Чому сусід пообіцяв переселенці: «Вінниця їй покажеться пеклом проти Маріуполя»

Пенсіонерка з Маріуполя Алевтина Тищенко (68): - Коли мене били, то роз’яснювали, аби я забиралася не тільки з квартири, але й з міста, бо знайдуть і уб’ють

Діти поїхали в Росію, а пенсіонерка Алевтина Тищенко перебралася у Вінницю. Каже, не раз їздила сюди до подруги, коли та була жива, і вподобала тутешній клімат. А щойно в Маріуполі бойовики розстріляли міліціонерів, наважилася на переїзд.

Тікала від війни в спокійний регіон мешканка Маріуполя, коли там якраз ховали убитих. Торік влітку. Вона зібрала 12 тисяч доларів й єдине, що змогла купити тут за ці гроші, – частина двокімнатної квартири.

- Мені підходив цей варіант. Я б собі сиділа в своєму кутку, обклалася гаджетами й не виходила, - каже 68-річна пенсіонерка, які важливо, щоб інтернет був. – Дівчина, яка жила в другій половині, привітно мене зустріла, коли я з посередницями і продавцями дивилася квартиру. Вона була з маленькою дитиною на руках. Я ще сказала, що зможу допомагати…

Це було в червні минулого року. Відтоді Алевтина Тищенко так і не змогла заселилися в придбане житло. Зараз вона знімає кімнату в гуртожитку, бо прописані в квартирі на Київській 162а люди заважають вселитися. Їхня частка, на відміну від проданої, не приватизована і є власністю міськвиконкому. Тим не менше квартиронаймачі вважають себе повноправними господарями і кажуть, що не пустять нікого чужого на поріг.  

Не серйозно?
Договір купівлі-продажу, як виявилося, в цій історії ні для кого не аргумент. Ні для сусідів, не для міліції. Неодноразові виклики «102», як каже Алевтина Тищенко, не допомогли їй реалізувати своє законне право – заселитися в придбане житло. Жінка днями написала скаргу прокурору, бо підозрює злочинну змову сусідів з правоохоронцями. Скарга ще на розгляді. А на руках в жінки вже є рішення суду на її користь.

На Грушевського, 17 Алефтина Тищенко пішла вимагати права на вселення, і місяць тому суд виніс таке рішення. Ухвала пішла в Державну виконавчу службу, там жінці сказали, що за її вселення візьмуться за тиждень-два.

Рішення суду про вселення за позовом жінки, винесене 25 серпня, - заочне

Тим часом власниця кімнати справно платить не тільки за гуртожиток, де живе, а й за комунальні послуги по свій частці квартирі (це 11 з 20 частин двокімнатки). А паралельно «бездомна» жінка витрачається ще й на ліки. Каже, після застосування до неї сили сусідом В’ячеславом Мальченком їй поставили діагноз «травматичний паркінсонізм».

- Мені дуже її шкода. Нещасна бідна жінка потрапила в страшну халепу і до сьогодні не може виплутатися, - говорить хороша знайома переселенки Валентина. - Тепер в неї і стан здоров’я поганий. Підкосило. Вона в лікарні лежала після нападу того Мальченка. А як приїхала у Вінницю, то була енергійна така, кремень-жінка. Зараз в неї починають руки трястися. Миттєво якось сльози виступають. Авжеж, їй погрожують постійно. І мені погрожували. Але міліція сказала, що це несерйозно…

Як продали «комуналку»
Валентина разом з Іриною (прізвища відомі редакції) була посередницею під час покупки Алевтиною Тищенко цієї проблемної, як виявилося згодом, кімнати. З цими вінничанками пенсіонерка спочатку списалася по інтернету, а потім ходила дивитися кімнати в гуртожитках. Втім, приглянувся негрошовитій «комунальний» варіант. Звичайна двокімнатна квартира, де із сусідами довелося б ділити якось коридор, кухню, санвузол…

- Така пропозиція за 12 років моєї роботи була у мене перша і остання, - каже ріелтор Ірина. – Якби можна було передбачити, що все так обернеться, ми б цю квартиру десятою дорогою обійшли…    

В день оформлення покупки майбутня сусідка Тіни Яна, яка доти ніяк не показувала свого невдоволення продажем кімнати, викликала міліцію. Був виклик й на другий день, коли пенсіонерка прийшла з речами. На тертій раз дзвонили на «102» вже подруги жінки з Маріуполя.

За її словами, сусіди покликали її самі, сказали, що батько принесе документи, які будуть підставою для розірвання договору купівлі-продажу.

