Хто відповідатиме за землетрус?

Вінничани не готові до наслідків можливого землетрусу. Тим часом рятувальники радять тим, хто мешкає на перших-других поверхах, вже при перших поштовхах залишати будинок і відходити від нього на відкриту місцевість. А тим, хто проживає вище - негайно залишити кутові кімнати.
Постраждають «хрущовки»

Найбільш ймовірними об’єктами пошкодження, якщо до Вінниці докотися хвиля землетрусу у п’ять-сім балів за шкалою Ріхтера, стануть старі будинки. Це райони так званої масової забудови у 60-тих роках. Принаймні, так вважають фахівці у сфері будівництва.
- Якщо ця біда станеться, то найбільші ушкодження стануться у районах масової і поодинокої забудови «хрущовками». Річ у тім, що термін придатності таких будинків вичерпався повністю чи майже повністю. Термін придатності цього житла вичерпався майже на 90%. У таких будинках зварювальні стики вже не надійні. Тому, якщо стануться сильні поштовхи, людям, що живуть у цих будинках, слід побоюватись найбільше. Також можуть виникнути проблеми у тих вінничан, що реконструювали свої квартири і змінювали без дотримання архітектурно-будівельних норм. Йдеться про тих, хто робив реконструкцію на несучих опорах та стінах. Якщо ж реконструкція не торкалася несучих опор, то переживати не варто. Але Вінниця чинними державними нормами не віднесена до категорії регіонів з підвищеним рівнем сейсмічної небезпеки. Та й прогнози про можливість великих за магнітудою поштовхів є мінімальними, - каже голова Комітету технічного нагляду за будівництвом у Вінниці та області Валерій Гріненко.
Але якщо станеться біда, то чимало будинків у Вінниці складеться, мов карткові. Найбільше "хрущовок" побудовано на Вишенці. Район так званої "Верхньої Вишеньки", від Хмельницького шосе до вулиці Порика. Достатньо щільна забудова такими будинками на вулицях Київській, Фрунзе, Станіславського, 600-річчя, на Тяжилові, Замості. Не загрожують руйнування тільки тим, хто живе у приватному секторі. Та у відносно нових будинках. Та й тут є застереження.
Валерій Гріненко каже, що ризиковими об’єктами у Вінниці є не тільки старі, а й нові будинки.
- Якість ведення будівництва та дотримання будівельних норм у нас бажає бути кращою, - каже він.
На сьогодні будівельні норми України передбачають, що в регіонах, де сейсмічна активність становить шість балів, споруди мають витримувати коливання силою сім балів.
Начальник обласного управління архітектури та містобудування Сергій Царенко сподівається, що вінничанам та мешканцям області нема чого хвилюватися і панікувати.
- За усіма діючими нормами, ми не належимо до сейсмічно небезпечних регіонів. Тому думаю, що землетрус з великими значеннями нам не загрожує. Щодо можливих ризиків, то ймовірні деформації та тріщини на старих будівлях. Проте, думаю, що всі чутки про можливість сильного землетрусу перебільшені.
Падають і нові будинки
Начальник головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв’язку міськради Василь Броварник каже, що він не може коментувати ймовірність сейсмічної активності та й власне, розмови щодо потужного землетрусу вважає дещо перебільшеними.
- Єдине, що я можу сказати, що 60% нашого житлового фонду – це зношений житловий фонд, - каже він. - Крім того у Вінниці нараховується 180 будинків, які визнані небезпечними, це, як правило, старі будинки. Як, наприклад, будинок на Свердлова, 116. Разом з тим, ми маємо також 300 панельних будинків - вони можуть нормально витримати можливі поштовхи. Але щось прогнозувати досить складно, адже падати можуть і нові будівлі.
Трясло у березні

