-
Оксана Поліщук
- access_time
У вінницький водопровідній воді немає нітратів та важких металів. Жорсткість менше встановленої граничної норми, усім вимогам відповідають і показники смаку, каламутності та запаху. Таким є висновок незалежних експертів з “Центральної лабораторії якості води та грунтів” при Національній академії аграрних наук у Києві, які на прохання RIA досліджували проби води з восьми різних районів Вінниці. Завалила тест “на нормальність” тільки проба води, взята безпосередньо з Південного Бугу.
Вінничани не задоволені
В минулих номерах RIA вже писала про те, що вінничани незадоволені якістю питної води.
Опитування на сайті “20 хвилин” та в нашій групі Вконтакті, як і спілкування з вінничанами на вулиці, показали, що найбільше люди скаржаться на присмак хлору питної води, її каламутність та запах. Журналіст RIA спілкувалася із працівниками Вінницького водоканалу, які стверджують, що питна вода у місті відповідає всім санітарно-гігєнічним нормам.
Начальник лабораторії Аліна Кравчук також розповіла про всі стадії очищення питної води, а інженер водоканалу Юрій Абашкін - про те, що є проблема із зношеними трубами для водопостачання, більше ніж 60% яких - застарілі чавунні. У той час як бажаних пластикових труб всього 9% із загальної мережі.
Журналісти RIA перевіряли, чи правду кажуть про якість питної води у Вінниці працівники водоканалу. Для цього проби води з-під крану дослідили незалежні експерти.
Де були і чому з азотною кислотою
Проби води з-під крану журналісти RIA вирішили зібрати у восьми різних районах Вінниці - щоб перевірити, як впливають на неї зношені труби.
Для експерименту обрали Слов'янку, Вишеньку, Старе Місто, Корею, вулиці Київську та Фрунзе, район Центрального ринку та взяли пробу води безпосередньо з річки Південний Буг у районі Бригантини.
Забору проб води передувала ретельна підготовка. Журналісти планували в кожному місці набрати дві проби води - одну досліджуватимуть на загальні показники, іншу - на рівень металів. Для цього журналіст придбала 16 стерильних пластикових тар, 56-відсоткову азотну кислоту, стерильні медичні рукавички та шприц. Найбільшою проблемою став пошук саме азотної кислоти - продавці на центральному ринку здивовано дивилися на журналіста, не розуміючи, навіщо дівчині “ця хімія”. А потрібна вона для стабілізації, консервування проб води, які будуть досліджуватися на мікроелементи.
Як журналісти воду збирали
Про технологію забору проб води розповів незалежний експерт. Відповідно до цієї технології, перед забором води, її потрібно спускати протягом 10-15 хвилин.
Далі двічі споліскувати стерильну тару, і лише на третій раз набрати воду для проби. В одну із стерильних пляшок журналіст, одягнувши рукавички, додавала необхідну кількість азотної кислоти, відміряну шприцом. Це потрібно для того, аби законсервувати пробу, яку будуть досліджувати на наявність металів. Таким чином, у кожному місці журналісти набирали дві проби води.
Кожну пробу води потрібно також закодувати. Для цього журналіст заповнювала акт забору проби на спеціальному бланку, після чого відповідно закодовану наліпку наклеювала на пляшку з пробою води. Тобто проби, так би мовити, були анонімні. Це дає можливість зберегти об’єктивність та достовірність розслідування.
Що показали результати аналізів
Проби води журналісти RIA відправили до “Центральної лабораторії якості води та грунтів”, яка працює при Національній академії аграрних наук України.
За тиждень, в понеділок, 27 липня, редакція RIA отримала результати лабораторних досліджень якості питної води у Вінниці.
Сім із восьми проб води за проаналізованими хімічними та органолептичними показниками відповідають гігієнічним вимогам до води питної, призначеної для споживання людиною.
Лише у останній, восьмій пробі води виявили проблеми. Каламутність, смак, запах та присмак, забарвленість, хімічне споживання кисню - завищені показники цих параметрів дослідження знайшли у пробах води, взятих безпосередньо з річки Південний Буг. До того ж, лише у цій пробі знайшли підвищений вміст алюмінію.
Стаття опублікована за сприяння мережі з підтримки журналістських розслідувань SCOOP, спонсорованої урядом Данії.
Читайте також:
Вінничани про воду з крану: погано пахне, погана на смак, осад
Якими трубами “приходить” питна вода до вінничан?
У Водоканалі розповіли, чому хлорують питну воду вінничанам
"Несе Галя воду". Але чи можна її пити?
Только вот почему у всех моих гостей не-виннитчан, после принятия душа с водой из винницкого водопровода - сильная аллергия!?
Если всё так классно с санитарией водопровода - почему виннитчане такие тупые, что покупают питьевую воду в магазинах и ставят фильтры, журналисты не объяснят!?
З.Ы. Почему винницкие стоматологи - одни из самых преуспевающих в Украине? Кстати - они отстёгивают что-то винницкому водоканалу или сачкуют?