- Грудень для мене був емоційно насиченим. Ми відзначали 80-річчя академічного оркестру Національної радіокомпанії та шестиріччя нашого тріо, - розповідає Ольга Черній. - Брали участь у фестивалі бандурного мистецтва імені Остапа Вересая, на якому мені було вручено звання заслуженої артистки України. Для мене це було приємною несподіванкою.
Наш колектив молодий, ми багато виступаємо, маємо багатий досвід, але на звання я не сподівалась. Приємно, що молодих музикантів підтримують на найвищому рівні. Це надає ще більшої енергії та натхнення.
Я працюю в різних колективах: у тріо бандуристок та академічному оркестрі Національної радіокомпанії, Київському симфонічному хорі.Ми часто виступаємо в Україні та за її межами, беремо участь у конкурсах та фестивалях. Були у Франції, Італії, США, Польщі, Росії, Білорусії.
Я мрію і надалі займатись улюбленою справою та гастролювати. Дуже хочеться побачити світ, показати бандуру як національний інструмент, українську пісню та культуру і обмінятись досвідом.
Є у мене ще одна мрія - виступати разом з сестрою Оксаною, з якою ми навчалися в музичній школі у прекрасного педагога Олени Петрівни Плакси. Саме вона привила нам любов до музики, до бандури, була нашим першим наставником.
Завдяки їй вступили до училища культури та мистецтв ім. Миколи Леонтовича, потім до Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського.У минулому році ми виступали разом на ювілеї нашої рідної музичної школи №1. Відтоді ми мріємо разом виступати на одній сцені.
Моє життя невідривно пов'язане з Вінницею. Я народилась тут, тут живуть мої батьки, тут почала займатись музикою. У цьому році ми з однокурсниками будемо відзначати десять років після закінчення училища.
Дуже часто музиканти змінюють основну професію, та ніхто з випускників нашого курсу не покинув творчість. Величезна заслуга у цьому викладачів училища, які вкладають душу у свою роботу і готують справді гарних музикантів.
№ 23 від 10 червня 2026
Читати номер