Перший раз вінничани відчули поштовхи землетрусу у 1977 році. Тоді Вінницю «трухануло» на чотири бали. Це були наслідки землетрусу у сейсмічно-небезпечній зоні Вранча у Румунії.
Вінничанин, директор філії страхової компанії Олег Бурко добре пам’ятає цю ніч, хоча він тоді вчився лише у шостому класі.
- Ці поштовхи запам’яталися дуже добре. Бо тоді, приблизно після 23.00, ми та наші сусіди усім будинком вийшли з квартир на вулицю. Це зробив багато хто з мешканців Вишеньки. Щоб не стояти біля будинків, ми перебралися у відкрите місце – біля літака, що на проспекті Космонавтів. Дорослі були дуже заклопотані. Не було відомо, чого трясеться земля. Люди боялися, що розпочалася атомна війна. Нам же дітям, було цікаво: ми півночі вешталися вулицями від однієї купки людей до іншої. Це сприймалося тоді, як справжня пригода. Було цікаво і трохи страшно, - каже Олег.  
Побоюючись за життя, багато хто з вінничан навіть покинув оселю.
- Землетрус 1977 року пам’ятаю добре. Це було вночі. Я прийшов з роботи з другої зміни. Тоді багато хто залишив будинки і в розгубленості вийшли на вулицю. Було страшно, ситуація у світі була нестабільною, а про землетрус тоді не думалося. Перш за все, спадало на думку, що почалася війна, - розповідає Василь Візин.
Другий раз Вінницю трусило від румунського землетрусу в 1986 році. Це було влітку між другою і третьою годиною ночі. Під час поштовхів у Вінниці тоді ніхто не постраждав. Не було зруйнованих і пошкоджених будинків.
Землетрус можливий
Фахівці кажуть, що землетрус у Румунії може бути потужністю у дев’ять балів, а отже і нас може добряче потрусити.
Заступник директора Інституту геофізики Національної академії наук України Олександр Кендзера уточнив спеціально для «RIA», що румунські фахівці говорять про максимальні значення землетрусів у районі Вранча і ймовірні наслідки для сусідів.
- До того ж передбачити точну дату катаклізму нереально. Будь-які прогнози робляться тільки за зміни стану навколишнього середовища. Хоча і вони у 99 випадках зі 100 не справджуються, - розповідає Олександр Кендзера.
За його словами, у разі виникнення епіцентру землетрусу у районі Вранча він виллється у Вінниці та Центральній Україні у поштовхи потужністю шість-сім балів.
- Але ймовірність таких поштовхів дуже незначна. Раз на п’ять тисяч років, - говорить Олександр Кензера.
Потрясе несильно
Керівник відділу сейсмічності Карпатського регіону, кандидат фізико-математичних наук (інститут геофізики Академії наук України) Сергій Вербицький так прокоментував прогнози румунських колег:
- У мене немає підстав вірити у те, що Україні загрожує сильний землетрус, тому що в світі немає методів короткострокових прогнозів, існує лише імовірний прогноз, прогноз того, де може відбуватися землетрус, якої сили може бути, якої періодичності. Але сказати, що землетрус буде в певному регіоні і вже завтра чи післязавтра – такого не існує. Навіть не можна сказати, чи буде землетрус через місяць чи навіть протягом року, - каже він.
Хто відповість за наслідки
У головному управлінні з надзвичайних ситуації та захисту населення облдержадміністрації запевнили, що місту Вінниці та області нічого не загрожує, оскільки воно розміщене у сейсмічно благополучній зоні і, отже, серйозних руйнувань очікувати не варто.
- Взагалі, ми ніколи не відпрацьовували заходів щодо ліквідації наслідків землетрусу та захисту населення від можливо такої аварії, - каже відповідальний за зв’язки з громадськістю управління В’ячеслав Бойко. - Перевірку будівель на стійкість до землетрусів ми не проводимо.
У прес-центрі служби «101» готові оперативно відреагувати на будь-які надзвичайні ситуації, в тому числі, і землетрус. Але стан підвищеної бойової готовності, у зв’язку з можливим землетрусом у Румунії, не оголошувався.
Рятувальники кажуть, що короткострокового прогнозу у світі ніхто не робить, і навіть у США (з їхньою довершеною базою) не оголошують офіційних повідомлень про можливість землетрусів у той чи інший короткий період.
Якщо від поштовхів зруйнується будинок, побудований чи перебудований з порушенням технічних норм, то за завдану шкоду відповідатиме той, хто будував чи перебудовував будівлю.
- Але реально це встановити важко. Практично неможливо. Для того, щоб це зробити, треба, щоб був хтось зацікавлений у цьому. Якщо спрогнозувати ситуацію, то все буде так: наприклад, у місті під час землетрусу руйнується кілька будинків. Навряд чи держава ініціюватиме розслідування, чи правильно вони були побудовані. Усе спишуть на природну катастрофу. Виплатять постраждалим компенсації, можливо, забезпечать житлом. Це могли б зробити страхові компанії. Але за умови, що хтось із клієнтів реально уклав би поліс, де б був пункт про відшкодування збитків від землетрусу. Але я не знаю жодного випадку такого договору, не те що у Вінниці, а й у державі. Що ви хочете, якщо від паводку не страхуються навіть там, де щороку заливає водою, - говорить директор Вінницької філії страхової компанії «АИС Поліс» Олег Бурко. 
Нетрадиційний прогноз МНС
Серед оперативних прогнозів на сайті МНС є й нетрадиційний. Він стосується ймовірних найбільш небезпечних днів, у які можуть виникати складні ситуації як природні, так і техногенного характеру. За прогнозом  Міжнародного інституту соціоніки, до кінця березні 2010 року найбільш небезпечними (екстремальними) днями місяця очікуються: 22-23, 28-29 березня (похибка складає плюс-мінус 16 год.). В екстремальні дні місяця очікується зростання ймовірності техногенних та природних надзвичайних ситуацій, аварій на вугільних шахтах. А також збільшення аварійності на транспорті (особливо авіаційному та водному), продуктопроводах, небезпечних подій на АЕС, різних природних стихійних явищ та аномалій (у тому числі паводків, підтоплень зсувів, обвалів, землетрусів, тощо).

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.