З січня 2010 року вінничани можуть не знайти у вільному продажу на ринках сало і м’ясо

Закон забороняє з першого січня 2010 року продавати на агропродовольчих ринках усю тваринницьку продукцію - сало, мясо, молоко, домашній сир та інші молокопродукти, що виробляються у приватних господарствах селян.

Для багатьох вінничан стане несподіванкою, якщо вони з першого січня 2010 року на м’ясних та молочних прилавках вінницьких ринків не побачать звичного усім сала і м’яса та домашнього сиру та сметани. Саме через те, що Україна законодавчо уніфікувала вимоги вступу до СОТ, ці товари можуть зникнути з прилавків. Бо вони не відповідають вимогам Світової організації торгівлі.
Сало без шкіри
На продуктових ринках з січня мають продаватися тільки ті м’ясні і молочні продукти, що пройшли первинну обробку.
- Наприклад, м’ясо має продаватися розділеним на частини та охолодженим і упакованим по сортах. Сало – відділене від шкіри. А молоко не повинно доїтися руками, а тільки із застосуванням доїльного апарату, - говорить директор вінницьких ринків Укрспоживспілки Володимир Іжевський.
Така новина шокувала селян, що у своїх садибах вирощують худобу та птицю. А також і споживачів-городян.
- Тепер не знаю, що робити з поросям, яке вирощую до Різдва, - каже Леонід Маковий. – Хотів сам продати м’ясо та сало на базарі, а доведеться здати або на м’ясокомбінат, чи перекупникам.
Адже, щоб самому продати на базарі свинину, доведеться забивати тварину на спеціалізованому забійному підприємстві чи в кооперативі. А їх в області одиниці.
- Зараз тільки прийнятий у першому читанні закон про селянські сільгоспкооперативи. Якщо передбачити у цьому законі умови, за якими на селі буде вигідно розвивати такі кооперативи, то це один із шляхів вирішення проблеми, - вважає голова обласної асоціації фермерів і приватних землевласників Інна Кухарчук. – Якщо ми вступили у СОТ і тримаємо курс на Євросоюз, то ми маємо відповідати стандартам. Але вводити у повному обсягу норми ще зарано. Для багатьох виробників це обмежить доступ на ринки.
- Рано чи пізно ми реалізуємо відстрочені норми. Оскільки прагнемо долучитися до євроспільноти, де вимоги до продукції тваринництва доволі жорсткі. Це не чиясь забаганка, це продиктовано винятково безпекою здоров’я людини, - пояснює Петро Вербицький, голова Державного комітету ветеринарної медицини. - Але на даному етапі, у скрутну пору для аграріїв, вважаю, що такі обмеження лише погіршать ситуацію на селі. І економічну, і соціальну.
У статтях 33 та 35 Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів" йдеться: "Забороняється здійснювати забій парнокопитних та інших копитних, а також забій свійської птиці та кролів в обсягах, що перевищують п’ять голів на день, не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою", "забороняється реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках”.
Як бачимо, обмеження дуже істотні.
Споживачі незадоволені
Норми СОТівського закону не радують і споживачів, звичайних городян, що у багатьох випадках купують м’ясопродукти на ринках.
- Звичайно, якщо на ринках не буде м’яса, сала, сметани та сиру, то це усе доведеться купувати у магазині. Можливо, це не так зручно, як на базарі, але що вдієш, - говорить вінничанин Сергій Карпов.
Для мешканців великих міст цю проблему здатні вирішити супермаркети, яких у Вінниці чимало. А от для тих, хто мешкає у невеликих містах, це може стати великою проблемою.
- У нас в Літині немає великих магазинів, де б можна було купити м’ясо і сало. Ринок, на якому усе це продається, працює лише три дні в тиждень. Тому для багатьох виникнуть незручності. За цими покупками доведеться їздити у Вінницю, - говорить Леся Степанова.
Підприємці б’ють на сполох
Віддалити цю "перспективу" намірився Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, ініціювавши проект закону України "Про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". 19 серпня законопроект був схвалений урядом, а якщо його підтримає ще й Верховна Рада, то перспективу обмежень буде відкладено аж до 2015 року.
- Коли у 2005 році депутати голосували за зміни до Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів", вони й не гадки не мали, що це матиме такі наслідки. Тоді Україна квапилася до СОТ. А про виробників і споживачів ніхто не подумав, - вважає Іван Надольний, голова представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області.
За новими правилами, селянин, котрий виростив худобу на товарне м’ясо, забиватиме її на бойні, що значиться у реєстрі і відповідає санітарно-гігієнічним нормам. На цих пунктах діятиме ветеринарна служба, яка сьогодні провадить ветеринарно-санітарну експертизу безпосередньо на ринках.
Тим часом, Кабінет Міністрів України у тримісячний термін мав підготувати та затвердити план заходів з реалізації положень частини другої статті 33 та частини першої статті 35 Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів" з обов’язковим врахуванням міжнародних вимог і зобов’язань України. Але як це буде зроблено реально – невідомо.
Тож ми опинилися у ситуації, коли треба вводити норми безпечності та якості харчових продуктів згідно із СОТівськими стандартами, а до цього ніхто не готовий.
Із Законом "Про безпечність та якість харчових продуктів" можна ознайомитися у бібліотеці https://vn.20minut.ua/tema/607

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google