Суд, поліція, місцеві депутати: кого внесли до Реєстру корупціонерів у 2025 році на Вінниччині

Дар'я ДАЦКОВА

У 2025 році до Реєстру корупціонерів внесли 374 особи. Серед фігурантів — посадовці суду, поліції, депутати та чимало звичайних громадян, які намагалися дати хабар.
Хто саме потрапив до реєстру минулого року та яке покарання їм призначили? Розповідаємо.

За перше півріччя 2025 року на Вінниччині до Реєстру корупціонерів потрапили 292 особи.
Дізнатися, хто тоді вже був внесений, можна за посиланням:

Лікарі, поліцейські, депутати: хто і за що потрапив до Реєстру корупціонерів Вінниччини у 2025 році

Але за весь минулий рік до реєстру внесли 374 корупціонери. З них за кримінальними провадженнями — 121 особу, за адміністративними правопорушеннями — 237, ще 16 осіб потрапили до реєстру за дисциплінарними стягненнями.

Що стосується кримінальних правопорушень, то у 2025 році найчастіше фіксували порушення за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Усього — 105 осіб на Вінниччині намагалися підкупити посадовців. Кримінальні корупційні правопорушення, вчинені посадовцями — зловживання впливом, вимагання або прийняття хабара, недостовірне внесення відомостей до декларації — у кількості 14 справ.

Серед адміністративних правопорушень найбільше осіб потрапили до Реєстру корупціонерів за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення вимог фінансового контролю. Здебільшого це стосується неточностей або недостовірних даних у деклараціях. Усього таких осіб — 229. У справах щодо конфлікту інтересів знайшли 16 випадків. Серед них є й вже колишня очільниця МКП «Вінницязеленбуд» Тетяни Прибиш. Чому посадовиця потрапила до реєстру, можна прочитати за посиланням:

Керівницю «Вінницязеленбуд» внесли до реєстру корупціонерів. Хто тепер керує підприємством?

Хто з посадовців потрапив до Реєстру корупціонерів

Олена Шморгун — заступниця керівника апарату Козятинського міськрайонного суду.

Як встановило слідство, у квітні 2021 року до Козятинського міськрайонного суду надійшов адміністративний протокол щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння місцевим жителем.

Скориставшись службовим становищем, посадовиця отримала цей протокол, однак умисно не передала його для реєстрації в автоматизованій системі суду. Це унеможливило розподіл справи між суддями та фактично «зупинило» її розгляд.

Паралельно, за даними слідства, посадовиця неодноразово вимагала від обвинуваченого хабар у розмірі 2000 доларів США за те, щоб суд не розглядав адміністративну справу в межах строків притягнення до відповідальності. Частину коштів чоловік потерпілої сторони намагався передати через чоловіка обвинуваченої, однак гроші було повернуто через неповну суму.

20 червня 2025 року Вінницький районний суд затвердив угоду про визнання винуватості між обвинуваченою та прокуратурою. Їй призначили п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням на один рік.

Водночас прокурор оскаржив вирок, зазначивши, що суд першої інстанції призначив м’якше покарання, ніж було узгоджено в угоді про визнання винуватості, фактично звільнивши обвинувачену не лише від основного, а й від додаткового покарання.

У результаті 28 серпня 2025 року Вінницький апеляційний суд погодився з доводами прокурора та скасував вирок у частині призначеного покарання.

Суд ухвалив новий вирок, яким визначив остаточне покарання — п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки. Водночас суд залишив можливість звільнення від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік, але без скасування додаткового покарання.

За отримання хабара покарання отримав і Олександр Скобєєв — старший дізнавач Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

Слідство встановило, що у 2022 році поліцейський розслідував кримінальне провадження за фактом шахрайства, у якому потерпілий втратив три тисячі доларів США та 10 тисяч гривень.

Під час розслідування дізнавач запропонував потерпілому «допомогу» — за грошову винагороду. Він запевняв, що кошти нібито потрібні для відряджень до Києва та Одеси з метою проведення слідчих дій і встановлення винних осіб.

У період із червня по липень 2022 року потерпілий перерахував на банківські картки поліцейського понад 16,8 тисячі гривень (у гривнях і доларах США). Крім того, вже після того, як дізнавач закрив кримінальне провадження за відсутністю складу злочину, він знову звернувся до потерпілого з вимогою передати гроші — цього разу під вигаданим приводом подальшого «розслідування».

У серпні 2022 року потерпілий перерахував ще дев’ять тисяч гривень.
20 березня 2025 року між обвинуваченим та прокурором Вінницької обласної прокуратури було укладено угоду про визнання винуватості. Поліцейський повністю визнав провину, підтвердив добровільність угоди та зазначив, що усвідомлює її наслідки.

Оскільки матеріальну шкоду потерпілому було відшкодовано, а той не мав претензій, суд визнав Скобєєва винним і призначив п’ять років позбавлення волі, однак звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на три роки.

Василь Хоменко — депутат Барської міської ради — також потрапив до Реєстру корупціонерів за умисне внесення недостовірних відомостей до декларації.

Барський районний суд встановив, що у деклараціях депутата за 2022 та 2023 роки не було зазначено значну кількість об’єктів нерухомості та транспортних засобів, які перебували у його власності.

Серед них — щонайменше 10 земельних ділянок у місті Бар та за його межами, житловий будинок, магазини, складські та інші нежитлові приміщення загальною площею сотні квадратних метрів. Крім того, у деклараціях були відсутні відомості про чотири транспортні засоби.

За даними суду, різниця між задекларованими та реальними статками у декларації за 2022 рік становила 28,13 мільйона гривень, а у декларації за 2023 рік — понад 10,06 мільйона гривень.
У суді депутат повністю визнав вину і отримав покарання у вигляді штрафу 76 500 гривень та позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, строком на два роки.

Депутата Джуринської сільради, Віталія Зеленюка, за минулий рік двічі внесли до Реєстру корупціонерів. В обох випадках справа стосувалася порушення вимог фінансового контролю.

У березні суд виніс постанову у справі, де зазначалося, що щорічні декларації депутат подавав із суттєвим запізненням. Поважних причин для порушення строків подання суду надано не було.
В результаті він отримав штраф у розмірі 850 гривень та судовий збір — 605,60 гривень.

У липні вийшла ще одна постанова щодо аналогічної ситуації. Депутат подав із запізненням декларацію за 2024 рік. На другий раз він отримав штраф у розмірі 1700 гривень та судовий збір — 605,60 гривень.

Визнали корупціонером і Олександра Геркогриба, який був начальником пересувного відділення поштового зв’язку №60 АТ «Укрпошта».

Суд встановив, що 8 травня 2024 року, отримавши з головної каси «Укрпошти» 291 750 грн для виплати орендної плати за земельні паї мешканцям сіл Горбівці та Вінниківці Літинської громади, він привласнив 25 тисяч гривень.

Щоб приховати злочин, обвинувачений повідомляв потерпілим неправдиві відомості про «неможливість виплати всієї суми в той день» та самостійно підробляв підписи у платіжних документах.

У суді обвинувачений визнав, що пішов на злочин через борги за мікрокредитами. Оскільки він уклав угоду з прокурором, отримав п’ять років позбавлення волі та позбавлення права обіймати керівні та матеріально відповідальні посади строком на два роки. Водночас суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк — три роки.