“Коли хлопчаками грали в футбол, спускалися сюди пити воду”: рибалка про парк “Кумбари”

Якщо від Вежі, що в центрі міста, йти прямо по вулиці Миколи Оводова, потрапимо у тихий куточок. Звідти відкривається чудова панорама Південного Бугу. Раніше тут був паром, а зараз знаходиться парк Кумбари. Народу мало, а сміття багато.

За кілька хвилин галаслий центр міста змінюється на затишний і прохолодний парк з оглядовими майданчиками, кам’яними сходами, лавами та смітниками. Щоправда останні не дуже-то й використовуються, судячи з того, скільки сміття можна побачити, прогулюючись Кумбарами.

Звідси можна побачити протилежний берег Бугу і те, як зараз проходить реконструкція Київського мосту. Не тільки  побачити, а й почути міцну лайку робочих. Сходи при вході ведуть униз до річки. Там ми зустріли рибалка, що якраз витягував улов. Він розповів, що раніше в  цьому місці був паром. У бік Центрального мосту — старе русло, в сторону Київського мосту — нове. А де ми зараз знаходимося — коса,  пляж “Кумбари”. Моста Київського не було. Його збудували тільки в 1961 році.

— Ми ще хлопчаками грали в футбол на стадіоні третьої школи і потім спускалися сюди до Південного Бугу, пірнали, пили воду з річки і піднімалися назад, — говорить чоловік, застерігаючи не наступати на вудочку, бо дуже дорога. — Вода тоді чиста була. Поряд росли дерева з яблуками. Ми яблук нарвемо, нап’ємося та й вертаємося знов грати.

Як каже, замість камишів, якими обросла права сторона берега, була вода. Не зміг стримати рибалка і свого обурення з приводу сміття навкруги. Двірники  іноді сюди спускаються та прибирають.

— Усе  ж для людей робиться. Куди  молодь прийде погуляти, подихати свіжим повітрям? Вони приходять сюди поспілкуватися. Але якщо приходять, то беруть щось випити, та й так і залишають ці пляшки. Чим розвинутіша цивілізація, тим нижче культура. Зараз всім начхати, що буде завтра.

• У 1910 році в кінці вулиці Театральної (нині вулиці Миколи Оводова) біля Одеського купця Кумбари побудували кам’яні сходи, що служили спуском до парому, який з’єднував Нове місто з військовим містечком. Складались вони із 118 сходинок. З верхньої відкривався чудовий краєвид на Буг та околиці міста. Влітку це було місцем прогулянок мешканців міста. Проектантом спуску був архітектор Григорій Артинов.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google