Близько п’яти десятків православних вірян Московського патріархату зібралися біля Свято-Преображенського кафедрального собору, що на Соборній, очікуючи, коли об 11 годині вийдуть отці та посвятять їх разом із кошики. Але отці не дуже поспішають. На годиннику вже п’ять хвилин на дванадцяту, а двері все зачинені. Цей факт не дуже подобався одному з чоловіків, який постійно смикав за ручку дверей.
Тим часом не дрімають місцеві жебраки. Свято Пасхи - для них досить “рибне”.
Близько 11.10 двері храму відчинилися і народ зайшов.
У храму все стандартно. Ікони, іконостас, свічки, віруючі. Загалом все як в пристойному православному храмі.
Хоча Свято-Преображенський кафедральний собор - не зовсім православний. Як відомо до 1832 року це був Домініканський собор. Але після агресії Російської імперії, його “віджали” у католиків і передали Московському патріархату.
У самому храмі по стінах розвішали повідомлення зі словами: “Разговаривающєму в храмє посылаются скорби”. Вочевидь натякають, щоб присутні мовчали, бо буде їм “пічалька”.
Тут і розцінки на платні послуги "від бога".
Загалом в храмі торгують різним релігійним причандаллям від свічок до ікон різного розміру. Навіть продають срібні ложки.
Можна придбати Кагор по 35 гривень за пляшку. На етикетці зазначено, що вино водою не розбавляли та написане переконливе прохання вживати божий напій тільки “для здійснення таїнства Євхаристії” та для церковних потреб. Коротше кажучи - не зловживати.
В храмі чоловік, який дивиться за порядком, скаржився жіночці, що продає свічки.
- Вночі оце як святили паски, одна просить, щоб їй води налили більше в кошика, - обурюється чоловік. - “Пасха” має бути в серці і в голові, а не в кількості води в кошику.
Одна з бабусь, які дивляться за порядком в храмі, обурювалися, що хрест не можна відмити від помади, після того як його зацілують жінки.
- Набридло мені постійно відмивати цю помаду, - обурюється бабуся. - Це що не можна в церкву прийти ненафарбованою.
На годиннику вже 11.30, люди втомилися стояти та чекати, коли вже отці божі зглянуться та вийдуть до них. Через невизначеність та очікування частина віруючих пішли так і не дочекавшись обряду освячення пасок.
За десять хвилин батюшки таки вийшли. І тут почалося: один відро несе з водою, а інший віника мочить і одразу на людей. І так щедро. Люди жмуряться - їм весело. Малі діти від води ховаються за ногами батьків.
В кошиках у людей окрім пасок та розмальованих яєць є ще й різні смаколики. Ковбаси, сири, цукерки. Загалом, все так як має бути в кошиках пристойних християн на Пасху.
Зненацька, святий отець, який кропив людей, чомусь захотів “посвятити” журналіста і його камеру.
- Ти чого знімаєш, - поливаючи журналіста святою водою обурюється святий отець. - Давай закінчуй.
Провівши обряд освячення, отці направилися назад до храму, але один з них все не міг заспокоїтися. Очевидно вирішивши, що журналіст має багато гріхів, отець ще раз, щоб вже напевне, шмальнув мокрим віником, окропивши “папараці” святою водицею.
Отці пішли. Але третій з них, який весь час стояв біля входу, захотів також слави.
- Ти чого знімаєш, забирайся звідси, - каже отець, б’ючи журналіста по руці з камерою.
Загалом, обряд освячення пасок, незважаючи на невиправдану та показову агресію отців божих, пройшов позитивно та приніс людям багато посмішок. На позитиві усі розійшлися. Хто пішов ставити свічку до храму, а хто наминати свіжоосвячені харчі.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous