Про історію вінницького вокзалу вже не раз писали у пресі. Історики, що цікавляться вінницькими архівами, та навіть дослідники з Вінницького клубу любителів електротранспорту «1000 міліметрів» готували та публікували свої результати пошуків.

Якщо коротко - перше згадування про залізничний вокзал у місті приходиться на 1870 рік. Це була дерев'яна споруда по типу церкви із дзвоном, який дзвонив при прибутті та відправленні поїзда. А навколо велась торгівля. Після революції 1917 року станція та вокзал розташовувались у цегляній одноповерховій будівлі, яка знаходилась навпроти сучасного вокзалу. В 1939 році була збудована цегляна двоповерхова споруда вокзалу, яка зовнішнім виглядом трохи схожа на сучасну будівлю. В 1943 році при відступі фашистів вокзал був повністю зруйнований. Одразу ж після війни, в 1945-1946 роках почалася відбудова вокзалу. Архітектором відновленої споруди був Володимир Сідоманідзе з "Київгіпротрансу".

В 1965 році був відправлений перший мільйон пасажирів. З 1 квітня 1970 року вокзал станції Вінниця переведено на господарський розрахунок з самостійним балансом.

У 2003 році вокзал станції був реконструйований.

Дослідник історії Вінниці Влад Барка назбирав цілу колекцію фотографій, які з’являлись у різних джерелах, а потім публікувались на форумах та в соціальних мережах.

- Оце фотографії першого вокзалу, побудованого у другій половині 19-го століття, - каже дослідник. – Останню, судячи з уніформи червоноармійців і більшовиків, зробили у часи громадянської війни. Я вважаю, що це найкрутіше фото нашого вокзалу з усіх відомих.

{photo_gallery id=291|}

- Це другий вокзал, побудований десь у 30-х, у грубому стилі, який часто використовували за часів Сталіна, - розповідає Влад. - Побудували станцію через те, що місто виросло і стало обласним центром. Старий вокзал уже був замалий. Далі - фото німців, під час окупації, напевно, 1942 рік. Останні два фото - це 1944 рік, після звільнення Вінниці.

{photo_gallery id=292|}

Відео життя вокзалу у 1942 році

- Третій (і поки що останній) вокзал, який побудували замість зруйнованого у 1946 році. На той час це був «крутий» вокзал. Великий, просторий, у стилі сталінського бароко, з великим холом, із двома залами очікування. Вхід прикрасили ліпленням у вигляді кукурудзи та інших сільськогосподарських культур, що підкреслює наш аграрний статус. Перша фотографія - кінець 50-х, тоді біля входу стояли дві скульптури. Замість парковки, що нині - скверик, який в 60-х знесли, щоб зробити зручнішу транспортну розв’язку. Наступне фото – вокзал ще з портретом Сталіна.

{photo_gallery id=293|}

- До того, як у 2003 році відреставрували підземний перехід, він доходив до другої платформи і там було моторошно: усе поросло цвіллю, вода текла. А ось наземний місток був цікавим – з нього було видно і вокзал, і потяги.

Читайте також:

Перше приміщення Вінницького вокзалу було дерев’яним і нагадувало церкву із дзвоном