Це в немирівській міліції за 15 тисяч мали «відмазати» від крадіжки

Як працюють правоохоронці Немирівщини (робота під заказ)







10 травня 2010 року Кошуба М.М. та подружжя Білецький А.Є. і Білецька М.О. досягли домовленості, що Кошуба М.М. продає а Білецькі купують житловий будинок що належить продавцю на праві власності (за договором дарування) який розташований по вул.Рубанського,9 в с.Ковалівка Немирівського району а також земельну ділянку на якій розташований будинок.



За домовленістю сторін сума продажу мала скласти 40 000 доларів США.



Також за домовленістю сторін було узгоджено, що Білецькі виплатять 30 000 доларів США а недостаючу суму передадуть після того як віднайдуть необхідні кошти після чого і буде нотаріально посвідчено договір купівлі продажу. З травня 2010 року Білецькі переїхали проживати в зазначений будинок.



В проміжок часу з травня 2010 року по листопад 2013 року між Кошубою М.М. та подружжям Білецьких почали виникати неприязнені стосунки через відмову Білецьких передати недостаючі кошти  і провести нотаріальне оформлення договору які закінчилися тим що Білецький А.Є. завдав тілесні ушкодження дружині Кошуби М.М.-Кошубі С.І.



В липні 2014 року Білецький А.Є. звернувся до Немирівського районного суду з позовом про визнання домовленості про купівлю будинку недійсною та стягнення з Кошуби М.М. 30 000 доларів США, а в серпні 2014 року виїхав з будинку.



Свої доводи в судовому засіданні Білецький А.Є. та його дружина обгрунтовували тим, що вони через матеріальну скруту не можуть сплатити недостаючу суму, через правову необізнаність так як вважали що передають аванс в рахунок придбання майна, а також відмовою продавця нотаріально посвідчити договір купівлі продажу.



Разом з тим як було встановлено в судовому засіданні Білецькі підтвердили, що передали кошти не як аванс, а як завдаток. Нотаріус Немирівського нотаріального округу Люлько Л.М. в судовому засіданні показала, що Кошуба М.М. неодноразово звертався до неї з проханням провести нотаріальне оформлення купівлі продажу будинку, але Білецькі до нотаріуса не з»являлися не зважаючи про офіційне повідомлення про час і місце оформлення правочину.



В судовому засіданні Білецькі не заперечували добровільність передачі коштів та обов»язок сплатити недостаючу суму.



27 жовтня 2014 року Немирівський районний суд постановив рішення яким відмовив в задоволенні позову Білецьких обгрунтовуючи своє рішення тим, що у відповідності до цивільного законодавства позивачі не мають правових підстав для вимоги повернути кошти, які були передані в якості завдатку при недотриманні умов узгодженого зобов»язання. Свої доводи суд обгрунтував дослідженням документів та заслухавши покази сторін і свідків.



Білецький А.Є. не погодився  з таким рішенням і суду і звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Вінницької області про скасування такого рішення.



1 грудня 2014 року апеляційний суд Вінницької області дослідив апеляційні вимоги позивача і судова колегія прийшла до висновку про необхідність змінити рішення Немирівського районного суду.



Так суд прийшов до висновку що між сторонами Кошубою М.М. та подружжям Білецьких склалися цивільно правові стосунки до яких слід застосовувати цивільне законодавство України.



За змістом письмового договору укладеного між сторонами вбачається що він має ознаки договору про наміри в ході якого Білецькі передали кошти Кошубі М.М. в якості завдатку.



За обставин які викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі спосіб захисту обраний Білецьким А.Є. не відповідає характеру спірних правовідносин, але не позбавляє позивача права звернутися в суд за захистом своїх інтересів у спосіб, визначений ст.ст.570, 571 ЦК України.



Таким чином в позові Білецькому А.Є. в позові було відмовлено.



Білецький А.Є. рішення апеляційного суду до касаційної інстанції не оскаржував і відповідно з таким рішенням погодився.



В підсумку слід зазначити, що між Кошубою М.М. та подружжям Білецьких існують цивільно-правові відносини, які підтверджені судами першої та апеляційної інстанцій.







