Кришечкова акція «Добро жменями»: сумнівна благодійність загальнодержавного масштабу

З кінця червня в рамках акції “Добро жменями” українці несуть кришечки від пластикових пляшок до пунктів прийому у своїх містах. Кошти з переробки сировини нібито підуть на протезування бійців АТО, але поки що жоден з них це “добро” на собі не відчув. Збитків тим, хто збирає кришки, ініціатива не приносить, але декому приносить непогані прибутки. Люди досі не розуміють, яка доля кришечок. RIA вирішила розібратися в особливостях проведення акції, адже кошти на протези бійцям за законодавством виділяє держава.

Вінниця долучилася. Акція невпинно набирає оберти, і наша Вінниця не залишилася осторонь. «Кришкову» ініціативу активно підтримали благодійний фонд «Подільська громада» та громадська організація «Гармонія». Пункт збору кришечок встановлено навіть у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Варто зазначити, що «Гармонія» займається не лише збором кришок та пляшок, а ще й підтримує Всеукраїнський проект зі збору використаних батарейок.

Директор центру Раїса Панасюк розповідає, що інформація про «Добро жменями» швидко розповсюдилася серед вінничан, тому ініціативу підтримують люди з вулиці – до приміщення організації постійно приносять сировину для переробки. Раїса демонструє результати – кришки зберігають у величезних кількостях в мішках та картонних коробках.

– Ми завжди відкриті для відвідувачів та волонтерів, тому закликаємо долучитися до акції усіх, кого це цікавить. Я знаю, що спочатку йшлося про виготовлення протезів для постраждалих бійців, але їм держава забезпечує безкоштовне протезування, тому, як я розумію, вилучені кошти буде направлено на інші потреби АТО. Ми дізналися про акцію з мережі Інтернет, і виявилося, що у Вінниці цим ніхто поки що не займається, тому й вирішили взятися за цю справу.

Жінка розповідає, що люди приходять постійно.

– Я навіть не уявляю, де вони їх збирають, - каже вона. - Дітвора приходить із пакетиками, але приємно, що навіть вони долучаються. «Гармонія» ще не відправляла кришки в «ОВЕС», для транспортування їх потрібно набагато більше, ніж є зараз. Не можу сказати, скільки точно є кілограмів, бо частина вже зберігається на складі.

Купа таємниць

Представники «Гармонії» від щирого серця намагаються будь-яким чином допомогти воїнам, та все ж, яка подальша доля кришечок насправді? Ще 29 липня голова фонду «ОВЕС» Тетяна Руденко в інтерв’ю газеті «Факти» розповідала, що пластикову сировину здають на переробку до компанії «Бровари Вторма», а потім відправляють у Краків анонімному чудо-майстру, який і виготовляє протези. Його ім’я Тетяна не називала, мотивуючи це тим, що польському винахіднику не подобається ажіотаж навколо його діяльності, – мовляв, це заважає нормально працювати.

Із надією все ж дізнатися про особливості виробництва, RIA зв’язалася із пані Руденко, втім, керівник фонду, посилаючись спершу на зайнятість, потім – на перебування в лікарні, так і не знайшла часу для бесіди. Тому за подробицями ми звернулися до одного з ініціаторів акції «Добро жменями», координатора громадського руху «Україна – це я» В’ячеслава Богуславського.

– На сьогоднішній день «Добро жменями» – наш єдиний проект, - каже він.  - Річ у тім, що ми не були готові до такої уваги з боку громадськості. Акція справила колосальний ефект, стала масштабною, тому поки що займаємося налагодженням нових контактів та організаційних моментів, що стосуються лише цієї акції. Чому саме кришечки? По-перше, це дорогий та якісний матеріал для вторсировини, по-друге, збирати кришечки може будь-хто, адже їх легко знайти скрізь.

Пункти збору є по всій УкраїніЗа словами Богуславського, «Бровари Вторма» приймає і інші пластмасові вироби, зокрема, пляшки. Ціна прийому за кілограм дійсно становить 10 гривень.

-  Це унікальний некомерційний хід, жодних прибутків з якого переробник не одержує, - каже пан В’ячеслав. - На даний момент ми не маємо прямих домовленостей з іншими переробниками, оскільки «Вторма»  – найпотужніший з них, і ми вже налагодили тісну співпрацю.

Що стосується виготовлення протезів, то за даними В’ячеслава Богуславського, процес до цього наближається. Зараз триває стадія переговорів з одною польською компанією, а також з італійськими виробниками – представниками української діаспори.

- Я не хотів би оголошувати назви цих компаній принципово, адже це збиратиме навколо них конкурентів. Можу лише сказати, що скоро ми остаточно визначимося з виробником, врахувавши показники ціни та якості протезів, – каже Богуславський.

Розрахунки

Виходить, що майстер вже кудись зник, і кінцева мета збору кришечок змінилася. Застосувавши просту арифметику, можна зробити висновок, що кришок на один протез потрібна просто захмарна кількість. Вага однієї кришечки – від 2 до 3 грамів, в середньому в 1 кг близько 400 кришок, «Бровари Вторма» купує їх за неймовірно високою ціною – 10 грн/кг. Для порівняння, у Вінниці такі відходи приймають від 2 до 6 грн/кг залежно від чистоти та якості пластику, у Харкові – 3-4 грн/кг, в Одесі – до 5 грн.

