові тури та творчі майстер-класи

Танковий екіпаж бригади «Червона Калина» знищує окупантів під Покровськом

У Могилів-Подільському затримали жінок, які в соцмережі закликали до ухилення від мобілізації

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.