Тіло зниклого Віталія Мулярчука знайшли у Вінниці в Південному Бузі

Віталика шукали два з половиною місяці. За цей час він наснився майже усім своїм друзям. Вони до останнього не вірили, що зі зниклим юнаком трапилося найстрашніше.
RІА вже розповідала - у п’ятому номері газети, від другого лютого цього року - про зникнення молодого хлопця, державного службовця зі Староміського відділу соціального захисту населення.
У ніч 21 січня Віталій разом з друзями повертався з дня народження від колишнього однокласника Володимира Павліченка. Вийшов з таксі на вулиці Стеценка. Віталій часто ходив пішки на роботу й з роботи, незважаючи на далеку відстань – жив на квартирі у тітки на вулиці Дачній. Коли таксі зупинилося на Стеценка, один хлопців, що їхав з Віталієм, вийшов проводжати дівчину. Віталій вийшов слідом. Сказав, що хоче пройтися, бо з цього місця ще ніколи не ходив пішки. Більше його не бачили.
Обличчя не показали
Віталій Мулярчук родом з села Сальниця Хмільницького району. Працювати у Вінниці почав після закінчення торговельно-економічного інституту. В обласному центрі живуть і працюють багато однокласників, а також друзів з села. З ними найчастіше спілкувався Віталій. Так сталося, що один з його друзів Сергій першим дізнався, що з річки дістали тіло зниклого Віталія.
- У четвер, 7 квітня, мені подзвонив Сергій, - каже однокласник Віталія Володимир Павліченко. – Було це майже о шостій вечора. Він живе недалеко від кондитерської фабрики. А саме в тому місці люди побачили утопленика. Сергію про це сказали знайомі, які у той час поверталися з роботи. Він одразу пішов до річки. Там уже була міліція. Сергій сказав, що в нього пропав друг. Може, це він. Йому дозволили оглянути. Але тільки одяг. Обличчя чомусь не показали. Сергій по телефону сказав, нібито Віталік. Бо високий на зріст. Одяг схожий.
Через дві години після того Павліченку зателефонував молодший брат зниклого Віталія – Володимир. Сказав, що батько упізнав у витягнутому з річки хлопцеві Віталіка.
Пропав тільки годинник
Микола Мулярчук, батько Віталія, у розмові з журналістом RІА ледве видавлював з себе слова. Розмовляли з ним наступного дня після похорону. Біль стискав горло чоловікові.
- Пропав тільки годинник, - каже Микола Петрович. – Перстень із золота залишився на пальці. Чи були травми? А хіба через стільки часу там щось видно? Для нас це такий шок, що дотепер не віриться, що таке сталося. Ми до останнього жили надією, що Віталік живий. Усі ворожки й екстрасенси, до яких їздили, казали, що хлопець живий, що знайдеться. Одні передбачали, що його завербувала якась релігійна секта і він у них працює на будівництві. Версій було багато. Припускали, що може, де знайшов якусь дівчину. Один казав, що син знайдеться через місяць або через три. А вийшло, що через два з половиною. І не знайшовся, а його знайшли у річці.
Приснилося, що я в нього на похороні
Приблизно через тиждень після зникнення Віталія його однокласнику Володимиру Павліченку наснився сон. “Це в мене тоді був день народження, - розповідає Володимир. – Не хотів я відпускати друга, пропонував залишитися на ніч, спати було де. Віталій відмовився. Поїхав на таксі з друзями. Таксист, до речі, теж наш знайомий. Чому він вийшов по дорозі?..”
Володя перший, кому наснився зниклий друг. Пізніше Віталій снився багатьом. Але Володі Павліченку найчастіше. Три рази він бачив друга уві сні. Найстрашніший був перший сон. “Мені приснилося, що я у Віталія на похороні, - каже Володимир Павліченко. – Від того аж прокинувся. Люди кажуть, коли бачиш щось у сні, то знай, що в житті все буде навпаки. Ця думка й тішила мене. Два наступні рази ми бачилися у кращій ситуації. Якось приснилося, що я на пероні залізничного вокзалу проводжаю Віталія в дорогу. Ще раз снилося, що ми з ним грали в карти. Знаєте, так само за грою в карти його бачили у сні ще двоє наших друзів. Снився Віталій і дівчатам. Вони його бачили веселим, радісним”.
На похорон зібралися усі Віталієві друзі. Приїхали з Києва, Вінниці, Бердичева. Майже все село прийшло провести в останню дорогу хлопця з добрим серцем і щирою вдачею. Таким Віталій запам’ятається усім, хто його знав. Ховали його у закритій труні. Коли саме загинув хлопець і за яких обставин, конкретно не знає ніхто. Відома тільки дата зникнення – 21 січня.
- Лід давно вже розтанув на річці, - каже Володимир Павліченко. – Але чомусь тільки зараз тіло спливло на поверхню...

Від редакції: висловлюємо щирі співчуття батькам і рідним Віталія Мулярчука, а також його друзям, у зв’язку із загибеллю чудової молодої людини. Дуже шкода, що не вдалося знайти його живим. Ще один приклад того, що ходити вночі вулицями Вінниці не завжди безпечно.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.