Директор відділу закупівель «Бровари Вторма» Віталій Ковалевський стверджує, що така цінова політика – виключно благодійний патріотичний крок. Але давайте поглянемо правді у вічі: вартість сучасних моделей вітчизняних протезів руки коливається від 60 до 80 тис. грн, імпортних – від 400 до 600 тисяч, тобто на виготовлення одного протеза потрібно як мінімум шість тонн кришок.

За словами пані Руденко, 500 тисяч кришечок потрібно для ручного протезу, це у кращому випадку більше тонни, а у грошовому еквіваленті – максимум 12-13 тис. грн. То чим же керувався «ОВЕС» при розрахунках, і чому півмільйона кришок підходить і для виготовлення протезу польським умільцем (як нібито планувалося раніше), і для придбання власне протезу (який насправді коштує вп’ятеро дорожче)? Навіть якщо припустити, що активісти й справді помилилися із цифрами, і кошти йтимуть на протезування, то чи виправдана така масштабна акція? Адже, по суті, пів-України збиратиме усі кришки навколо заради одного чи двох протезів.

За словами В’ячеслава Богуславського,  «ОВЕС» розраховує на придбання протезів вартістю 8-9 тисяч євро, і, зрозуміло, що на сьогодні немає ані офіційного списку бійців, які потребують протезування, ані коштів хоча б на один протез. На запитання, скільки кришок вже зібрали по Україні, В’ячеслав відповідає невпевнено, каже, станом на минулий вівторок це була цифра дві тонни. Тобто, організація мала б одержати 20 тисяч гривень. Але поцікавившись, скільки грошей отримали за цей період, чую: «Близько 90 тисяч, тобто зібрали трохи більше тонни». Плутанина у показах, чи не так?

Виникають підозри

Також ініціатор акції запевнив, що на офіційному сайті благодійного фонду можна знайти звіти по прийому-продажу кришечок та по фінансових питаннях. Але там нічого такого немає, а частина сторінок взагалі досі знаходиться в розробці. Зате тут можна знайти досхочу інформації про пункти збору та партнерів, а також про урочисті заходи, на які їздять по всій Україні представники організації, аби піарити акцію надалі. А ще тут є трішечки брехні. На головній сторінці проекту написано, що засновники фонду «прямі, відкриті до будь-якого спілкування, щирі…», тим не менш, ніхто з них офіційно не звітує та не називає партнерів-виробників. То у чому ж тоді прямота та щирість? Для чого створювати таємниці у всенародній ініціативі? Тиск конкурентів, острах щодо громадської уваги, сподівання на довіру людей – слабкі виправдання для акції такого типу та масштабу.

Судячи з цього, можна зробити невтішні висновки. Або акція «Добро жменями» надзвичайно нелогічна, і можна було б зайнятися іншою, більш продуктивною благодійністю, або це мега-лохотрон, в ході якого нечесні бізнесмени грають на патріотизмі українців і тими ж «жменями» ділять гроші від здачі пластмасової сировини по власних кишенях. І насамкінець, ще одна деталь, яку не можна оминути увагою: минулого літа Верховна Рада ухвалила закон про забезпечення протезами учасників АТО. За усіма правилами, безкоштовний протез від держави може отримати майже кожен учасник АТО, а також мирні жителі, постраждалі від російської агресії на Сході країни.

Чи збирати кришечки надалі, кожен вирішить сам. Очевидні плюси у цій справі є. Якщо до проекту «Добро жменями» долучиться більшість українців і, зокрема, вінничан, ми зможемо суттєво покращити стан довкілля і підвищити рівень екологічно-патріотичної культури. Період розпаду поліетиленових пляшок – 200-300 років, а полівінілхлоридних кришок може досягти 500 років. З цієї точки зору ми творимо добро. А от чи матимуть хоч якусь користь зі «жмень» благодійників учасники бойових дій на сході України – покаже час.

ДОВІДКА

Що за фонд?

«ОВЕС» – юна благодійна організація, зареєстрована 10 березня 2015 року у місті Києві. Абревіатура «ОВЕС» розшифровується як Освіта, Виховання, Екологія, Спорт. Втім, єдиним проектом фонду до цих пір залишається «Добро жменями». Фондом керує Тетяна Руденко, відома як організатор активу «Кредитний майдан» та представниця Блоку лівих сил. В акції беруть участь вже більше 20 міст і населених пунктів. Тривають переговори про те, щоб українці з діаспори надсилали гроші з-за кордону, здаючи кришечки у своїх містах. Керівництво фонду «ОВЕС» направило запити в Міноборони та Мінздрав, щоб дізнатися, кому з поранених потрібне протезування. Вибирати кандидата зі сформованих списків планують у довільному порядку, але як саме це буде відбуватися, організатори за чотири місяці ще не придумали. Партнери фонду – «Міст Експрес», «Арт Пікнік», «Бровари Вторма», а також компанії «Фокстрот», «Watsons», Київський зоопарк та ряд торгових мереж, навчальних та медичних закладів, державних установ.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.