Зібрати цю посилку було дуже важко. Люди перестали допомагати солдатам. Почала цікавитися, що ж таке, відповідь була, що це не так погане відношення до наших воїнів, як недовіра до фондів чи інших установ. А ще
люди вже звикають до війни, до скриньок допомоги, точніше, щоб обійти їх стороною...
Просто надзвичайно шкода хлопців. Я впевнена, що вони не заслуговують на таке ставлення. Мало того, що вони страждають від, навіть не знаю, як назвати, ставлення держави, так ще й ми, звичайні українці, робимо байдуже обличчя і черстві серця.
Я знаю, що таке благодійність, і як вона змінилася за останні кілька років. Коли я почала займатися благодійною допомогою дітям-сиротам, вісім років тому, то зібрати щось для дітей було як фантастика! Молодь трималася за свої іграшки та б/у одяг, в якому вже не ходять пару років, як за грааль. Це був повний розпач. Коли ж почалася війна, люди змінились і я вірю в те, що дійсно змінились, а не віддавали дань моді - піти допомогти солдату!
Українці, вінничани, невже це були не зміни? А лише так, для того щоб бути, як всі, бо на всіх каналах та ЗМІ аж кричали, що треба допомагати.
Невже стільки смертей та самовідданих життів не заслуговують на наші зміни? На зміни на краще? І давайте відверто! Я також мало кому довіряю, це правда! Але ж можна знайти, як допомогти нашим патріотам! Знайдіть сім’ю, де є АТОшник і передавайте допомогу через ту сім'ю. Повірте, ваша посилка, таким чином дійде до хлопців, а не піде на базар, чи ще кудись. Якщо не можете знайти таку сім’ю через певні обставини, можете відправити допомогу разом зі мною.
Зараз страшенна епідемія на Донбасі. А ще ж потрібно вистояти і боронитися.
Пам'ятайте, що коли ви допомагаєте, то ви даєте Богу в борг, а Бог завжди віддає людям борги!
Якщо потрібна інформаційна допомога, або ви хочете допомогти, але не знаєте як і кому, звертайтесь (063)2521069
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 7 від 18 лютого 2026
Читати номер