Легендарний батальйон «Айдар» створили вінничани

Легендарний батальйон «Айдар» створили вінничани
Начальник штабу батальйону «Айдар» полковник Валерій Мельник розповів журналісту РІА, чому відмовляє землякам-вінничанам у прийнятті на службу, за що його називають «залізним» полковником, про перспективи АТО і парад у Севастополі, а також про те, хто саме створив легендарний нині бойовий підрозділ

Про те, що у Вінниці лікується після поранення начальник штабу (НШ) батальйону «Айдар», журналіст РІА випадково дізнався від його лікарів. А потім побачив бойового командира  на сесії облради. Він попросив слова і своїм виступом… злякав декого.

- Ми повернемося після війни і з усіх спитаємо, що кожен робив для перемоги, - наголосив полковник. – Війна нічого не згладжує і нічого не спише. Навпаки, ще більше загострює всі відчуття.  

Як з’ясувалося під час розмови з полковником,  він –  вінничанин. На службу у батальйон «Айдар»  пішов з Майдану.

Відео дня

- Саме на Майдані виникла ідея створення бойового підрозділу, - уточнює співрозмовник. – Подав її наш командир полковник Сергій Мельничук. Це він створив бойовий підрозділ.

- Правда, що комбат «Айдару» теж вінничанин?

- Правда. – відповів Валерій Мельник. – Так що батальйон, який нині називають грозою бойовиків і терористів,  сформували  вінничани, керують ним, і служать у батальйоні теж немало земляків.

Довідка

Валерій  Мельник, 51 рік, професійний військовий, полковник запасу. У радянські часи закінчив Бакинське загальнокомандне училища (десантно-штурмовий факультет). На другий рік після здобуття Україною незалежності залишив службу в Росії і продовжив в українській армії, закінчив Академію Збройних сил України (командно-штабний факультет). Воював в Афганістані, брав участь у бойових діях на Кавказі.  Під час подій на Майдані вступив у ряди Вінницької самооборони. У батальйон прийшов тоді, коли підрозділ вже був сформований, і отримав бойове хрещення під час взяття міста Щастя. Прослужив тільки тиждень. Після поранення у ногу доставлений у військовий шпиталь.

Земляки просяться на фронт

Зустрілися з полковником в обласному військкоматі. Тут він проводить співбесіди з тими, хто має бажання поповнити лави «Айдару».

- З майже тридцяти чоловік, які просяться на фронт, відібрав тільки двоє, - каже  полковник. – Приходять люди різного віку. Буває, зовсім молоді. Тим, кому не виповнилося 18, одразу відмовляємо.  Але є такі, кому майже 60. Одного з них запитав, що він вміє робити. Каже, вмію працювати з людьми. Чоловік пояснив, що Донеччина його мала батьківщина, звідти  родом, знає місцевість, людей. На жаль, для батальйону потрібні інші фахівці. Саме їх ми відбираємо.

Полковник просить земляків з розумінням ставитися, коли їм відмовляють. Не ображатися, як дехто це робить. Наголошує, що йде війна з противником, озброєним до зубів. Воювати з таким мають ті, у кого є досвід участі у бойових діях, або колишні військові. Хоча визнає, що формувався батальйон тільки з добровольців.

- Чи правда, що у батальйоні є ті, хто раніше був засуджений?

- Правда, - відповідає співрозмовник. – Я вам  скажу, які  бувають засуджені. Особисто спілкувався з одним з них. До речі, він з Луганської області. Чоловік мав невеликий бізнес. Працював. Одного разу до нього прийшли  люди і сказали, що повинен з ними ділитися. Попередили не рипатися, бо в них, мовляв, надійна «криша». Підприємець фізично здоровий чоловік, сподівався, зможе сам себе захистити. Але ті підключили міліцію і одного разу привезли його в дільницю. Причину знайти не складно.  Але він влаштував  у міліції  побоїще і зумів втекти. Звичайно, його знайшли і знов затримали. Засудили на п’ять років.  Відсидів чотири. У нього очі світяться ненавистю до колишньої влади. Взяв зброю, щоб відстояти справедливість.

Льотчиця Савченко і близько не була біля місця загибелі журналістів

- Розповідають, що у батальйоні є також жінки і дівчата, найбільш відома з них льотчиця Савченко.

