Не хотілося починати своє блогерство тут негативними речами, але що поробиш?! Це актуально!
Думаю, кожен чув про популярний сьогодні прийом у політиків: «тебе критикують – кажи, що то агенти Кремля». Мабуть, легше очорнити опонента, щоб на його фоні виглядати чистішим, ніж очистити себе від його «брехні»(якщо то справді брехня). Не знаю. Такі от стратегії… Не буду поглиблюватись в політику, нехай це буде вступ. Але далі про прийом «агент зла».
Мені не вперше чути, що я чийсь агент. З найяскравішого – зміна керівництва Вінницького торговельно-економічного інституту, шляхом повстання студентів, що прогриміло минулого року. Не хочу приписувати собі всі заслуги, але те, що був одним з основних дійових фігур сказати можу. Так от, коли стало зрозуміло, що я не зовсім на боці адміністрації, відразу з’явилась інформація, що я агент Калетника та Мороза(ректорів ВНАУ та ВНМУ), які нібито зацікавлені в спровокованих мною процесах і, то дого ж, заплатили мені гроші. Чим закінчилася ця історія і хто казав правду знає кожен вінничанин.
Йдемо далі. Новий реформаторський закон «Про вищу освіту» передбачає створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, до якого має увійти 2 студенти. Все б нічого, але ці 2 щасливчика мають бути обрані на з’їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, тобто мають бути вибори. А як ми знаємо, де вибори - там веселуха.
Ми підходимо до найцікавішого) Відразу скажу, що переходити на особистості не буду, а викладу в загальних рисах. Моментів є дуже багато, всіх не згадаю, але окремі зазначу.
Як ви собі уявляєте з’їзд лідерів студрад з усієї країни? Повідомити всіх і зібратися, або делегувати від областей по 1-2 людини, щоб домовитись та обговорити подробиці перед тим, як збиратися всім? Ні. Є «кращий» варіант – сказати, що запросили всіх і кожен в курсі, а натомість зібрати друзів(хоча не всі із зібраних є друзями), назватися ініціативною групою та оргкомітетом і встановити вигідні для себе умови. Отак «правильно». І цим всім займається певна студентська структура, керівники якої мають апетити на згадані місця в нацагенстві. Отак студентство, з якого почалася Революція Гідності і яке мало б показувати приклад, натомість, бере негарний приклад з політичної еліти.
Повертаюсь до назви статті. Уявіть, що приїхали нові люди з Вінниці, які якось дізнались про ці всі процеси і почали критикувати та казати правду-матку, яка не вигідна. Що потрібно зробити? Правильно! Знову взяти приклад з політиків і назвати цих людей «агентами зла» і підкріпити це все слухами про наміри зриву та провокацій. Але хто ж в таких умовах є абсолютним злом? Звичайно ж, що колишній одіозний Міністр освіти Табачник. Тепер беремо прізвище «зла» і підставляємо у формулу. Вуаля. Вийшло «агенти Табачника».
Хто каже правду, знову ж таки, покаже час. Але в мене дежавю…