М.М.Кошуба тел. 097 332 07 98

Кошуби Михайла Миколайовича,

інваліда війни ІІ групи

28000 Вінницька область, Немирівський район,

с.Ковалівка, вул.Рубанського,9

т.м. 067 290 95 25

096 359 59 32



СКАРГА



22 липня 2015 року до мене в палату Немирівської районної лікарні, де я проходив курс лікування, прийшов незнаймий мені чоловік в цивільній одежі та повідомив, що я маю прибути до Немирівського районного суду де буде розглядатися клопотання прокурора Немирівської прокуратури М.Кучеренка та слідчого Немирівського РВ УМВС у Вінницькій області М.Менчука про взяття мене під варту.

Разом з тим мені не було оголошено підозру та не пред»явлено матеріали якими обгрунтовується сама підозра.

Прокурор та слідчий грубо порушили мої конституційні права на захист та вимоги кримінального процесуального кодексу України.

Так у відповідності до ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.

Таким чином прокурор та слідчий відмовилися дотримуватись моїх прав при оголошенні підозри.

Професійна кваліфікація слідчого та прокурора підлягає сумніву, так як процесуальні документи винесені без дотримання вимог процесуального кодексу.

Так у відповідності до вимог ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

В повідомленні про підозру не зазначено змісту підозри, відсутня правова кваліфікація кримінального правопорушення, не внесено права підозрюваного. Фактичні обставини викладені в підозрі не містять складу будь-якого злочину. Ні прокурор ні слідчий не пояснили мені які мої дії чи бездіяльність є правопорушенням.

Крім того у відповідності до ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Зацікавленість прокурора та слідчого в незаконному кримінальному переслідування мене підтверджується також не дотриманням вищезазначеними особами вимог ст.138 КПК України, в якій передбачено поважні причини на виклик слідчого, а саме тяжка хвороба.

Слідчий намагався проводити слідчі дії під час перебування мене в реанімаційному відділенні лікарні.

Заява про правопорушення була внесена в єдиний реєстр досудових розслідувань 20.11.2013 року з викладенням обставин які відбувалися в 2010 році і майже через 2 роки після внесення до реєстру слідчий з прокурором проявили таку терміновість навіть через порушення процесуального законодавства.

Зацікавленість слідчого та прокурора проявилася у внесенні до процесуальних документів неправдивих відомостей, а саме посилання на те що я якби засуджений та вчинив злочин повторно, хоча ніяких підтверджуючих документів про наявність у мене судимості в справі немає і бути не може. Неправдивими також є твердження про намагання продати майно яке мені не належить хоча в матеріалах справи маються документи про належність мені майнових прав.

Причиною такої поведінки вважаю нанесення тілесних ушкоджень моїй дружині Кошубі С.В. в листопаді 2013 року.

В червні 2015 року кримінальне провадження по зазначеному факту було закрито за вказівкою М.Менчука, який є одночасно заступником начальника Немирівського РВ УМВС.

Про прийняте рішення по справі дружину не повідомили і свої дії Менчук М. намагався приховати.

Такі неправомірні дії моя дружина оскаржила і 28 липня 2015 року ухвалою Немирівського районного суду постанова про закриття провадження по факту нанесення тілесних ушкоджень моїй дружині Кошубі С.І була скасована а справа направлена прокурору району для організації досудового розслідування.

Я являюся інвалідом війни ІІ-ї групи, ніяких насильницьких чи протиправних дій не вчиняв, а не мене чиниться тиск посадовцями правоохоронних органів.

За такі дії прокурор Кучеренко М. та слідчий Менчук М. мають притягнуті до відповідальності, а також повинні бути вчинені заходи для припинення протиправної діяльності вищезазначених осіб.



М.М.Кошуба

Якби не читачі які повідомили про хабар, то мабуть так і замяли по тихому., а так трохи кіпішу наробили і журналісти втрутились, може уже не відкрутиться від відповідальності і будуть судити по всім правилам. Закон має бути один для всіх однаковий, на нари його.

шкода що майдан нічого ненавчив, чиновники продовжують красти та брати хабарі