- Особисто я з нею не встиг познайомитися, бо її взяли в полон ще до того, як  прибув у батальйон, - продовжує полковник Мельник. - Але у нас всі знають – від рядового до командира, що пред’явлені їй звинувачення шиті білими нитками. Слідчі Росії розкручують справу, нібито Надія була навідником гармат у  артилеристів, які розстріляли російських журналістів. Але в нас нема артилерії. Надія займалася  іншими справами. Під час бою, коли загинули журналісти, її  й близько не було біля того місця.

- Не раз доводилося чути, що «айдарівці» в полон не здаються, а Савченко у полоні.

- Вислів не зовсім точний, бо дійсно, як оцінити після сказаного те, що Надія опинилася в полоні.  Незважаючи на це, бійці все одно між собою  повторюють,  що в полон «айдарівці»  не здаються.  Втім, на війні буває по-різному.

- Чим зайняті інші представниці жіночої статі?

- Одні працюють на кухні, інші – у медслужбі, а є такі, що беруть до рук зброю, - уточнює полковник. – Де б вони не несли службу, кожна знає, як свистять кулі, як розлітаються осколки, як лунають артилерійські залпи. Війна – не жіноча справа. Але це їх вибір, вибір патріотів.  Час від часу навідуються  ваші колеги журналісти, теж жіночої статі..

«Залізний» полковник

- Одного разу приїхала журналістка Громадського телебачення Настя Станко, - розповідає начальник штабу. – Просить дозволу на зйомку. Пояснюю, що  цим може видати наше  розташування.  Навіть  з окремих  фрагментів можна скласти пазли.  Раптом під час розмови  Настя каже фразу: «Пане полковнику, я готова заради вас усіх у полоні опинитися, тільки б по вас не стріляли, не вбивали, не ранили…»  Не знаю, для чого вона це сказала. Ми її провели,  а наступного дня дізнаємося, що Настю взяли в полон. Одразу згадав сказані нею слова і подумав: неспроста твердять, що вони мають властивість матеріалізуватися.

- Жаль, що дівчата йдуть під кулі, правда?

- Вибачте, але в мене таких почуттів не виникає, я професіонал і виконую свою роботу без сліз і жалів, - відверто зізнається полковник. – Під час першої війни і після неї, бувало, серце рвалося навпіл. Пригадую, інколи вночі так  зривався, що дружина опинялася на підлозі. Потім була війна на Кавказі, а тепер тут, на Донбасі. Нерви стали, ніби стальні. Хоч ця війна найстрашніша, але сприймаю все, як має сприймати військовий, який взяв до рук зброю. Хочете, називайте мене «залізним» полковником. Але кажу все щиро, як є.

За словами полковника, на фронті у нього домінує почуття  ненависті до тих, хто прийшов до нас із зброєю в руках, хто  руйнує не тільки будинки, залізниці, підприємства, а долі людей.  Є ще почуття гордості. За нашу патріотичну молодь, яка стала на захист своєї землі, яка добивається справедливості, кращої  долі для себе, своїх батьків, а хто і своїх дітей.

- Ми любимо свою державу, ніхто нас не залякав на Майдані, ніхто не зламає тепер, - розповідає полковник. – Віра додає сили в бою.  У противника відсутня сила духу.  Бо кого захищають ті, що приїхали з  сусідньої держави? Вони на чужій землі.  Мета батальйону «Айдар» -  втілити в реальність слова, сказані міністром оборони – пройти парадом в українському Севастополі.

Палиці в колеса встромляють вороги

- Чому батальйон хотіли розформувати?  Тільки після втручання Президента, вас залишили у спокої

- Не знаю, хто і чому, але не важко здогадатися, - каже начальник штабу. – Це тільки вороги могли ініціювати знищення військового підрозділу, який захищає землю  від ворога.  Інакшого пояснення  не маю. Ситуацію розрулив наш комбат. Причому, зробив це дуже оперативно. Ми зрозуміли, що без доведення інформації до широкого кола громадськості, а це означає, що і до керівництва держави, нам не врятуватися.  Хід був правильний.  Пригадую, після виступу на телебаченні ми ще не повернулися з Києва, а в батальйоні вже були документи на повноцінне розгортання підрозділу.

