Три вінницькі ліцеї продовжать працювати у змішаному форматі: де саме і чому бракує місць в укриттях

Три вінницькі ліцеї продовжать працювати у змішаному форматі: де саме і чому бракує місць в укриттях
  • Чому одні вінницькі школярі навчатимуться щодня за партами, а інші — тиждень у школі й тиждень вдома?

  • Ми дізналися, з яких причин на п'ятий рік повномасштабної війни частина ліцеїв досі не може перейти на повністю очне навчання, скільки коштів уже витратили на укриття та як це позначилося на кількості учнів.

До початку нового навчального року залишилося менше місяця. Вінницькі школи завершують ремонти, готують класи та проходять перевірки готовності, зокрема й укриттів. Саме від їхньої місткості залежить, чи зможуть діти навчатися за партами.

Попри п'ятий рік повномасштабної війни, у Вінниці досі є ліцеї, де місць у захисних спорудах бракує. Якщо сховище не може вмістити всіх дітей одночасно, повністю очне навчання стає неможливим.

Журналістка «20 хвилин» звернулася із інформаційним запитом до департаменту освіти та Вінницької міської ради, щоб з'ясувати, які школи й цього року працюватимуть у змішаному форматі, чому ситуація досі не змінилася, скільки коштів уже витратили на укриття та чи планують розширювати їх найближчим часом.

Укриття є, але місць не вистачає

У новому навчальному році змішаний формат навчання залишиться лише у трьох ліцеях Вінницької громади. Про це повідомили у відповіді на інформаційний запит.

Йдеться про ліцей №14 у П'ятничанах, ліцей №27 у Тяжилові та ліцей №32 на Ближньому Замості.

Цифри показують, чому ці заклади не можуть перейти на повністю очне навчання:

  • КЗ «Вінницький ліцей №14» — 50 місць в укритті на 207 учнів; 
  • КЗ «Вінницький ліцей №27» — 600 місць на 1856 учнів; 
  • КЗ «Вінницький ліцей №32» — 500 місць на 1338 учнів.

У міській раді пояснюють, що саме місткість укриття визначає, скільки дітей можуть одночасно перебувати у школі.

«Організація очного освітнього процесу здійснюється за умови, що укриття здатне вмістити всіх учасників освітнього процесу, які одночасно перебувають у будівлі. Тому максимальна кількість учнів, що можуть одночасно навчатися в закладі, не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття», — йдеться у відповіді.

Саме тому повністю відмовитися від дистанційного навчання ці ліцеї поки не можуть.

Молодші школярі навчатимуться щодня, старші — почергово

Щоб вкластися у можливості укриттів, у школах уже не перший рік застосовують змішаний формат. Як повідомляють у департаменті освіти, учні початкових класів відвідуватимуть школу очно. Для школярів 5–9 класів діятиме інший принцип. Один тиждень вони навчатимуться у класах, наступний — дистанційно.

— Такий графік дозволяє не перевищувати допустиму кількість людей, які одночасно перебувають у будівлі, — кажуть у департаменті освіти.

Чому не використовують інші укриття?

На перший погляд, проблему можна було б вирішити, використовуючи захисні споруди, розташовані поруч із навчальними закладами. Однак у міській раді кажуть, що такої можливості немає.

За інформацією посадовців, у радіусі 500 метрів від ліцеїв №14, №27 та №32 немає сторонніх захисних споруд, які можна було б використовувати для укриття учасників освітнього процесу. Саме тому заклади користуються лише власними найпростішими укриттями, облаштованими у своїх будівлях.

Такий підхід відповідає і рекомендаціям Міністерства освіти та науки. У роз'ясненнях МОН зазначається, що якщо укриття не може одночасно вмістити всіх учасників освітнього процесу, школа має організувати навчання у змішаному форматі або позмінно.

