Якими трубами “приходить” питна вода до вінничан?

- Застарілі труби, буває, настільки заростають, що залишається отвір, у який і олівця не встромиш, - розповідає інженер виробничо-технічного відділу вінницького Водоканалу Юрій Абашкін. - Це впливає як на напір води, так і на її якість.

У минулих номерах RIA вже писала, що вінничани найчастіше нарікають на запах, річковий присмак та каламутність води у їхніх кранах. Журналіст RIA також дізнавалася, як очищують воду на вінницькому Водоканалі, чому там і досі застосовують технологію хлорування і наскільки ретельно контролюють якість питної води у місті. Спеціалісти Водоканалу кажуть, що за якість води на “виході” готові поручитися. Але не певні, якими трубами вона “прийде” у крани вінничан і чи не “вчепить”, бува, щось нехороше із застарілих труб. Це, до речі, одна з причин, чому воду вінничанам і досі хлорують - саме хлорування захищає воду, поки вона рухається трубами до осель вінничан.

Одна з найстаріших - на Козицького

Система водопостачання у Вінниці застаріла - це факт. Проблема, як завжди, в коштах. За словами інженера вінницького Водоканалу Юрія Абашкіна, для того, щоб “одним махом” замінити зношені чавунні, сталеві та залізобетонні труби на нові пластикові, потрібен ледь не річний бюджет міста. Тому труби у Вінниці замінюють поступово. Головним чином тоді, коли стається аварія.

- Труби замінюємо планово або в аварійному режимі, - каже Юрій. - У більшості випадків на тих ділянках мереж, де трапилася аварія, ставимо пластикові труби.

У Вінниці, за словами Юрія, найбільше чавунних (60%) та сталевих труб (26%). Найменше - труб із азбестоцементу (2,2%). А от нових пластикових труб - всього 9%. Саме пластикові труби, каже інженер, мають найбільше переваг і не мають недоліків. Вони дешевші, ніж труби металеві. Пластик простіший у монтажі та експлуатації. І, найголовніше, пластиковим трубам “байдуже” до зовнішніх умов. Тому вони застраховані від корозії та крихкості.

- Найстаріша труба у Вінниці - чавунна - знаходиться на вулиці Козицького, - розповідає Юрій. - Вона непогано функціонує, враховуючи, що була прокладена більше ста років тому. Перший водозабір у місті відбувся ще в 1912 році - неподалік церкви на воді стоїть незрозуміла для багатьох вінничан споруда з хрестом. Ніякого релігійного значення вона не має. Насправді місце першого у Вінниці водозабору.

Тяжилів відремонтували

Щорічно Водоканал за власні кошти прокладає у місті близько трьох кілометрів нових труб.

Інженер Юрій розповідає, що в минулому 2014 році, приміром, під оновлення потрапив район Тяжилова. Тоді сталеві труби повністю замінили на пластикові - а це близько півтора кілометра. До того ж, відремонтували три водопровідні станції.

- Це стало можливим завдяки тому, що Водоканал розділив витрати порівну із міськвиконкомом - 50 на 50, - каже Юрій. - Самі ми навряд чи потягнули б.

Юрій зізнається, що труби потребують оновлення. Тим паче, що старі чавунні чи сталеві труби складно ремонтувати - їх простіше замінити на нові. Проте іноді це неможливо з технічних причин.

- От уявіть, що ви, приміром, десять років поспіль користувалися чайником. В ньому утворився товстий шар осаду. Що ви зробите - будете чистити старий чайник чи придбаєте новий? Так і з трубами. Всередині ті труби, які служать вже майже сто років, заростають. Осад поступово зменшує діаметр труби, тому зменшується і напір води. Почистити ці труби від осаду практично неможливо.

На напір води, між тим, впливає не тільки стан труб. А й самі вінничани. Юрій розповідає, що влітку є проблема із водою на Старому Місті.

- Люди використовують воду для технічних потреб - поливають городи, садки, а потім скаржаться, що їм бракує води або вона ледь-ледь біжить.

Як “захищають” воду у трубах?

Юрій розповідає, що проблему якості питної води у Вінниці потрібно розглядати в багатьох ракурсах. Мова йде не тільки про те, як очищують воду до того, як вона поступає в труби.

- Все починається з річки, - каже Юрій. - Південний Буг потрібно чистити від водоростей, які осіли на дно і утворили шар намулу. Водоканал чистить місця забору води річки. Щодо самих труб - вони теж періодично хлоруються. Власне, воду хлорують і в процесі її очищення. І як би хто не нарікав на цю технологію, проте це дає нам можливість захистити воду на той час, поки вона буде рухатися трубами до осель вінничан. І зробити безпечною в той момент, коли вона тече вже безпосередньо з-під крану.

В нових районах - нові труби

Найновіші мережі водопостачання у Вінниці мають мешканці Поділля, Тяжилова, села Пирогово, Вишеньки та Старого Міста. Найстаріші, за словами Юрія Абашкіна, знаходяться в центрі міста та на ближньому Замості:

- Прокладання мереж водопостачнаня та водовідведення, зазвичай, відбувається паралельно з забудовою міста. Зараз місто розширюється, і в нових районах прокладають нові комунікації, а в районах старої забудови, на жаль, замінено набагато менше, ніж хотілося б.

Юрій також розповідає, що найближчим часом Водоканал планує комплексну заміну мереж водопостачання на вулицях Київській, Гонти, Айвазовського та Тарногродського.

Юрій Загороднюк, голова правління Громадської організації “Фонд розвитку водоочисних технологій”:

“Не потрібно міняти труби - потрібно стабілізувати воду”

- Мене дивує, коли співробітники Вінницького Водоканалу розповідають про необхідність оновлення системи водопостачання. Мовляв, буде вирішено це питання, зникне і проблема якості питної води у Вінниці. Не зникне. Принаймні, до тих пір, поки на водоканалі не почнуть застосовувати систему стабілізації води.

Що це таке? Наша вода агресивна. Це значить, у ній є вуглекислий газ. Що, в свою чергу, означає - вода буде викликати корозію металу. Воду можна стабілізувати - це процес, спрямований на попередження корозії та відкладання карбонату кальцію в трубопроводах. Стабільна вода - чисті, “спокійні” труби. Один із методів стабілізації води, яким успішно користуються в усьому світі - обробка її спеціальними реагентами для того, щоб вона не взаємодіяла з металом труб. Тому головна проблема наших труб не в зношеності, а в агресивності води. В Лондоні, приміром, є труби, які прокладені ще 200 років тому. Але вони не заростають і не впливають на якість води, тому що у Великобританії, як і в Китаї та іншому цивілізованому світі воду стабілізують перед тим, як пустити її трубами до споживача.

Я неодноразово звертався до керівництва вінницького водоканалу з пропозиціями стабілізувати воду. Технологія ця доступна і недороговартісна. Знаєте, чому мені постійно відмовляють, нічого при цьому не пояснюючи? Бо стабільна вода і чисті труби означає відсутність аварій на водопроводі. А не буде аварій, припиняться і фінансові потоки комусь в кишеню.

Стабілізувати воду потрібно негайно. Як то кажуть, “потрібно було ще вчора”. Люди десятками років п’ють агресивну воду, звідси і більшість онкозахворювань, особливо раку молочної залози та прямої кишки.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.