Полковник Мельник наголошує: «Айдар» бив, б’є і буде бити ворога  доти, доки не викине його за межі держави.

- Хтось  підставляє ногу,  а прості люди  подають руку допомоги, - розповідає співрозмовник. – Все, що просив для батальйону у керівництва області, вирішувалися позитивно. Є люди, які допомагають навіть не називаючи себе. На тій же сесії облради підходить депутат, запитує, чим може допомогти. Мені якраз зателефонували з батальйону, що потрібен запас питної води. Депутат уточнив, куди доставити машину. Запитую  його  прізвище, каже у відповідь, а для чого,  тільки ь ім’я назвав – Сергій.  Керівник полку козаків пан Воловодюк  надав мені у тимчасове користування автомобіль.  Я ще з паличкою ходжу, а питань  для вирішення немало. Треба було заправити машину, під’їхав на ринок «Сатурн», звернувся по допомогу до підприємців, за якихось десять хвилин зібрали 1280 гривень.  

Після поранення у ногу полковника доставили літаком у Львівський госпіталь. Звичайно,  хотілося додому. Його відпустили під особисте зобов’язання. До Львова приїхала  «бусом» дружина з рідними і перевезли до Вінниці. Разом з полковником прибули  два бійці, з якими познайомився у мобільному шпиталі і вже не розставався. На щастя, хлопці  закінчили стаціонарне лікування. Начальник штабу  ще продовжує лікування. Чекає, коли лікарі дадуть дозвіл повернутися у стрій.

- Наші військові лікарі – це золотий фонд медицини, - наголошує полковник. – Особисто бачив, як вони працюють у мобільному госпіталі,  у Харківському шпиталі, у на с у Вінниці.  Вони рятують інших, не шкодуючи себе. Так кажуть поранені.  Словом, українці на ділі демонструють високий патріотизм – хто на фронті, інші в тилу. Як не гордитися такими людьми, таткою країною?  Слава Україні!

  

Коментарі (19)
  • саша корпанюк

    а в качестве кого  и когда он воевал на кавказе?
  • Торонтуй

    "Айдар" в фирменной упаковке. Остальные на подходе: http://youtu.be/L4arhQEqrS8

  • Аааа

    Aйдар молодці! Низький Вам уклін і велике спасибі що денете цю погань путлєровську з України!
  • Quorus

    Вот они "легендарные".
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:01 «Вінниця у коміксах»: оголосили конкурс для дітей і молоді 20:05 Про «Щедрик»: у Вінниці покажуть матеріали із українських, чеських, канадських та американських архівів photo_camera 20:02 Командиру розвідгрупи з Вінниччини вручили орден 19:40 Сонячні електростанції: для чого вони вам, яка їх вартість та терміни окупності (Новини компаній) Від читача 18:58 смс для Анечки 19:01 Сміттєзвалище посеред кварталу: по вулиці Чайковського майже немає місця для виносу сміття 18:27 Помер колишній директор 23-го ліцею Григорій Поліщук 17:28 Вибори на посаду ректора Вінницького медуніверу: хто претендує photo_camera 17:26 ФК «ЯСКО» підтвердив звання чемпіона області з футзалу 16:20 «Сцену любощів знімали у холодній воді». Актор з Вінниці — про фільм «Перелесник» і не тільки 16:17 Прикордонники викрили 12 ухилянтів, які сиділи в старій будівлі та чекали коли втечуть до Молдови play_circle_filled 15:10 «Долину плюс» знову виганяють з Вінниці? Ми розбиралися, що сталося 14:51 Вінницькі прокурори повідомили про підозру жінці, яка здавала ворогу позиції ЗСУ 13:55 Куди вступити після 11 класу: огляд вищих навчальних закладів Вінниці (партнерський проєкт) 13:53 У Козятині нетверезий водій пропонував поліцейським 20 тисяч гривень 12:50 Вже можна записуватись на безоплатну комп’ютерну томографію в онкоцентр 12:23 Вінничанин дерев'яною палкою побив знайомого. Потерпілий в лікарні 11:26 На території Кунківської сільської ради виявили 10 стихійних сміттєзвалищ photo_camera 11:05 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 10:19 Без води та світла. Де у Вінниці 18 березня відключають послуги
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up