«У школі більше 1000 дітей, 50 працівників, укриття розраховано на 300 осіб. Чи може школа розпочинати очне навчання? У такому випадку навчання необхідно організовувати у змішаному форматі, коли у відповідні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Також можна організувати позмінне навчання», — йдеться у роз'ясненні МОН.

Саме за таким принципом, як повідомили у міській раді, й надалі працюватимуть три вінницькі ліцеї, де місткість укриттів не дозволяє одночасно розмістити всіх учнів і працівників.

Мільйони гривень уже витратили, але цього виявилося недостатньо

За останні чотири роки на облаштування та ремонти укриттів у цих школах місто все ж виділяло кошти.

Як повідомили у міській раді, упродовж 2022–2026 років на будівництво укриття у ліцеї №14 використали 33, 851 тис. грн. На будівництво укриття у ліцеї №27 за цей же період спрямували 305,103 тис. грн. Крім того, у 2022–2023 роках у закладі провели капітальний ремонт споруди цивільного захисту на загальну суму 2 200,215 тис. грн.

У ліцеї №32 на облаштування укриття використали 332,376 тис. грн., ще майже 2,84 мільйона гривень — на його капітальний ремонт.

Попри це місткість сховищ усе ще не дозволяє перевести заклади на повністю очне навчання.

Чому укриття досі не вдалося облаштувати?

У міській раді пояснюють, що справа не лише у фінансуванні. Основною причиною називають технічну неможливість облаштування повноцінних захисних споруд у частині шкіл.

Як зазначають посадовці, більшість проблем пов'язана з конструктивними особливостями будівель. Частина закладів зведена десятки років тому і взагалі не має підвалів, цокольних чи напівпідвальних приміщень, які можна було б переобладнати відповідно до сучасних вимог законодавства щодо споруд цивільного захисту.

Окрім цього, біля окремих шкіл просто немає вільних земельних ділянок, де можна було б збудувати нове укриття у безпосередній близькості до навчального корпусу. Саме через ці причини, як стверджують у міськраді, окремі ліцеї досі не можуть перейти на повністю очний формат роботи.

Чи почали батьки забирати дітей із таких шкіл?

Одне з головних питань, яке виникає, — чи вплинуло змішане навчання на вибір батьків.
У відповіді на інформаційний запит міська рада надала статистику щодо кількості учнів у трьох ліцеях за останні п'ять років. Для зручності подаємо її у вигляді інфографіки.

Аналізуючи надані міською радою дані, можна помітити, що ситуація у трьох ліцеях відрізняється не лише кількістю місць в укриттях, а й чисельністю самих учнів.

Найменшим серед них є Вінницький ліцей №14, що розташований на вулиці Діонісія Міклера, 2 у мікрорайоні П'ятничани. Це район переважно приватної одноповерхової забудови, де традиційно немає такої щільності населення, як у багатоповерхових мікрорайонах міста. Саме тому і кількість школярів тут значно менша. Якщо у 2022 році в ліцеї навчалися 225 дітей, то станом на 2026 рік — 207. За чотири роки заклад втратив лише 18 учнів, що є найменшим скороченням серед трьох ліцеїв.

Інша ситуація у Вінницькому ліцеї №27, який знаходиться на вулиці Левка Лук'яненка, 42 у мікрорайоні Тяжилів. Це один із найбільших житлових районів Вінниці, де проживає багато молодих сімей із дітьми. Попри це, кількість учнів тут також поступово зменшується. Якщо у 2022 році в закладі навчалися 1 986 школярів, то цього року — 1 856. Таким чином, за чотири роки на 130 учнів тут стало менше.

Найбільше скорочення простежується у Вінницькому ліцеї №32 на вулиці Героїв Нацгвардії, 40, що у районі Ближнього Замостя. На початку повномасштабного вторгнення тут здобували освіту 1 665 дітей, а нині — 1 338. Тобто за чотири роки заклад втратив 327 учнів. Для розуміння масштабу — це майже 11 повноцінних класів, якщо рахувати із середньою наповнюваністю близько 30 дітей у класі.

