Марія працює у школі № 30 вчителем початкових класів. Вона пройшла конкурсний відбір і стала тренером НУШ, навчається на сесіях у Києві. Незабаром Марія тренуватиме педагогів, які у 2018 році набирають перші класи.
У серпні в Києві громадська спілка «Освіторія» (організація, яка реформує освіту в Україні — авт.) проводила другу літню школу «Вчителі важливі». На літній школі було біля 30 вчителів, які цього року взяли пілотні 1-ші класи. Там було 2 грантових місця, і одне з них дісталося Марії.
— Тренінг допомагає вчителям зрозуміти, що таке інтеграція, критичне мислення, атмосфера в класі, вчить, як спланувати тематичний день, тематичний тиждень, знайомить з психологією сучасних дітей — каже вчителька. — Тренінг не дає, як дехто з вчителів хоче «підручник і я буду за ним працювати».
Пізніше на «Освіторії» Марія побачила оголошення про те, що набираються тренери, які будуть навчати вчителів, що беруть наступного року 1-ший клас.
— З Вінницької області пройшли конкурсний відбір методист початкових класів Людмила Зима і я. Це приємно, адже коли вчитель працює у тандемі з методистом, то набагато легше працювати, — каже жінка. — Потім будуть організовуватися курси на базі Академії неперервної освіти.
Тренінг проходить у Києві, усього буде 4 сесії, перша 5-денна сесія відбулася на осінніх канікулах. У кінці листопада — 2-га сесія, у грудні — 3-тя, і в лютому — 4-та.
За словами тренера, на відміну від традиційної школи, де потрібно «напхати знаннями», філософія Нової української школи абсолютно змінюється. Дитині даватиметься можливість більш творчо до усього підходити, розвиватися і застосовувати знання на практиці.
Коли вчителі ставлять рамки і «вчать-вчать-вчать», то у дитини просто пропадає бажання щось робити і творити. — А на тренінгу ми дуже багато різноманітних вправ виконуємо, самі граємося і через себе пропускаємо те, що можна робити з дитиною на уроках, — розповіла Марія.
Уроки в новій українській школі мають розпочинатися з ранкового кола. Кожного дня тренінг у Києві починався з нього, і Міністр освіти і науки Лілія Гриневич також сиділа з учителями. Вчитель також може придумати, як дітки повідомлятимуть про свій настрій. Наприклад, світлофор: зелений — гарний настрій, жовтий — так собі, червоний — сумний. І кожен учень прикріплює прищіпочку до такого світлофора відповідно до свого настрою. Вчитель повинен по максимуму зробити так, щоб настрій учнів став гарним.
Зараз навіть із своїми другокласниками у 30 школі Марія проводить ранкове коло. Діти сідають у коло і вітаються. Вітання можуть бути різні, наприклад, беруться всі за ручки і кожен називає ім’я свого сусіда і каже, «привіт, Наталко» і так далі. — Я намагаюся зробити такі привітання, щоб кожна дитина почула своє ім’я і відчула, що «ось, мене побачили і почули», — сказала Марія. — Підбираю такі питання, щоб дітки могли розповісти щось про себе.
Вчителька наводить приклади запитань. Хто ще живе з тобою? І діти розповідають: мама, тато, котик. Або розказують про улюблену іграшку, чи про те, що вони люблять їсти, що їм подобається чи не подобається. Тобто все спрямоване на те, щоб дитина відчула себе частинкою спільноти. Вчителька каже, що потім дуже цікаво спостерігати, як діти між собою спілкуються.
Після ранкового кола діти працюють у «Щоденнику вражень». У кожної дитини свій щоденник (у вигляді зошита, який дитина самостійно оформлює, розмальовує — авт.). — Дитина обирає з кількох запитань ті, на які вона хоче відповісти. Наприклад, моя улюблена пора — осінь, тому що... Діти, відповідаючи на питання, просто малюють протягом п’яти хвилин, — пояснює Марія Данилюк. — Уже в 2-му класі вони зможуть щось написати.
Вчителька каже, що важко зламати стереотип вчителів. Адже, як звикли міркувати, який вчитель чудовий? «Той, до якого приходиш на урок, а дітки всі сидять, слухають, ніхто нікуди не лізе»... Тепер буде по-іншому.
Тренерка НУШ сказала, що досить велику увагу приділятимуть атмосфері в класі. З самого початку обговорюватимуть правила класу, які складають разом з дітками. Найважливіше правило — піднятої руки, «говори тоді, коли тебе почули і побачили».
— Покарань не має бути, ми вчимо і пояснюємо, що існують рутини, — сказала Марія. — Це те, як зайти до класу, як роздати зошити, сходити у туалетну кімнату. Елементарні речі по поличках розкладаються і дитина має алгоритм.
Розташування парт, за словами Марії, пропонується по чотири одинарні парти разом, а діти сидять навколо, тобто групками. Якщо парти подвійні — тоді по дві разом, й дітки навколо.
Зонування класу робитиме учитель в залежності від потреб. — Якщо потрібно залишити тільки три зони, то буде три, якщо виникає потреба більше, учитель робить більше, — пояснює вчителька. — Це може бути зона відпочинку з диванчиком, де дитина відпочиває, зона творчості з олівцями і папером, щоб помалювати.
Марія Данилюк розповідає, що дитина не сприймає світ окремо по частинках, вона сприймає його цілісно. Усьому можна навчити через якусь тему. — Наприклад, наша група на тренінгу обрала тему «Зуби» і через них пішли до всіх предметів, — сказала жінка.
— Ось задача: Наталочка з’їла 3 цукерки, Іринка 5 цукерок. А Миколка з’їв одну сосиску. Скільки солодощів з’їли дівчатка? У кого будуть кращі зуби? Тобто вчитель підводить до того, що солодощі — це шкідливо.
Також Марія пропонує таку задачу: протягом дня Миколка випив дві склянки молока, Іванко — одну. На скільки більше молока випив Миколка? У кого зуби кращі і чому? З’ясовуємо, що у молоці є кальцій. Тобто задача близька для життя.
Жінка пояснила, що теми для вчителів уже створені. Але вчитель має право змінити теми. Зараз, у міжсесійний період, має таке завдання: піти у 1-ші класи і провести такий інтегрований день по темі «Зуби». Й подивитися, як ця тема піде.
— Проведу два дні у пілотній школі (школа № 25 — авт.). А також у своїй школі зроблю тематичний день і інтегрований урок у 1-му класі, ранкове коло, щоденник вражень і створю правила класу, — сказала Марія.
Нова українська школа — це не сидимо і не дивимося весь час на екран чи на дошку, а постійно співпрацюємо у команді. Але є уроки, які не інтегруватимуться, залишається певна кількість годин на математику, навчання грамоти.
— Після завершення навчання я отримаю сертифікат тренера. І влітку буду навчати вчителів. Моя відпустка буде відрізнятися від попередніх відпусток, — шуткує вчителька. — Потрібно зламати сприйняття й стереотипи і вчителів, і батьків. Адже зараз часто батьки віддають дітей у школу з метою «навчитися якомога швидше читати і писати».
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Vera Aleksandrovna Tkach
Светлана Рулько
Люда Білозерцева
Lena Olxova
Ірина Рачкевич reply Lena Olxova
Светлана Рулько reply Ірина Рачкевич
Кожна дитина має свій таймер розвитку. Компетентності набуваютьс я під час індивідуальної зайнтості.Єдина вимога до вчителя, аби він слідкував, щоб будь-яка діяльність дитини була продуктивною.