За останні два роки в Україні помінялись три уряди та два прем’єра, а чи стало пересічному громадянину від цього краще жити? Проведення реформ супроводжувалось підвищенням тарифів, падінням національної грошової одиниці, зниженням рівня соціальних стандартів.
Найбільше хвилює громадян нашої країни питання зростання тарифів на комунальні послуги. Влада пояснює цей непопулярний крок необхідністю налагодити співпрацю з західними партнерами, адже, підвищення тарифів було одним із вимог МВФ для продовження надання Україні фінансової допомоги. Також, лунають думки про те, що це «економічно вмотивована ціна». Хоча вже всім відомо, що майже половину ціни на енергоносії складають прибутки. Отже, за рахунок кишень простих українців поповнюється бюджет держави та певних компаній.
Очевидно, що запроваджена попереднім урядом система адресних дотацій для компенсації за зростання житлово-комунальних тарифів виявилася однією з псевдореформ, по-суті зберегла діючий статус-кво серед основних вигодонабувачів. Чинний уряд навіть не ставив завдання щодо реформування системи субсидій і тим заклав міну уповільненої дії під бюджет наступного року, коли його більшу частину буде витрачено тільки на соціальні виплати - субсидії, пенсії, зарплати бюджетників тощо.
Немало важливим є те, що протягом останніх двох років, в результаті «реформ», безпрецедентна триразова девальвація гривні і майже дворазове зростання цін знецінили гривню, що призвело до різкого зниження реальних доходів громадян та знецінення їх гривневих заощаджень. За інформацією глави Нацбанку, українські громадяни безповоротно втратили в банках 59 млрд. грн. або 2,4 млрд. доларів за нинішнім курсом. І це не межа. Банки продовжують активно банкрутувати.
Підвищення самих тарифів – це був не останній «приємний сюрприз» від влади, тепер згідно з українським законодавством, за рішенням суду, якщо сума заборгованості за житлово-комунальні послуги перевищить 14,5 тисяч грн., тобто 560 доларів, у боржників будуть відбирати квартири. Приклади конфіскації квартир за комунальні борги вже є в Дніпропетровську і Луцьку. Як можливо таке, що людину, яка все життя пропрацювала, стояла у черзі на квартиру, сьогодні при нинішніх тарифах, які просто нереально оплатити, позбавлятимуть власного житла?!
За даними Держстату, в 1 кв. 2016 році реальні наявні доходи населення України, визначені з урахуванням цінового фактора, впали на 14,9%. При цьому половина домогосподарств не вірить у поліпшення ситуації, і тільки 5,4% населення все-таки сподіваються, що жити стане легше. Середній дохід працездатного населення в Україні становить 2315 грн. і він реально менше, ніж встановлений Міністерством соціальної політики прожитковий мінімум 2615 грн. Це означає, що як мінімум половина українських сімей повинні звертатися за субсидією.
«Але отримання субсидії не означає, що цим можна пересічному громадянину забезпечити повноцінний соціальний рівень. Адже, більшість людей, які навіть отримують субсидії, не в змозі забезпечити свою сім’ю або родину самим необхідним», - зазначив депутат від Опозиційного блоку Сергій Чорноокий.
На погляд представників Опозиційного блоку очікувати успіх від реформ в цій сфері можна було б, якби уряд запропонував пакет рішень:
- введення конкурентного ринку газу;
- створення незалежного регулятора цього ринку;
- економічні стимули і інструменти енергоефективності;
- і на завершальному етапі створення ефективної системи захисту соціально незахищених громадян від підвищення цін на газ.
На думку представників Опозиційного блоку самим кращим та дієвим механізмом, для досягнення економічної стабільності та достатнього соціального захисту населення країни, потрібно працювати не з популістичними заявами, а виконувати обіцянки перед виборцями задля забезпечення інтересів свого електорату. Або в іншому випадку, коли посадовці та депутати не в змозі справитись зі своїми обіцянками – потрібно звільнятись з посади, або йти на перевибори.