Водночас пов'язувати таке скорочення виключно зі змішаним форматом навчання було б неправильно. Війна спричинила загальнодержавний відтік сімей за кордон, зменшення народжуваності та загальне скорочення кількості школярів. Усі ці чинники також впливають на статистику, хоча для окремих батьків саме формат навчання стає вирішальним під час вибору школи.

— Ми живемо на Тяжилові, і цього року донька переходить у п'ятий клас. Від знайомих знаю, як непросто дітям навчатися тиждень у школі, а потім тиждень вдома. Тому ми вирішили не віддавати її до ліцею №27, хоча територіально належимо саме до нього. Донька навчатиметься у ліцеї №7 імені О.Сухомовського. Це означає, що щодня доведеться возити дитину майже через усе місто. Для нашої сім'ї це незручно, адже ми обоє працюємо. Але вважаємо, що навіть під час війни повністю очне навчання краще за змішане, — розповіла вінничанка Тетяна Сослюк.

Водночас у міській раді запевняють, що масового переходу учнів із ліцеїв, які працюють у змішаному форматі, до шкіл із повністю очним навчанням не спостерігають.

Чи перевіряють якість змішаного навчання?

Ще одне питання, яке цікавить батьків, — чи не страждає якість освіти через тиждень дистанційного навчання.

У департаменті освіти повідомили, що безпосередній контроль за організацією змішаного та дистанційного навчання здійснюють керівники закладів освіти. Адміністрація шкіл контролює проведення уроків відповідно до розкладу, ведення електронної документації та проводить внутрішній моніторинг.

Сам департамент, як пояснили у відповіді на запит, здійснює загальний контроль за дотриманням законодавства у сфері освіти та за потреби аналізує інформацію, яку надають заклади. Крім того, організацію змішаного навчання перевіряла Державна служба якості освіти. За результатами проведеного моніторингу зауважень не виявили.

Також у департаменті повідомили, що протягом 2025–2026 років звернень чи скарг від батьків щодо організації змішаного навчання не надходило.

Водночас окремого аналізу того, чи впливає формат навчання на успішність школярів, не проводять. У департаменті пояснили, що чинне законодавство не передбачає моніторингу результатів навчання залежно від того, чи навчаються діти очно або у змішаному форматі.

Коли ситуація зміниться?

Поки що відповідь невтішна. У міській раді повідомили, що фінансування на будівництво, реконструкцію чи розширення захисних споруд у ліцеях №14, №27 та №32 наразі не передбачене. Більше того, ці заклади не включені до жодних програм або планів фінансування таких робіт.

Фактично це означає, що й у 2026/2027 навчальному році учні цих ліцеїв продовжать навчатися у змішаному форматі.

Більшість шкіл працюватиме очно

Станом на початок 2026/2027 навчального року 41 комунальний заклад загальної середньої освіти Вінницької громади забезпечуватиме повністю очне навчання. Лише три ліцеї — №14, №27 та №32 — продовжать працювати у змішаному форматі через недостатню місткість укриттів.

У міській раді підсумовують, що всі заклади освіти забезпечені доступом до захисних споруд відповідно до вимог безпеки, а формат навчання визначено з урахуванням місткості наявних укриттів.

Якщо ваша дитина навчалася у змішаному форматі, що було найскладнішим: розклад, дистанційні уроки, прогалини в знаннях чи щось інше? Поділіться своїм досвідом.

Раніше, нагадаємо, ми розповідали скільки коштує навчання у приватних школах Вінниці.

 

Вас може зацікавити:

12 років навчання та безкоштовні обіди. Що ще чекає на школи Вінниці з 1 вересня

Вступна кампанія побила рекорд — майже 1,2 мільйона заяв. Які університети у Вінниці стали фаворитами?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google

keyboard_arrow_up