Для цих родин життя розділилось на до та після. Межа, яка змінила все в їх житті - це втрата близької та рідної людини. Родини, які приїхали у Вінницю та провели свій час в період з 27 по 29 березня об’єднало одне горе. Вони втратили на війні своїх рідних. Дехто батька чи вітчима, дехто чоловіка, дехто сина, дехто дядька.
Громадське об’єднання «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» та Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників організували для членів родин воїнів Вінницької області, які загинули в АТО, цикл заходів. Протягом трьох днів з сім’ями працювали психологи, які є волонтерами та членами асоціації.
- Цього разу ми запросили сім’ї тих, хто загинув до грудня 2014 року. Ще є 40 сімей, яких ми запропонуємо свою підтримку на наступному заході Родинного кола, - розказує координатор, практичний психолог та волонтер Леся Войчишина.
За словами Лесі Войчишиної, такі розвантаження дуже потрібні людям. Адже вони живуть в своїх проблемах та багато з них вважає, що їм дуже тяжко. Але коли вони збираються разом та дізнаються, що не самотні, - це стає першою перемогою в їхньому житті. Діти та дорослі, які сумнівались відвідувати їм такі заходи чи ні, не хотіли по завершенню повертатися додому. За словами організаторів «Родинного кола Вінниччини» деякі родичі приїхали з сумними очами, а вже піж час прощальної зустрічі з їх обличчя не сходила посмішка.
Сім’ї проживали в гуртожитку інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Годували людей на базі 16 школи. В класах 16 школи проводились психологічні тренінги. ГО «Подільська громада» та ПП «Меридіан» виділили гроші на харчування. Діти отримали цікаві подарунки від ГО «Полум’я надії». Також діток катали на конях завдяки ГО «Самопоміч». ГО «Подільський ресурс» за сприянням вінницької міської ради організували для дітей відвідання боулінгу та «Макдональдсу».
«Діти з цікавістю розгортали коробки «Доброго Самарянина» та були дуже задоволені тим, що там находили. Діти діставали та з неприхованою дитячою радістю хизувались перед батьками олівцями та альбомами для малювання, різними гігієнічними засобами та предметами одягу. Але найбільше дітки раділи звісно ж іграшкам, які вони знаходили в своїх коробках. В дівчаток це були ляльки, в хлопчиків машинка або літак», - розказує представник ГО «Полум’я надії» Анатолій Загляда.
- Наша організація називається «Полум’я надії». Ми прийшли на захід з метою запалити надію в серцях тих, хто її потребує. Особисто мене дуже вразила історія дівчинки Насті. Вона племінниця загиблого льотчика Дмитра Майбороди. Дівчинка в 11 років цікавиться військовою справою. Вона навіть на захід прийшла у військовому костюмові, - зазначає Анатолій.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Дарья