- Мене заманили в пастку, - каже 68-річна пенсіонерка. – 14 червня мені погрожували вбивством три людини, Мальченко, його друга дружина і дочка з дитиною на руках. Чоловік душив, заламував руки, бив кулаками по спині і голові. Він зумів мені вколотити професійну хворобу боксерів – травматичний паркінсонізм. А щоб закріпити успіх цього побиття, жінка роз’яснювала, щоб я забиралася не тільки з квартири, але й з міста, бо знайдуть і уб’ють…

Пенсіонерка каже також, що на неї чоловік замахнувся ножем, але дочка руку перехопила. Лишень від дитячого крику, вона збагнула, що треба тікати до дверей. Переселенка вибігла надвір. Невдовзі на місці була міліція.

Прописалася в квартирі Алевтина Тищенко в той же день, як уклала договір купівлі-продажу 

Кримінал затягнувся
За заявою Тищенко відкрили кримінальне провадження. Як сказала начальник сектору зв’язків з громадськістю міської міліції Яна Шкляр, йдеться про нанесення легких тілесних ушкоджень. Чому так довго йде слідство, речниця розказала після розмови зі слідчою: свідків, які б підтвердили заяву потерпілої немає, остання ще доносить документи про свою ховробу, й буде призначена друга судово-медична експертиза.

А в дільничного прес-офіцер дізналася, що викликів у конфліктну квартиру на Київській 162а було декілька, і через постійні скандали обом сторонам виносили офіційне попередження про неприпустимість такої поведінки. 

Правоохронці опитували мешканців будинку і дізналися, що вони підтримують старих жильців, вважають скандальною переселенку. А які пояснення давав фігурант кримінальної справи? Нібито, що приїжджа у придбаній кімнаті жити не збирається, а хоче вселити якогось квартиранта, от тому він проти.  

Натомість Алевтина Тищенко каже, що це В’ячеслав Мальченко в квартирі не живе. Вона принесла в редакцію фото будинку в Стрижавці й сказала, що це його житло, а не місце прописки.

- Я власник цієї квартири і я там живу! – відрізав В’ячеслав Мальченко по телефону і сказав, що оскаржує продаж кімнати в суді й судитиметься до останнього. – А як це я зараз в свою сім’ю пущу якісь сепаратистку чокнуту? В квартирі є доля (була до продажу, - авт.) моєї першої жінки. Хай собі вона живе чи дочка, але чужих мені туди не треба!

Проблема однієї на двох квартири безвихідна
Перша дружина і старша дочка В’ячеслава Мальченка Людмила приватизували свою частку в квартирі й продали Алевтині Тищенко. Людмила розказала, що вона і мати давно на Київській не жили, 22 роки вони з батьком не спілкувалася.   

- Коли квартира була вже продана, він почав обурюватися, – каже вона. - І буквально одразу після цього почав зі мною судитися. Оспорював продаж і приватизацію. Ось буквально днями я отримала з Києва рішення суду. Воно на нашу користь. Маю його передати Тіні Миколаївні.

І якщо батько Людмили між іншим казав, що його не повідомили про продаж частки, а він по Закону мав бути першим покупцем, то дочка каже інше:

- Звісно, я зрозуміла, що вони перші покупці. Мала відправляти нотаріально повідомлення, але в БТІ сказали, що ця частина належить міськвиконкому, тож ми відправили повідомлення на міськвиконком. Міськвиконком дав дозвіл на продаж і таким чином я продала кімнату. Він знав все це, хай тепер не говорить. Його дочка знала. Вона зустрічала покупців.

Але зараз молодша дочка Мальченка каже, що вона сприймала покупців несерйозно, не вірила, що такий варіант комусь підійде.

- Мене не повідомили. Обійшли Закон, - твердить своє В’ячеслав Мальченко. - Суди будуть іти не один рік, бо ущемили мої права. Хай не милиться ця хитро-мудра з Маріуполя, бо їй Вінниця покажеться пеклом проти Маріуполя. Я їй це не казав, але вона мене виведе…

А що відповідає чоловік на звинувачення в побитті переселенки? Заперечує все:

- Я її не бив, але я її поб’ю. Вона ще раз мене зачепить - голову відкручу. Її попереджали, що таке буде…

- Хто попереджав, ви? – питаємо в співрозмовника.

- Я і дочка моя говорили, що тут зроблений ремонт, стоять лічильники, паркет, плитка. Вона думає, що я все поробив, а вона зайде і буде жити? Не буде вона там жити. Будуть суди, постійно будуть суди. Хай не думає, що вона така розумна, бо біженка!

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.