Чим закінчується небезпечна гра за несплату житлово-комунальних послуг?

Судова тяганина, нарахування інфляційних втрат (+ 3% річних), сплата судового збору, зіпсований настрій, постійний стресовий стан…. Цей список можна продовжувати і далі, однак всього цього можна уникнути і спати спокійно, якщо не зволікати із оплатою житлово-комунальних послуг та не допускати до прострочення заборгованості.

Безумовно в умовах сьогодення питання оплати житлово-комунальних послуг є актуальним і досить болюче сприймається громадянами, які вже потрапили до списку боржників.

То яких же наслідків слід очікувати громадянам від простроченої заборгованості за житлово-комунальні послуги розповіла старший юрист юридичної компанії «iLex Co. Ltd.»  Міщенко Алла Геннадіївна.

Систематична несплата за комунальні послуги та накопичення боргів може закінчитися примусовим стягненням заборгованості через суд, що в свою чергу збільшить загальну суму заборгованості. Адже відповідно до статті 625 ЦК України, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотка не встановлений договором або законом.

Крім того, правозахисники зазначають, що варто врахувати відшкодування витрат на сплату судового збору, надання  юридичних послуг, в тому числі представлення інтересів в суді.

Так, юрист юридичної компанії «iLex Co. Ltd.» пояснює, що відповідно до статті 88 ЦПК України сторона, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Якщо ж позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв’язку з цим, правозахисник звертає увагу споживачів на доцільності вирішувати дані питання у досудовому порядку з метою економії часу, нервів та додаткових витрат на правову допомогу.

Для прикладу юрист наводить конкретну ситуацію.

06 липня 2015 року ТОВ Житлово-експлуатаційне об’єднання» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБИ_1, ОСОБИ_2, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

За період з 01 лютого 2013 року по 01 листопада 2014 року  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  не сплатили за житлово-комунальні послуги 4 879 грн. 93 коп., а також до їхньої суми боргу нараховано 3% річних, що становить 255 грн. 89 коп., та інфляційні втрати – 1 073 грн. 58 коп., а з 01 листопада 2014 року по 01 серпня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4  не сплатили борг у розмірі 1 736 грн. 32 коп., а також 3% річних у розмірі 38 грн. 96 коп. та інфляційні втрати 746 грн. 61 коп.

Алла Міщенко звертає увагу споживачів на те, що відповідно до статей 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чітко визначено права та обов’язки як споживача, так і виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов’язки споживача полягають у наступному:

• укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору;​
• забезпечення цілісності засобів обліку комунальних послуг та не втручання в їх роботу;
• оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом;
• дотримання вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
• у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах;
• допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;
• своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Крім того, згідно чинного законодавства до основних зобов’язань виконавця житлово-комунальних послуг входить своєчасне забезпечення якісних послуг відповідно до умов договору, надавати необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості та інше.

Дослідивши матеріали у вказаній справі, оцінивши допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв’язок в їх сукупності,  суд задовільнив позов ТОВ «ЖЕО», стягнувши з ОСОБИ_1, ОСОБИ_2, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4 суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 616 грн. 25 коп., а також 3% річних у розмірі 294 грн. 85 коп. та інфляційні витрати у розмірі 1 820 грн. 19 коп.

Крім того, суд стягнув в рівних частках з ОСОБИ_1, ОСОБИ_2, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4  на користь позивача витрати щодо сплати судового збору у розмірі 236 грн. 50 коп.

Виходячи з цього, варто зауважити, що відтепер ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 змушені сплатити загальну суму боргу 8 967,19 грн., яка збільшилась внаслідок судового процесу від фактичної суми боргу за житлово-комунальні послуги на 26,22%, з яких: інфляційні втрати 1 820,25 грн., 3% річних у розмірі 294, 85 грн.  та судовий збір – 236,50 грн.

Тобто загальна сума заборгованості за надані житлово-комунальні послуги становила 6 616,25 грн., однак до сплати змушені оплатити 8967,19 грн.

Таким чином, юрист зазначає, що при стягненні простроченої заборгованості за житлово-комунальні послуги споживачі сплачують значно більше коштів, ніж фактична сума боргу. У зв’язку з цим, Алла Геннадіївна радить громадянам своєчасно здійснювати розрахунки за надані житлово-комунальні послуги, щоб в подальшому не виникало подібних ситуацій.

У випадку ж неможливості проведення своєчасного розрахунку через наявність тимчасових матеріальних труднощів, зумовлених різними суб’єктивними обставинами, правозахисник пропонує вирішити питання шляхом звернення до виконавців послуг задля укладення договору реструктуризації заборгованості тощо.

Так, відповідно до пункту другого статті 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» для реструктуризації заборгованості громадянам необхідно  укласти з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

Якщо ж доходи громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення (пункт четвертий статті 1 цього ж Закону).