Студент з Вінниці створив робота для розвідки в АТО

Про те, як відбувалася презентація робота-розвідника у Міноборони, і як Дмитро працював над його створенням, він розповів журналісту RIA після повернення з Києва.

- Мене запросили до міністерства після того, як побачили сюжет по телебаченню у програмі «Хоробрі серця», - каже Дмитро. – Я показував в передачі свого робота. Уже наступного дня мені подзвонили  військові. Це не була презентація у широкому розумінні слова. Кілька військових оглянули пристрій, вислухали мою розповідь, я відповів на питання, які їх цікавили. Наприкінці зустрічі попросили залишити опис пристрою. Єдине, що почув від людей у військових одностроях, що робота заслуговує на увагу. Офіцери міністерства не сказали, чи планують працювати над нею надалі. Навіть якщо не буде підтримки міністерства, я все одно продовжу роботу і доведу її до завершення у такому варіанті, який запланував.

Робота можна навчити стріляти

СКІФ – таку назву має сконструйований студентом пристрій. Це інтелектуальний програмно-апаратний комплекс для проведення пошуково-рятувальних та антитерористичних операцій. Коли винахідник розпочав над ним роботу, у нас ще не було війни. Та й Дмитро ще не був тоді студентом, а навчався у школі. У нього був задум створити  механічного помічника для рятувальних загонів МНС. Є ситуації, коли людей небезпечно направляти у зону лиха. У такому випадку на допомогу прийшов би робот.

- Те, що мені вдалося зробити, це база, на якій можна формувати необхідні завдання, - пояснює Дмитро. – У робота вже є, як кажуть, ноги. Він може долати необхідну відстань і відправитися у задане місце. Чи може помилитися, йдучи з точки А у точку Б? Відхилення від точки передбачено на відстань не більше п’яти метрів.

«Ноги» у нього можуть бути чи то у вигляді коліс, чи гусениць. «Взуття» залежатиме від місцевості, де планується виконати поставлене завдання. Співрозмовник звертає увагу на дуже важливу особливість. Йдеться про керування. Воно може здійснюватися у двох варіантах. З допомогою комп’ютера чи мобільного телефону. У такому разі противник може «запеленгувати»  сигнали. Тому винахідник передбачив встановлення електродвигуна. Які операції може виконувати робот? Співрозмовник каже, що може зчитувати інформацію на місцевості та передавати її, доправити вантаж, здійснити операцію з розмінування. Додає, що його можна доопрацювати - навчити прицільно стріляти і при цьому уникати ворожих куль.

Надзвичайно знадобилася б тим, хто  протистоїть бойовикам на Донбасі, у нинішніх умовах зими пічка, сконструйована студентом-винахідником. Її «секрет» в тому, що не димить. Дмитро пояснює, що принцип спалювання такий, що паливо згорає на 80-85 відсотків. Для спалювання можна використовувати, як каже співрозмовник, все, що горить.

Сім тисяч гривень з рук Кучми

- За наявності фінансування, я б міг закінчити роботу протягом шести-восьми місяців, - каже винахідник. – Ще трохи часу знадобилося б на випробування дослідного зразка. Я все одно буду вдосконалювати свого залізного «солдата». З допомогою Міноборони, чи без нього, й далі працюватиму вже над чисто програмним продуктом. В його основі - математичне моделювання  зруйнованих будівель при стихійних лихах. Робот зобов’язаний буде проникати у розвали, щоб встановити, чи не залишилися там потерпілі, а також передати інформацію про ситуацію в епіцентрі лиха, куди не зможуть проникнути рятувальники.

Студент-винахідник переконаний, що його робота не буде марною. Такі пристрої  будуть затребувані. На жаль, не можна обійтися без стихійних лих, чи катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Щоправда, завершити зможе тільки тоді, коли назбирає грошей. Поки що все доводиться робити за власні кошти. Трохи заробляє сам, трохи дають батьки. Наприклад, минулої п’ятниці, 21 листопада, сім тисяч гривень отримав з рук Леоніда Кучми. Дмитро став лауреатам Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge». Фестиваль проходить під патронатом фонду Леоніда Кучми «Україна»  та Наукового парку національного технічного університету  «Київська політехніка».  Вручення нагород відбувалося в актовій залі Київської політехніки.

- Частину отриманих грошей залишив у Києві на радіоринку, придбав на них деякі деталі, - каже Дмитро. – Решту також витрачу на продовження роботи над роботом.

Сім’я винахідників

Хист до винахідництва Дмиро перейняв у батька. Він інженер за фахом. Закінчив Вінницький політех. Віктор Григорович, так звати батька, веде заняття у Вінницькому районному будинку школяра, у гуртку технічної творчості. Робить це на громадських засадах. Каже, отримує задоволення, коли бачить, як учні, котрим щось вдалося з його допомогою, надалі фанатично поринають у дослідницьку роботу.

- Жаль, що держава не підтримує справу винахідництва, - каже пан Віктор. – У нас стільки талановитих обдарованих дітей! Якби їх підтримати, ми могли б теж розвивати науково-технічну думку, як це роблять у тій же Японії, наприклад, та низці інших країн світу.

Син Віктора Григоровича Дмитро ще під час навчання у школі сконструював свого першого робота. Нині він зберігається у технічному університеті. До речі, за кількістю набраних балів у ЗНО Дмитро мав можливість йти навчатися у згадану Київську політехніку. Однак перевагу віддав Вінниці. Каже, тут він вдома. А вдома має непогану лабораторію, де хлопець працює.

- У Вінниці в університеті заохочують ІТ-студентів до занять науковою діяльністю, - каже Дмитро. – Студенти беруть участь і перемагають у міжнародних ІТ-олімпіадах.  Я також підтримую контакти з викладачами КПІ, вони і зараз діляться зі мною новинками електроніки, сучасними мікроконтролерами. Там навчаються мої друзі, з якими обмінюємося інформацією.

Разом з батьком і братом у сімейній лабораторії «пропадає» 11-річна Олена, сестра Дмитра. У такій сім’ї, як у них, дівчина не могла не долучитися до цікавого світу комп’ютерних технологій. Дівчина теж уже презентувала свої роботи на конкурсах. Про винаходи сімейства Кривих можна підготувати окрему статтю. А все тому, що деякі з винаходів може використати кожен бажаючий.

Винаходи студента оцінили за кордоном

Першокурсник Інституту інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Вінницького національного технічного університету Дмитро Кривий  перемагати в конкурсах почав ще школярем. “Балтійський науково-інженерний конкурс», що проходив у Санкт-Петербурзі, де виборов друге місце і спеціальну винагороду, що присуджується найкращому проекту з технічної точки зору — «Кришталеву кулю». Два перші місця дісталися учневі у Всеукраїнських конкурсах «Мирний космос» та «Інтел-техно Україна».

У 2013 році Діма виборов два перших місця у Міжнародних конкурсах: у Норвегії «Енергія і середовище» та регіональному фіналі (місто Київ) Міжнародного чемпіонату комп’ютерних талантів «Золотий байт»  (номінація  Startup challenge). У травні нинішнього року  здобув третє місце Міжнародного конкурсу комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX – 2014» (Бухарест, Румунія). Дві перемоги записав у свій актив  у Всеукраїнських конкурсах - на ХІІІ чемпіонаті з інформаційних технологій «Екософт 2014 та фестивалі інноваційних проектів «Sikorsky Challenge».

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google