Організували велозахід організація «Твереза Вінниця» та центр вивчення генеалогії «Пращур». Долали 638-кілометровий маршрут директор «Пращура» Віктор Долецький, член «Твереза Вінниця», психолог, письменник Олександр Гуцало, інженер Юрій Бєлінський, та стоматолог-білоцерківець Олександр Алєксєєв.
- За мету мали пропагувати здоровий спосіб життя, відвідати цікаві з історичної точки зору місця і просто покататись на велосипедах, - розповідає Віктор Долецький.- Цікаво, що на початку маршруту, в селі Ординці, біля джерела, ми познайомились з сільським головою - Крульком Іваном Васильовичем , який дав нам у дорогу Державний прапор, привезений його сином з АТО. У нас був із собою прапор «Тверезої Вінниці», а таким чином з нами проїхав маршрут і жовто-блакитний бойовий стяг…
Що покатались, то покатались, адже хоча спочатку планували проїжджати за день приблизно 50 кілометрів, однак долали не менше 70 кілометрів щоденно, а іноді й більше. Приміром, останнього дня щоб відвідати Шевченкову могилу, піднатужились і проколесили … 105 кілометрів.
- Ми так втомлювались, що згадували дівчат, які збиралися з нами вирушати. Але вони зробили пробний заїзд довкола Вінниці кілометрів 30, і відмовились, зрозумівши, як це буде фізично важко. Ночували ми в палатках, за винятком ночівлі в Білій Церкві, де запросив додому один із часників велопоходу-білоцерківець, та ночі в селі Хрещатик. Там нас намочив дощ, і ми прийняли запрошення від Олександра Хрипка переночувати і посушити речі у молитвеному домі.
Село Борщагівка на межі Вінниччини й Київщини, де відбулась страта Кочубея й Іскри за донос на Мазепу, Біла Церква з її парком Олександрія, охайний Богуслав – маленьке містечко, в якому уже є роздільні сміттєбаки, «переможне» місто Корсунь-Шевченківський (принаймні три битви там виграли українці – під час Визвольної війни у 1648 році, у Великій Вітчизняній знищено там 40 тисяч фашистів, та під час минулорічних подій на Майдані зупинено і розігнано кілька автобусів із тітушками), с.
Хрещатик – це лише деякі населені пункти, відвідані велопрохідцями. А на завершення мандрівки – Канів із могилою Кобзаря і парад до дня Перемоги в Миронівці, звідки мандрівники електропотягом дістались назад до Вінниці.
- Ми відвідали масу цікавих історичних місць України, а ще пропагували здоровий спосіб життя, - каже Віктор Долецький. - З нами був прапор організації «Твереза Вінниця», нас зупиняли і запитували перехожі, припинялись автомобілі. У деяких селах місцеві, не роздивившись прапора, досить насторожено сприймали нашу появу, підсилали лазутчиків дізнатись, чи то, бува, не сепаратисти їздять. Хто підтримував наші ідеї тверезості, особливо жінки, хто все одно залишався при своїй думці. Але ми своїм велопоходом довели, що відпочинок може бути не лише за чаркою, а й зовсім іншим. Україна – чудова, мандруйте нею.
Оксана Черній (Нікітіна),
(096) 5036998
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
vladrein
Вот небольшой отчет https://vk.com/album11648599_216274285
vladrein
Дарья reply vladrein